"Яндекс" - передовий загін гібридної війни, він досі проштовхує в Україні путінські меседжі (ІНФОГРАФІКА)

Оцінка статті на цей момент: +2/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 10142 Перегляди
  • 2 Коментарі
  • 28/04/2017Дата публікації

Yandex.ua - один з чинників гібридної війни, який плавно проштовхує путінські методи, а з огляду на велику аудиторію у ключові моменти може робити це "неплавно", а цілком потужно, - вважають дослідники з InformNapalm Андрій Лісовський та Михайло Макарук.

Всяке затишшя в гібридній війні – тимчасове. На те вона і гібридна, що її призвідники ведуть неоголошену війну і нападають раптово і з неочікуваних позицій, щоб знову і знову намагатися добитися переваги – за будь-яку ціну. Зазнавши поразки у першій сутичці, відступивши на всіх фронтах, Росія не втрачає надію приборкати Україну. І це може бути не так і складно: поки ми боролися за газ, вугілля, ядерне паливо, технологічну незалежність, ми, як держава, продовжуємо системно провалювати напрямки інформаційної та політичної безпеки.

Розборки між «вежами» Кремля, в результаті яких фактично перестав існувати проект «Шалтай-Болтай», вивели на світ божий давно відому професіоналам інформацію: весь великий російський IT-бізнес має тісні зв’язки з ФСБ. Уже не раз поставало питання щодо соціальних мереж «Вконтакті», «Однокласники», холдингу Mail.ru в цілому, інших російських сервісів, якими продовжують масово користуватися українці. Звичайно, з Mail.ru все давно зрозуміло, з огляду на те, що кінцевим власником Mail.ru Group є Алішер Усманов, найвірніший друг і гаманець Путіна, який отримав з його рук нагороду «За благодіяння» (і не одне, і не тільки Путіну). Про Mail.ru і його роль в Україні говорять давно, і рано чи пізно його доля в нашій країні закінчиться вигнанням і забороною.

Але поряд з цим одіозним холдингом існує не менш, а чи й не більш небезпечний агент російського впливу в Україні, про якого майже не говорять. Йдеться про спрута з колосальними і непрозорими для нас ресурсами, який повністю підконтрольний російському уряду. Його щупальця охоплюють усі сфери діяльності людини в інтернеті – від пошти і платежів до дозвілля і перевезень, а заодно пропагують російські цінності і штовхають українських громадян, і навіть ЗМІ, в обійми Росії. Цей спрут – «Яндекс», і він вже тут. У цьому невеликому розслідуванні ми доведемо три речі:

1) «Яндекс» повністю підконтрольний Кремлю.

2) Група «Яндекс» веде дуже дорогу і економічно невиправдану експансію в Україні.

3) Експансія «Яндекса» в Україні є найбільшою загрозою національній безпеці навіть у порівнянні з російськими соцмережами.

«Яндекс» – путінська контора.

Почнемо з найпростішого. Не треба ніякої конспірології, щоб довести повну залежність «Яндекса» від Кремля, достатньо цілком відкритих джерел. Факти говорять самі за себе.

«Яндекс» – товариство з обмеженою відповідальністю, 100% якого належить акціонерному товариству Yandex N.V. (Нідерланди). В акціонерному товаристві два види акцій: А і В. Акції виду В дають в 10 разів більше голосів, з їх допомогою управляється компанія. Ця система, яка повинна була убезпечити компанію від рейдерських атак, створювалася засновниками «Яндекса» Аркадієм Воложем і Іллею Сегаловічем в ті часи, коли «Яндекс» найбільшою загрозою для свого існування вважав російську державу з властивими їй «милими» звичками нічного грабіжника.

