Реформа освіти в Україні: не заучувати формули, а вчитися жити

“Основне у реформі – відійти від школи знань, яка накопичує знання і факти, до компетентісної школи, яка виробляє вміння, що пізніше дозволять молодій людині розв’язувати проблеми і бути компетентною у суспільстві ХХІ сторіччя."

Розповідає Оксана Винницька, радник Міністра Освіти України. Винницька стала радником Міністра освіти, коли розроблялася Концепція “Нової української школи”. Зараз вона займається розвитком нових навчальних програм і стандартів освіти в Україні.

Обговорення змін програм навчання відбувається через онлайн-ресурс www.ed-era.com. Деякі зміни, які базувались на цьому обговоренні, вже прийняті Міністерством та впроваджуються в навчальний процес початкових класів України. Зараз проходить обговорення програм 5-9 класів. З вересня 2018 р. усі перші класи в Україні повинні повністю перейти на нову систему навчання за компетентісним підходом. Але це вимагає розробки матеріалів і перевишколення великої кількості вчителів і заступників директорів шкіл.

Можна навести конкретний приклад, як це буде втілюватися. Шкільна програма буде відходити від того, що дитина має знати, що таке іменник і прикметник, і вміти знайти його в реченні, до того, щоби компетентно відстояти свою думку і представити кількома реченнями, наприклад, що вона робила на цих вихідних.

Буде викладатися вміння скласти речення так, щоби людина, яка його прочитає, зрозуміла, в чому суть. Потрібно навчити дітей сприймати зорову інформацію та інформацію з музики і з інших систем спілкування, це є важливіше, ніж вміння витягнути іменники і прикметники з речення.

Ніхто не заперечує, якщо хтось пізніше захоче вивчати мовознавство чи філологію, і присвятити цьому своє життя. Я наприклад належу саме до таких. Для таких людей в старшій школі буде обов’язковим вміти виділяти всі частини мови та аналізувати типи речень. А для пересічної людини, чи для людини, яка має інші зацікавлення, не обов’язково знати, що є іменник. Такі маленькі приклади можна навести в математиці, фізиці, літературі та інших галузях.

У новому Законі про освіту планується, що у 10-12 класах буде профільна школа, щось подібне до системи в Канаді. Сьогодні в Україні багато хто критикує те, що в школах є багато заучувань фізичних формул чи історичних дат. Якщо хтось планує присвятити життя історії чи фізиці, вони мусять це знати. Але тому, хто, наприклад, хоче працювати у ІТ, треба знати базові дані про історію та історичні течії, думки та події, які сьогодні впливають на наше життя, та більш глибоко розвинути компетентності, пов’язані з сучасними технологіями.

Чому освітня наука прийшла до висновку, що непотрібно давати таку кількість знань? За останні 100 років кількість інформації надзвичано збільшилася, людський мозок сьогодні є неспроможний цю інформацію затримати. Якщо ми починаємо відбирати інформацію, це базується на певних цінностях, на тому, що ми вважаємо за важливе чи неважливе. Наприклад, дуже багато дискусій є на тему літератури, яку літературу діти повинні читати чи не читати. Якщо відбирати певні твори, ми будемо встановлювати певну шкалу цінностей. А сьогодні щораз більше пишеться творів. І тому нам потрібно, щоби діти читали, а не обов’язково нам розповідали про якісь твори, які відібрав хтось інший. Тобто діти повинні вміти читати, зрозуміти, на що натякає в тому тексті автор, що є фактаж, які є емоційні сторони тексту, чим керуються головні персонажі і тд. А інформаційний простір – то є Google, діти мусять вміти там знайти правду, брехню, факти, думки і вміти розрізнити всі ті 4 аспекти. Діти мають любити читати, а сьогодні в Україні діти, і не лише діти, не читають і не люблять читати. Це трагічно, а в компетентісному підході ми мусимо зробити так, щоби Україна читала.

