Пропозиція для Генштабу: Застосовувати мобілізованих журналістів також в інформвійні

Оцінка статті на цей момент: +2/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 7121 Перегляди
  • 1 Коментарі
  • 16/02/2015Дата публікації

Війну виграє той, у кого крутіший Прес-центр, - вважає Мирослав Гай, який пішов свого часу добровольцем у Нацгвардію. - Ми отримуємо регулярні повідомлення про те, як той чи інший батальйон звільняє черговий місто або пробиває пролом в рядах ворога.

Іноді створюється враження, що на даному напрямку нікого немає, крім цього батальйону.

Це, звичайно, не так. Просто у когось працює Прес-центр, а хтось програє інформаційну війну. І цей хтось - Генштаб.

Наша армія просто не вміє жити в інформаційному полі.

Видати суху статистику або посадити двох-трьох тролів на ватяні сайти не означає вести інформаційну війну.

Дезінформація ж і підміна цифр - всього лише елементи інформ. війни.

Потрібна пропаганда ВСУ. Реклама, яка піднімала б бойовий дух. Потрібні правдиві зведення з полів.

У США за кожним підрозділом закріплений військовий кореспондент, зброєю якого є камера.

На армію повинні працювати полки писак, операторів, режисерів, композиторів, дизайнерів.

У Генштабі на таку заяву Вам дадуть відповідь, що грошей немає.

Не хочу зараз критикувати наших і без того затюканих генералів. Просто подарую вирішення проблеми. Ловіть. Безкоштовно, на волонтерських засадах, так би мовити.

За цей рік, в армію призвали десятки журналістів, працівників каналів, багато з них відомі люди в професійних колах. З СТБ навіть один кіно-піротехнік був мобілізований. Є в рядах ВСУ і продюсери, оператори, звукорежисери. Немає майже жодного великого видання або каналу, де не забрали б декількох співробітників. Всі ці люди не тільки профі і мають широкі зв'язки з продакшенами по всій країні, але і до того ж дали присягу, пройшли учебку і злагодження бойового підрозділу як артилеристи, прикордонники, спецназ, сапери, протитанкові розрахунки. Знайти їх не важко, можу дати пару телефонів.

Ці люди - військові! Вони завжди на виду у командирів. Дайте йому наказ виконувати бойове завдання - і він сам дістане монтажку, камеру привезуть волонтери та питання закрите.

Ми отримаємо армію військорів з бойовим досвідом під присягою! Сотні статей, заміток і відеомотіваторов завалять інтернет. І при цьому буде вирішена проблема неправильної подачі інформації або витоку, адже боєць завжди на виду у командира.

У лічені дні ми отримаємо перевагу в інформаційній війні.

Війни виграють Прес-центри.

Ось бійці збройних сил: старший лейтенант Павло Солодько - відомий журналіст, редактор Історичної правди, а доти заступник головного редактора Українського Тижня і сайту, що був попередником ТЕКСТІВ:

Петра ми не знаємо, але ось Лана Самохвалова про них обох пише:

Павло та Петро. Петро та Павло. Служать. Два шикарних хлопці, два прекрасних журналісти та редактори. Ще й люди чудесні, такий коктейль не часто трапляється у одному флаконі. Можна їх якось так застосувати за призначенням, щоб, наприклад, якась хвора вікіпедія не писала, що Айдар "уславився військовими злочинами". Все ж-таки інформвійна також по-своєму народна та жорстока та небезпечна.

Оцінка статті на цей момент: +2/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 1

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!

В самую точку. Проффесионально подготовленный, правдивый репортаж, может даже с элементами некоторого драматизма в противовес сухим цифрам пресс центра, может сделать очень много в нашем насыщенном информацией мире. Такая статья формирует общественное мнение, может даже "мобилизовать" людей, пусть не для службы в армии, хотя бы для волонтерства. Даже если в результате этой статьи хотя бы один человек перестанет трепаться о "хунте", "украинских фашистах" и повторять прочий российский бред - это уже будет серьозное достижение.