З тих пір багато чого змінилося. Тепер «Яндекс» – казково багата корпорація, у якій російська держава – головний власник, володар ключової «золотої акції». У 2009 році Яндекс продав за 1 євро державному «Сбербанку Росссии» одну «золоту акцію», яка дає широкі повноваження щодо контролю за пакетами акцій підприємства. Починаючи з серпня 2009 року, будь-який акціонер, купивши понад 25% від статутного капіталу або голосів компанії, зобов’язаний через раду директорів запросити у «Сбербанка» дозвіл на володіння такою часткою. Це означає, що незговірливий акціонер, який раптом вирішить посперечатися з ФСБ або, страшно сказати, відмовиться виконувати накази Путіна, навіть не зможе спихнути свій пакет акцій в сторонні руки, а буде змушений брати під козирок, або закінчить як Вороненко.

Але це ще півбіди. Головне, що найважливішу частину інфраструктури «Яндекса» складають «Яндекс.Гроші ». Ця платіжна система на 75% належить все тому ж «Сбербанку Росии». В Україні вона не працює, але тільки тому, що її заблокував Нацбанк України.

Якщо додати до цих двох важелів ще і всемогутнє в Росії ФСБ, то ми отримаємо повністю слухняну і підконтрольну Кремлю корпорацію. Найкращим доказом буде доказ дією: у міру закручування гайок в Росії «Яндекс» все ближче зливається з Кремлем. У березні цього року по всій Росії пройшли мітинги проти Медведєва і влади взагалі, скликані Навальним. Спецслужби зуміли заткнути роти друкованим ЗМІ і телевізору, але Інтернет зашумів. Як відреагував «Яндекс»? Мовчанням. Новини про мітинги не були у видачі, на перших позиціях – чергові послання Путіна і його прісних, а також вісті про гарний урожай і прекрасну погоду. На «Яндекс» посипалися конкретні жорсткі претензії від російських опозиціонерів, але відповіді компанії виявилися вкрай розмитими. Втім, все і так зрозуміло. Особливо якщо згадати, що в січні 2017 року все той же «Яндекс» власним рішенням почав відключати гаманці опозиціонерам. І зовсім неважливо, яка роль у Навального в кремлівському сценарії: у всякому разі, роль «Яндекса» тут – «кушать подано».

«Яндекс», не шкодуючи грошей, лізе в Україну.

Система, яка могла б дозволити «Яндексу» переплюнути більш технологічно розвинений і багатий Google і витіснити його з країни, стоїть навіть не на трьох китах, а всього на двох: політичний дах (так само, як в Китаї не дають розвиватися Google і з’являється Baidoo – в Росії антизахідні потуги Кремля породжують шпарину для існування «Яндекса») і, найголовніше, велика кількість «допоміжних сервісів», які щільно обступають юзера і створюють навколо нього «Яндекс-інфраструктуру». Пошта, Навігатор, Карти, Гроші, Робота, Новини, Браузер – і користувач дрейфує в бік «Яндекса». У ньому ж так зручно! Завоювавши користувача, основний заробіток «Яндекс» отримує від Грошей, Маркета і Діректа.

Менеджери «Яндекса» з властивим росіянам нахабством недавно повідомили, що вони готові захопити частку «Google» у будь-якій країні. Так, та не зовсім так. Бо не в кожну країну «Яндекс» може зайти. Обплутати іноземця мережею сервісів дуже дорого. В Україні проникнення «Яндекса» обійдеться трохи дешевше: у нас вистачає російськомовних громадян, і традиційно, незважаючи на перевагу Google, «Яндекс» до війни теж мав частку у понад третину як пошуковик. А що змінилося після початку війни? Та нічого. «Яндекс» не зазнав жодних утисків і прекрасно себе почуває. Більше того: з 2016 року він активно підкорює український ринок.

