#яНеБоюсьСказати. Українки в соцмережах діляться історіями про сексуальні домагання

Оцінка статті на цей момент: +2/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 5323 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 06/07/2016Дата публікації

У мережі Facebook набуває розголосу тема протидії замовчуванню насильства.
Акцію започаткувала на своїй сторінці громадська активістка, журналістка Настя Мельниченко.

Вона оприлюднила свої особисті історії під хештегом #‎яНеБоюсьСказати.

"Я хочу, аби ми не оправдувалися "я йшла у спортивках серед дня, а мене все одно схопили". Бо нам не треба оправдуватися. Ми не винні, винен ЗАВЖДИ насильник", – пише вона.

Мельниченко звернулася до жінок з проханням говорити про свій негативний досвід. Згодом додала, що і чоловіки можуть говорити про свій.

#яНеБоюсьСказати

Мені 6-12 років. До нас приїздить родич. Він любить посадити мене собі на коліна. В якийсь момент, коли я вже стала підлітком, він хоче поцьомати мене в губи. Я обурююся і тікаю. Мене називають "нечемною".

Мені 13 років. Я йду по Хрещатику, несучи додому по пакету продуктів у кожній руці. Минаю відрізок від КМДА до ЦУМу. Скоро мій дім.

Раптом дядько, що іде назустріч, різко міняє траекторію руху і з розгону хапає мене між ніг. Він хапає так сильно, що аж припіднімає мене на руці. Я у такому шоці, що просто не знаю, як реагувати. Дядько відпускає мене і йде спокійно далі.

Мені 21. Я розійшлася з психопатом (справжнім, клінічним), але забула у нього вдома дідусеву вишиванку, яку позичала йому. Я йду до нього додому. Він мене скручує, силою роздягає і прив*язує до ліжка. Ні, не гвалтує. "Просто" робить боляче фізично. Я почуваюся безсильно від того, що не можу ніяк вплинути на ситуацію. Він фоткає мене голу і грозиться викласти знімки в інтернеті. Я ще довго боюся розповідати про те, що він зі мною робив, бо боюся фоток в інтернеті. А боюся я через те, що дуже соромлюся свого тіла (смішно згадати тепер).

Я доросла. Вперше в житті погоджуюся зняти домашнє порно-відео. Після того, як розійшлася з хлопцем, він погрожує викласти відео в мережу. Я попереджаю усіх через фейсбук, аби ждали) Я доросла, і шантаж на мене не діє.

Чи задумувалися чоловіки, як воно: виростати у атмосфері, коли до тебе ставляться як до м*яса? Ти нічого не зробила, але кожне вважає себе в праві тебе трахати і розпоряджатися твоїм тілом.

Я знаю, їм навряд чи дійде. Я б взагалі нічого не пояснювала, але їх, на жаль, половина людства.

Тож нам, жінкам, важливо говорити про наш досвід. Важливо робити його видимим. Будь ласка, говоріть.

Кілька історій

З подібним стикається більшість дівчат і жінок, ще з дитинства

Мені 8. Я вертаюсь зі школи додому, викликаю ліфт, в останній момент в ліфт затесується пацанчик років мабуть 25ти. Під приводом якоїсь мнімої перевірки, що мала би відбутись в школі, він везе мене ліфтом на останній поверх будинку де ми жили, потім тащить на горище і там ґвалтує.
Після цього зі мною відбулась вся оця моя жизнь.

"Від цих історій волосся стає дибки і думаєш, яке щастя, що нічого такого не сталося з тобою. А потім починаєш пригадувати того сусідського хлопчика, який намагався переконати тебе зняти трусики, і того голого незнайомця в парку", - пише у Facebook Тетяна Гураль.

#‎яНеБоюсьСказати‬, але мені моторошно від того, наскільки повсякденним є такий досвід і скільки ще є таких нерозказаних історій, додає вона.

Оцінка статті на цей момент: +2/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!