Вже довгими роками в Україні йде обговорення особистісного підходу в освіті (student centered learning). Мій підручник для учителів Лицем до дитини: Особистісно-орієнтоване навчання в початковій школі був виданий у 2005 році. Зараз ми поступово поміщуємо цей підручник для загального користування. У підручнику зокрема сказано: ‘Учитель може виконувати ролю суфлера…. Виконуючи ролю суфлера, учитель підказує дітям потрібну інформацію, коли їм щось не зрозуміло в написаних вказівках, або ж виникають якісь запитання під час виконання завдань… виконуючи ролю суфлера, вчитель підказує дітям, як продовжити роботу, але підказує він не конкретною порадою, а запитаннями-підказками. Підказування учителя можна порівняти з роботою суфлера в експериментальному театрі… учитель, підказуючи, повинен скеровувати дитину, давати їй змогу самостійно знайти розв’язання проблеми, а не давати вказівку точного її виконання… Кожне запитання-підказку вчитель має ставити, враховуючи особистість кожної дитини… Навчальний процес, в якому учитель виконує ролю суфлера… дає змогу дитині експериментувати та діяти творчо’.

Сила канадської і конкретно онтарійської системи освіти у тому, що ці питання постійно обговорюються і тести постійно проводяться, тут постійно шукають, як зробити краще. Я би дуже хотіла, і це філософія, яку сповідує Міністр освіти, щоби ми не казали сліпо, що у нас все добре, тому що ми виграли якусь олімпіаду, чи якийсь вундеркінд щось найкраще придумав. А щоби 80% дітей України були успішні, а деякі мої колеги говорять про 100%. Щоби усі вміли читати, переконливо говорити, поважати думку співбесідника, компетентно розв’язувати поточні проблеми, брати на себе ініціятиву, навчатися впродовж життя”.

“Для успіху сьогодні потрібні не тільки професійні навички, але й більш широкі можливості”

Розповідає Мар’яна Онуфрик, експерт Інститут суспільно-економічних досліджень, Київ.

Програма “Нова українська школа” дає відповідь на запитання, що важливіше: набуття професії чи передумова для повного щасливого життя? Зважаючи на динамічний розвиток технологій, зникнення щороку кількох десятків професій, якщо освіта буде зводитися тільки до навчання професії, то стане серйозною загрозою не лише для людини, але й для держави. Очевидно, що для успіху сьогодні потрібні не тільки професійні навички, але й більш широкі можливості. Переконана, що важливо говорити не тільки про освіту з метою знайти роботу, а про отримання освіти задля самореалізації у всіх аспектах життя.

Саме тому “Нова школа” передбачає перехід на компетентісну модель освіти, коли результатом років навчання, зокрема у загальній середній освіті, має стати не лише певний набір знань, але й володіння суспільними, соціальними компетенціями, важливими для усвідомленого, повноцінного і щасливого співжиття з іншими людьми і навколишнім світом.

Очевидно, що перехід на компетентісну модель освіти передбачає переформатування усіх напрямів забезпечення освітньої діяльності: підготовку педагогів, організації навчального процесу, методичного забезпечення. Але щасливе майбутнє дітей, які будуть готові до новітніх викликів, того варте.

Перехід до цієї моделі був покладений в основу законопроекту №3491-д “Про освіту” (нова редакція), який був прийнятий рівно рік тому у першому читанні і наразі готується до другого читання. На жаль, є підстави вважати, що той прогресивний зміст, який був закладений у законопроекті, може бути вихолощений. Крім того, у документі є величезна кількість формулювань про те, що ті чи інші положення законопроекту будуть конкретизовані у спеціальних законах. Освітнє законодавство включає в себе базовий Закон “Про освіту” та спеціальні закони по кожному із видів освіти – вища, середня, професійна і т.д. Очевидно, що у рамковому законі неможливо прописати усе детально, однак, якщо позначити тільки базові поняття, а їх конкретизацію віднести до спеціальних законів, то можна взагалі звести нанівець всю реформу. Треба розуміти, що від прийняття базового закону до прийняття нових редакцій спеціальних законів пройде мінімум два роки, адже йдеться про довгу процедуру написання законопроекту, обговорення, схвалення урядом, розгляд у парламентському комітеті та у сесійній залі в першому і другому читанні. Це означає, що революційні реформаторські норми, закладені в цьому законі, зможуть запрацювати в кращому випадку тільки у 2019 – 2020 навчальному році.

Джерело

школа освіта реформи

Знак гривні
Знак гривні