Почалося все минулого літа, коли «Яндекс» почав тихою сапою прокрадатися в «Фейсбук» і розширювати вікно Овертон, розповідаючи про свої численні переваги і плани розвитку в Україні. Виявилося, що українці чомусь терплять, а деяким це навіть подобається. Потім в уже ґрунтовно розширене вікно «Яндекс» просунув новий сервіс – таксі, прогнавши містами України свої емблеми. З’явилися нові цікаві пропозиції партнерства для ЗМІ. «Яндекс.Директ» активізував пошук замовників. Почала з’являтися зовнішня реклама. У загальному і цілому, величина витрат на експансію «Яндекса» в Україні вимірюється десятками мільйонів. В одному лише таксі, наприклад: адже зараз «Яндек» компенсує водіям по 20 і більше гривень за кожну поїздку (вже надвитрати) і не шкодує грошей на маркетинг. Витратні бюджети «Яндекса» для подібних заходів повинні перевалювати за сотню мільйонів гривень.

Звідки гроші? Давайте уявимо на хвилину, що «Яндекс» – бізнесмени, і вони прийшли сюди робити бізнес. Є агресія Росії в Україні. Є відповідна реакція України: санкції, обшуки, заборони. У будь-який момент бізнес можуть заборонити. У будь-який момент Путін може розв’язати гарячу війну. У самій Росії силовики можуть наїхати за ведення бізнесу у ворожій державі. Інвестиції в Україну накриваються мідним тазом в будь-якому з цих випадків. Імовірність успіху ВКРАЙ МАЛА. Що роблять господарі «Яндекса»? Вкладають у розвиток українського офісу мільйони! Таке в Росії можливо тільки в одному випадку – коли російському бізнесменові не шкода грошей? Коли ці гроші – державні.

Навіщо «Яндексу» Україна? Передпутінська підготовка.

«Яндекс» дуже вправно прикинувся «політично незалежною організацією». Так само вправно, як і багато «російських опозиціонерів», які прикидаються «українськими патріотами». Менеджери «Яндекса» сьогодні стверджують, що вони «незалежна компанія, транснаціональна компанія». Раніше вони говорили зовсім інакше. Засновник «Яндекса», Ілля Сегалович, абсолютно чітко сказав: «Яндекс» – російська компанія. А що у неї є сервіси українською мовою – то це військова хитрість. Вище вже була цитата розробника Яндекса, що «ми готові захопити будь-яку країну, але зараз це невиправдано». А за що ж тоді нам, українцям, така честь? Чому наш ринок захоплювати – виправдано? Ось чому.

«Яндекс» має широкий пул можливостей «тихого» впливу на нашу країну.

Маніпуляції з новинною видачею. Для мільйонів читачів «Яндекса» вгорі показуються 5 новин. Всього 5. Вони визначають порядок життя країни, найважливіше. Що для українців найважливіше зараз? Ну ж бо:

Так, ладно, це, напевно, якась помилка. Путінський дебільний вкид. Російський розлив соків, холокостні скандали в Києві, теракт в Пітері – це найважливіші для українців новини? Може, справа в тому, що це російською мовою? Перемикаємо мову.

Яка несподіванка! Насправді ні. Яндекс видавав, видає і видаватиме українцям ретельно пережовані і профільтровані стравоходом російської пропаганди новини. З огляду на аудиторію в третину країни (див. Інфографіку), це гірше, ніж будь-який телеканал. При цьому російські телеканали у нас заборонені, а «Яндекс» – ні. Але ми до цього ще повернемося.

