Між надією та тривогою. Що думають українці про Україну? (ІНФОГРАФІКА)

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 753 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 23/08/2017Дата публікації

Інститут соціологоії НАН провів дослідження громадської думки до Дня незалежності України.

Для порівняння наводяться дані загальнонаціональних опитувань, проведених Інститутом соціології НАН України за попередні роки соціологічного моніторингу (тобто повторних опитувань за однаковою методикою).

Переважна більшість населення України (близько 63%) пишається тим, що вони є громадянами України. Причому цей відсоток істотно зріс з 2014 року (у 2013 році пишалися громадянством України 48%, у 2014 р. – 60%, 2015 р. – 67%, 2016 р. – 60%, 2017 р. – 63%).


Російська агресія допомогла українцям ментально відокремитися від імперії (ІНФОГРАФІКА)

В цьому питанні існують помітні регіональні відмінності, хоча в усіх регіонах ті, хто пишається своєю належністю до нашої країни, становлять повну або відносну більшість. Зокрема, в Західному регіоні пишаються своїм українським громадянством близько 81% (не пишаються 7%), у Центральному регіоні відповідне співвідношення становить близько 67% та 16%, у Південному регіоні – 46% та 28%, в Східному регіоні – 56% та 17%, на Донбасі – 39% та 27% (при цьому на Донбасі є найбільшою порівняно з іншими регіонами частка тих, хто не зміг визначитися з цього питання, а саме, близько 34%).

***

Більшість населення (57%) вважає себе насамперед громадянами України, ще для близько 25% головною є ідентифікація з містом чи селом проживання, а для майже 6% – з регіоном проживання.

Визнання первинності свого визначення як громадянина України істотно зросло вперше у 2005 році (з 44% до 55%), вдруге – у 2014 році (з 51% до 65%). В 2015 році цей показник трохи знизився (до близько 58%) і за останні два знову росте (60% у 2016 р. і 67% у 2017 р.).

Серед регіонів України визнання первинності ідентифікації з громадянством України істотно переважає локальну ідентифікацію (з місцем або регіоном проживання) насамперед у Західному регіоні (62% загальнонаціональної ідентифікації проти 25% локальної) та Центральному (відповідно, 62% національної ідентифікації та 27% локальної).

Дещо меншим розрив між національною та локальною ідентичностями є в Південному (57% загальнонаціональна ідентифікація і 32% локальна) та в Східному регіонах (50% загальнонаціональна і 38% локальна).

На Донбасі ж загальнонаціональна та місцево-регіональна ідентифікації перебувають приблизно на одному рівні (43% та 41% відповідно).

***

Основними почуттями, які виникають у людей, коли вони думають про майбутнє України, у 2017 році виявилися надія (47%), тривога (35%), оптимізм (21%) та страх (17%).

Відчуття надії превалює в усіх регіонах (особливо на Півдні); тривога також посідає друге за частотою згадувань місце в усіх регіонах, крім Заходу (в цьому регіоні на другому місці опинився оптимізм).

За роки дослідження (2002–2017) найвищим рівень надії та оптимізму був у 2005 році (відповідно, 61% та 34%).

А найвищим емоційним негативізмом вирізнявся 2013 рік (відчуття надії висловили 32%, безвиході – 18%, а оптимізму – лише 14%).

Міркуючи про своє майбутнє, найпоширеніші почуття які виникають у людей, є: надія (47%), тривога (30%) та оптимізм (26%).

***

Серед основних страхів у 2017 році превалюють економічні: зростання цін (77%), безробіття (61%), невиплати зарплат та пенсій (63%). Ще серед найбільш вагомих страхів – зростання злочинності (43%), напад зовнішнього ворога (38%).

Побоювання зростання цін посідає перше місце в усіх регіонах, але частіше про цей страх згадували на Сході України (87%), а відносно рідше – на Заході (66%).

Варто відзначити, що про страх нападу зовнішнього ворога помітно частіше згадували мешканці Західного регіону (48%).

За час проведення опитувань (2000–2017 рр.) найбільш істотні зміни у структурі страхів українців відбулися у 2014 році, коли різко зріс страх перед можливим нападом зовнішнього ворога на Україну (з 7% у 2012 р. до 60% у 2014-му; страх перед розпадом України як держави (з 12% у 2012 р. до 46% у 2014-му; страх перед імовірними міжнаціональними конфліктами (11% у 2012 р. і 35% у 2014-му та побоювання масових вуличних безладів (17% у 2012 р. і 33% у 2014-му).

Втім, за три останні роки ці страхи істотно послабилися, і у 2017 р. відносно високим залишається страх нападу зовнішнього ворога на Україну (38%), а от побоювань щодо міжнаціональних конфліктів, масових вуличних безладів та розпаду України як держави стало дещо менше (відповідно, 17%, 21% і 28%).

***

Менше прихильників Росії

Найбільш вагомі зміни у геополітичних орієнтаціях населення України сталися 2014 року: відсоток тих, хто позитивно ставився до приєднання України до союзу з Росією та Білоруссю, впав із 49% у 2013 році до 25% у 2014-му і нині, 2017 року, становить 20%.

Натомість відсоток негативного ставлення до такого союзу зріс за відповідний період з 28% до 54%, а сьогодні, у 2017 році, становить 62%.

Сьогодні негативне ставлення до союзу України з Росією та Білоруссю переважає майже в усіх регіонах, але різною мірою: найбільш негативно подібну перспективу сприймають у Західному регіоні (88% – негативно і лише 4% – позитивно) та у Центральному (71% – негативно і 14% – позитивно), значно менше переважає негативне ставлення у Східному регіоні (46% – негативно і 32% – позитивно) та на Донбасі (відповідно, 33% і 29%).

Зазначимо, що на Донбасі значна частина опитаних (38%) не змогла визначитися у цьому питанні.

А от у Південному регіоні позитивне і негативне ставлення до подібного союзу з Росією та Білоруссю виявилися рівними (37% – позитивного ставлення й 37% – негативного).

***

Агресія Росії обернула українців у бік НАТО

Радикальні зміни сталися й у ставленні до вступу України до НАТО: у 2013 році позитивно сприймали таку перспективу 14%, негативно – 54%, через рік, у 2014 році, позитивне ставлення становило 35%, негативне – теж 35%, нині ж, 2017 року, позитивне ставлення дещо переважає (40% проти 36%).

Ставлення до вступу України до НАТО ділить регіони: переважно позитивно ставляться до цієї перспективи у Західному регіоні (60% – позитивно і 20% – негативно) та у Центральному (відповідно, 44% і 32%). Негативне ставлення переважає у Південному регіоні (50% – негативно, 30% – позитивно), у Східному (45% – негативно, 31% – позитивно) та, особливо, на Донбасі (50% – негативне і 19% – позитивне).

Водночас на Донбасі найбільше виявилося тих, хто не зміг визначитися з цього питання (31%).

***


ПОДИВИТИСЯ ПОВНИЙ ЗВІТ У PDF або DOC

можна, наприклад, на сайті "Демініціатив".

Опитування проводилося з 3 по 25 липня 2017 року за квотною вибіркою, що представляє доросле населення, починаючи з 17 років.

Опитування здійснювалося у всіх областях України (крім АР Крим та окупованих територій Донецької та Луганської областей), методом особистого інтерв’ю за місцем проживання респондентів.

Усього було опитано 1800 осіб. Похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Презентовано до Дня незалежності

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!