Washington Post: Росія більше не може вимахувати перед Заходом газовою дубиною

Протягом багатьох років Росія могла відповідати на найменшу напругу у відносинах із Заходом скороченням енергетичних поставок. Над більшою частиною Європи висіла пряма загроза замерзнути в зимовий час. Американський журналіст Майкл Бірнбаум зазначає у своїй статті на The Washington Рost, що з різким падінням цін на енергоносії газова політика Кремля стає дедалі менш грізною зброєю.

Російський енергетичний гігант «Газпром», який, як давно відомо, використовується Кремлем в якості такого собі «кийка», зіткнувся з тим, що попит на його продукцію знизився до найнижчого рівня за пострадянський час.

Держави, які раніше цілком залежали від російського газу, зараз мають інші варіанти. А сам «Газпром» до всього повинен протягом найближчого місяця вирішити, чи буде оскаржувати антимонопольну справу, порушену Європейським союзом, яка може змусити його відмовитися від жорсткої тактики в Європі.

Газпром слабшає і це дає Заходу можливість жорсткіше тиснути на Росію за її роль у розпалюванні конфлікту в Україні без побоювань, що в помсту та «відключить газ».

Після укладення ядерної угоди з Іраном з'явилася ймовірність, що в Європу хлине хвиля перської нафти і газу, а Газпром ще більше втратить свої важелі впливу. Це несподівана зміна для компанії.

Вона і так вже два рази за останнє десятиліття скорочувала зимові поставки газу в Європу в моменти загострення політичного конфлікту з Україною. Східна Європа в той час зазнала непрямий збиток, їй довелося прикрутити свої термостати на кілька днів через скорочення обсягів поставок газу, необхідного їй для опалення, який зазвичай проходить через трубопроводи України.

«Газпром перебуває в дуже складному становищі», - заявив Михайло Крутіхін, аналітик з енергетичних питань московської консалтингової фірми «RusEnergy». Компанії не вистачає грошей, і вона вже не має, як раніше, гарантованих ринків, щоб поповнити свою скарбницю.

До теперішнього часу «Газпром» мав би вже стати найбільшою публічною компанією світу - про це ще в 2008 році хвалькувато заявляв її глава Олексій Міллер в інтерв'ю французькому інформаційному агентству. Тоді він вважав, що до 2015 року вартість компанії становитиме 1 трильйон доларів. Але замість цього в порівнянні з 2008 роком її ціна впала в 7 разів. А в Західній Європі вона навіть уже поступилася місцем лідера поставок норвезької компанії, своєму конкуренту з набагато меншими експансіоністськими амбіціями.

Її незавидні перспективи - ще один наслідок різкого падіння цін не енергію, яке тягне за собою зміну конфігурацій комерційних спілок і пропозицій від Каракаса до Токіо. Схоже, що всі відразу змовилися проти «Газпрому».

Навіть під час існування «залізної завіси», за радянських часів, Європа купувала більшу частину свого природного газу у свого багатого енергією східного сусіда. Радянський Союз розпався, але старі артерії енергетичної мережі залишилися, зберігаючи високу залежність Східної Європи від російського палива. Балканські країни майже повністю залежать від російського природного газу, як і Угорщина та країни Балтії. Загалом, Росія як і раніше поставляє в Європу близько третини видобутого нею газу.
Однак після того, як в 2006 і 2009 роках Росія через геополітичної напруженості відключала газ, Європа стала скептично ставитися до існуючої моделі поставок палива.

До того ж, високі ціни «Газпрому», зробили навіть дорогі альтернативні варіанти більш привабливими. Налякана постійною загрозою стабільності свого енергопостачання Європа почала будівництво трубопроводів, щоб полегшити отримання газу від інших постачальників і поставляти газ у разі необхідності з однієї європейської країни в іншу.

«Росіяни пожали те, що сіяли», - зазначив Дітер Хелм, викладач енергетичної політики в Оксфордському університеті. «Якщо вони роблять поставки нестабільними, то не вправі очікувати, що клієнти з цим погодяться».

На додаток до всього в Сполучених Штатах відбувається бум сланцевого газу, були розблоковані нові обширні родовища, а це надалі збільшить світову пропозицію. Виклики, з якими зіткнулася Європа в енергетичному секторі, вже змусили її зупинити деякі заводи і стримати свої енергоапетити.

Україна, яка довго була одним з найважливіших для Росії клієнтів, намагається якомога сильніше скоротити споживання російського газу, щоб менше залежати від сусіда, який анексував Кримський півострів, і веде запеклу війну в східній частині країни.

Навіть погода у змові проти «Газпрому». Останні дві зими були надзвичайно теплими, тому радіатори і печі на максимум не включалися.

«Ми раптом виявили, що володіємо чималим запасом газу», - заявив Хелм.

"У режимі заперечення"

Останнім часом керівництво «Газпрому» демонструє все більш «угодівську» позицію, несподіваний поворот у розвитку компанії змушує їх «вгамовувати гординю». Міллер повідомив у червні, що президент Росії Володимир Путін доручив йому провести переговори про продовження поставок газу в Європу через Україну. Це стало мовчазним визнанням того, що знайти інші ринки збуту Росії на даний момент не вдається.

Керівництво «Газпрому» також повідомляє, що прагне знайти компроміс з ЄС в антимонопольній справі, хоча спочатку було заявлено, що компанія не підлягає юрисдикції ЄС, оскільки є державною компанією - фактично відгалуженням російського уряду.

Антимонопольна справа може змусити «Газпром» грати в Європі зовсім за іншими бізнес-правилами, за якими ціни будуть базуватися на вартості доставки і виробництва, а не на уразливості замовника.

Аналітики вважають, що ЄС має більше переваг у цій суперечці, оскільки «Газпрому» потрібні гроші Європи більше, ніж Європі потрібен його газ.

Компанія повинна надати офіційну відповідь по цій справі в середині вересня.

«Як відомо, ціни на нафту в даний час падають», - зазначив Андрій Зотов, замдиректора відділу з експорту «Газпрому», в ході телефонної конференції з інвесторами минулого тижня.

Однак «Газпром» володіє подушками безпеки, які пом'якшують цей удар. Одним із таких факторів є рубль, який з початку 2014 втратив більше половини своєї вартості по відношенню до долара. Це означає, що, навіть якщо прибуток «Газпрому» знизився в доларовому вираженні, то в першому кварталі 2015 в перерахунку на рублі він склав близько 71%.

Ще один фактор - підготовка до зими. Продажі в Європу також можуть збільшитися в найближчі місяці, так як країни, які відклали покупку через ціни на енергію, відновлять закупівлі.

«Газпром» намагається повернутися на схід, щоб зменшити свою залежність від європейських споживачів, уклавши торік велику угоду з Китаєм. Але проект займе роки, а зниження китайської економіки скоротить попит.

Кілька років тому «Росія, здавалося, мала досить сильну позицію», - заявив Едвард Чоу, аналітик Центру стратегічних і міжнародних досліджень. - «Але деякі країни і компанії вельми непогано підготували себе до чергового газового відключення».

єс газпром криза росія

Знак гривні
Знак гривні