Як SIM-картки за паспортом загрожують приватності та де ще так роблять

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 1150 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 11/08/2017Дата публікації

Як повідомляли ТЕКСТи, в Україні хочуть збирати паспортні дані абонентів мобільного зв'язку. Це не перша така ініціатива держави. Пробували провести схожу на російську систему "SIM за паспортом" і раніше, наприклад, при Януковичу наступного в рамках диктаторських законів 16 січня.

Громадське розбиралось, як законопроект планується впроваджувати, на якій стадії він перебуває, та яким чином діє практика продажу SIM-карток за паспортами в різних країнах світу.

Згідно з оприлюдненим на сайті Держспецзв'язку актом, операторів зобов’яжуть збирати персональні дані абонентів, які не укладали з ними письмового договору.

Також пропонується повернути практику ведення бази IMEI-кодів (унікальних серійних номерів кожного пристрою, що встановлюються при виробництві на заводі – ред.), скасованої у 2014 році.

Мобільні оператори здебільшого не підтримують запропонований законопроект у тій редакції, що з’явилася на сайті відомства, але різною мірою.

У компанії «Київстар» нинішню версію розкритикували та вже надіслали зауваження профільній Українській асоціації зв’язку.

А от у нібито-не-російській Vodafone (воно ж донедавна МТС) зазначили, що реєстрація клієнтів «відповідає вимогам ринку». Але наголосили, що для введення закону в дію, потрібен певний час.

У lifecell також зазначили, що доступність деяких функцій залежить від реєстрації абонента, як, приміром, полегшення процедури збереження номеру при зміні мобільного оператора (MNP), урядових, фінансових послуг тощо.

Водночас у компанії попереджають, що реєстрація буде довгим та складним процесом через необхідність звертатися з паспортом до офісів оператора.

«У той же час його можна спростити і прискорити за допомогою сучасних цифрових технологій, дозволивши абонентові проходити процедуру реєстрації та ідентифікації віддалено, наприклад, за допомогою такого інструменту, як BankID».

Питання про права людини

У коментарі Громадському керівник проектів правозахисної організації Freedom House в Україні Зорян Кісь сказав, великої потреби в реєстрації номерів користувачів немає.

«Я проти такої ініціативи. Будь-які речі, які зачіпають приватність, мають бути добре обґрунтовані. І я хотів би побачити реальне пояснення, чому це потрібно», — наголосив він.

За словами Кіся, правозахисники братимуть участь в обговоренні законопроекту, адже «ініціатива несе більшу загрозу, ніж користь для приватності».

«Дуже часто використовується аргумент про кібербезпеку. На жаль, у нас така ситуація із захистом персональних даних, що багато людей можуть отримати доступ до баз даних. А ці громадські обговорення (законопроекту — ред.) відбуваються таким чином, що правозахисники можуть лише висловитися, не маючи натомість реального впливу», — сказав він.

Світовий досвід

Загалом у світі реєстрація SIM-карт за паспортом запроваджена майже в 100 країнах, серед яких Норвегія, Південна Корея, Індія, Таїланд, Бразилія, Перу, Польща, Німеччина, Росія, Білорусь та майже всі країни Африки. Мобільні оператори цих країн пояснюють, що вимога зумовлена антитерористичною політикою.

Але в різних країнах покупка SIM-карти відбувається по-різному. Наприклад, у Німеччині можна придбати карту де завгодно — від ринків і продуктових лавок, до спеціалізованих магазинів. Водночас, є SIM-карти, які продаються лише за наявності документа, що посвідчує особу, але карту без абонплати можна придбати і без посвідчення. Однак, згодом її все одно потрібно буде зареєструвати.

У Камбоджі, В’єтнамі і Таїланді для оформлення картки від покупця вимагатимуть паспорт або його копію. В Індії документи теж необхідні, але для туристів є безліч можливостей дістати на кілька місяців нелегальну карту без паспорта. У деяких країнах Європи при оформленні тривалого контракту попросять не просто паспорт, а й виписку з банку, фіскальний код і документ, що підтверджує громадянство цієї держави.

У Росії, зокрема, SIM-карти продають за паспортами, починаючи з 2005 року. Однак обмеження посприяло появі своєрідного «чорного» ринку, де можна було анонімно придбати будь-яку кількість SIM-карт будь-якого оператора. З 1 січня 2014 року в РФ набули чинності нові законодавчі обмеження, за якими не можна придбати SIM-карти без документів або за межами спеціально призначених для цього торгових точок. Також у країні передбачені штрафи за незаконний продаж номерів.

Однак росіяни продовжують нехтувати законом. У соцмережах з’явилися групи, де перепродавали SIM-карти, навіть оптом. Таким чином номери були безіменні, тобто їх ніхто не реєстрував, а тому неможливо встановити як ім’я нового власника картки, так і дані продавця.

Схожа ситуація і в Білорусі, де SIM-карти продаються за паспортами фактично з моменту появи мобільного зв'язку, а «чорний» ринок анонімних SIM-карт наразі чи не більш масштабний, ніж в Росії.

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!