Наступна цікава річ, яку може робити «Яндекс» для російського уряду: неоціненна допомога в шпигунстві. Сьогодні серед українців існує думка, що Карти і Навігатор в «Яндексі» прекрасні. І не менш прекрасна Пошта, а на додачу до всього – моніторинг пошукових запитів і їх відповідність аккаунту користувача. Ось і виходить таке: літня Оксана Іваненко недавно писала листа своєму братові і розповідала про те, як служить синок в українській армії («от дурачок»), і куди його відправляли, і що там робилося, і з ким він там служить. Ще ми бачимо, що чиновник Федір Петренко цікавиться годинами Ulysse Nardin, часто шукає щось про військову техніку та часто буває в «Укроборонпромі». Багато чого ми бачимо, якщо ми – «Яндекс» в Україні. І передаємо куди слід. Це вам не «Вконтакті» і «Однокласники» з їх обривками фоток і геолокаціями упереміш зі слинявими статусами. Ця штука вже ближче до всевидющого око темного володаря. І – з іншого боку – жалюгідна заборона користуватися неукраїнськими поштами (тільки чиновникам! Тільки на роботі!), Заборона, прийнята Кабміном у 2015 році, нікого не врятує. Уже хоча б тому, що все найцікавіше – в приватному листуванні, геотаргетингу і статистиці пошуку.

Наостанок: «Яндекс» не тільки здійснює все це в Україні. Він ще й заробляє і вбудовує в свою систему українських бізнесменів і медіа. Система «Яндекс.Директ» – посередник між рекламодавцем та інтернет-ЗМІ, основне джерело доходів компанії. Крім того, пошукова система може брати новини в свою видачу й укладати договори з медіа. «Яндекс» вже зараз підсадив ЗМІ на пакети співпраці з ним, як свого часу робив «Укр.нет»: деякі патріотичні українські ЗМІ отримують до 20% переглядів з «Яндекса»! І потім відкручують рекламу українських рекламодавців, і гроші знову йдуть «Яндексу». Українські гроші. Залишок витрачається на снаряди для «Градів» терористів. Це не перебільшення: повинні ж «Яндекс» і його акціонери платити в Росії податки.

Ця безрадісна картина абсолютна чітка і очевидна. Подальша експансія «Яндекса» в Україні може розглядатися тільки як бомба з годинниковим механізмом, яка в потрібний момент або хитне натовп ( «Геть хунту! Народ хоче дружби з Росією!»), або загальмує хвилю ( «Всім спокійно, проросійські рухи влади – це норма»). А в проміжку буде тихо створювати потрібний Путіну інформаційний фон, шпигувати і заробляти.

На жаль, перешкодити процесу не так-то просто. У нас немає Укркомнадзору, ми не можемо заблокувати додатки, пошук в інтернеті, використання браузерів. Єдине, що могло б припинити плани «Яндекса» – включення до списку санкцій. Якщо «Яндекс» не зможе торгувати в Україні, не зможе укладати договори з українськими фірмами (і відкручувати рекламу, і рекламуватися, і наймати штат …), якщо в його офіс будуть постійно стукати чобітьми всі наші силовики з погонами всіх кольорів і розмірів, якщо його почнуть гнати і насміхатися – то це зробить експансію настільки дорогою, що не вистачить грошей навіть Путіну.

Але поки що пропозиції включити «Яндекс» до списку санкцій ніхто навіть не озвучував. І ось це вже вкрай підозріло.

Оцінка статті на цей момент: +2/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 2

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!

Вцілому схоже на метастази онкологічного захворювання. "як не дивно" навіть на "УП", тобто у їхньому сайті, повно цієї хрєндєкс-"ракової пухлини" й іншого хрюнету. Загалом, можна глянути джерело (джерело html-коду) (майже) будь-якого "українського" сайту й у 98% з них, окрім всіх тих гидотних банерів", "хрєндєкс-карт" і посилань на кацапо-лайно-сайти із відразливими заголовками, буде видно неміряно хрюнетівських "лічильників" та різноманітних кукі й javascript-шпигунів.

Якби у номінальних "головнокомандуючих" було трохи чи то порядності чи то здорового глузду, то за декілька точкових обшуків й "відкритих справ" (після заборони спочатку, зокрема, імпорту всіх "смартфонів" виготовлених у китаї але зі встановленими у кацапії хробаками й блотвером) можна було б значною мірою очистити український інформаційний простір від "вкакактів", "собутильників" і вже згаданого хрєндєкса.