Пришли козлы вас выносить. Чому ініціаторам протестів під парламентом не вдався план Б
17 жовтня у Києві в урядовому кварталі відбулася акція протесту, організована соратниками колишнього губернатора Одеської області, а нині лідера партії "Рух нових сил" Міхеїла Саакашвілі і ряду інших опозиційних політиків. Протягом дня під Верховною радою тривав мітинг, який періодично переростав у сутички і зрештою закінчився встановленням наметів на вулиці Грушевського. Виникає запитання: що це було?
Автор: ТЕКСТИ
Спочатку планувалося, що 17 жовтня має стати днем тріумфального прибуття до Києва Міхеїла Саакашвілі. Про такі наміри позбавлений громадянства екс-губернатор повідомляв ще місяць тому. Втім, згодом ініціатори акції підкріпили цю подію трьома політичними вимогами. Перша - скасування депутатської недоторканності. Друга - створення антикорупційного суду. І третя - запровадження нової виборчої системи, на пропорційній основі і за відкритими списками.
Всі три пропозиції далеко не нові. Більше того, представлені у Верховній Раді політичні сили неодноразово заявляли, що вони підтримують ці ініціативи - тому сенсу "підключати вулицю", аби домогтися розгляду цих законів, особливо й не було. Крім того, не було й нагальної потреби розглядати ці питання саме в жовтні. Особливо якщо врахувати, що саме на вівторок було заплановане голосування за медичну реформу - стратегічно важливий реформаторський законопроект, з яким дійсно не можна зволікати.
Втім, ще за день до акції в журналістських колах поширилася інформація про справжній, а не декларативний сценарій акції протесту - так би мовити, план Б. У нього було два основні елементи. Перший - встановити намети безпосередньо поруч із Верховною Радою. Другий - спробувати прорватися в сесійну залу. Наступні події довели достовірність цієї інформації.
Знала про цей сценарій і влада. І вжила превентивних заходів. Так, ще зранку у вівторок був обмежений в'їзд до Києва: на Житомирській трасі машини поліції загородили дві смуги з трьох, аби "відфільтрувати" приїзд автобусів з "живою силою". В урядовий квартал вивели правоохоронців - три з половиною тисячі під Раду і ще близько тисячі біля інших офіційних будівель. Були встановлені кордони, а на підходах до площі перед парламентом - металошукачі.
Ще зранку здавалося, що ці заходи перебільшені. Засідання погоджувальної ради розпочалося о десятій, і вже тоді було видно, що підняти маси на "третій Майдан" в організаторів акції не вийшло. За найоптимістичнішими оцінками, під будинок парламенту прийшли до 5 тисяч осіб. І їхній склад аж ніяк не був монолітним - в діапазоні від любителів "двіжу" і "пресування ментів" до класичних пенсіонерів-майданарбайтерів з гонораром сотня гривень за день ходіння з прапором.
Втім, конфронтаційний сценарій все ж був запущений на виконання. Першим дзвіночком стало блокування низкою депутатів засідання погоджувальної ради. Розрядити ситуацію не допомогло ні внесення президентом законопроекту про скасування недоторканності (насправді непотрібного - бо аналогічний закон 150 депутатів внесли ще в липні), ні заява спікера Парубія про те, що комітети розглянуть його в найкоротший термін. Засідання погоджувальної ради було зірване.
Наступним етапом загострення стала спроба депутатів принести під будинок Верховної Ради намети. А після четвертої години, коли Рада після перерви розпочала вечірнє засідання, поблизу будівлі парламенту почали концентруватися люди в камуфляжі, балаклавах і зі щитами (їх нібито залишили нацгвардійці за автобусом, а протестувальники забрали собі). У цей час відбулася низка спроб зламати огорожу і прорватися до Ради. У сутичках постраждали кілька осіб, одному поліцейському розбили голову. Правоохоронці застосували газові балончики.
У підсумку конфронтаційний "план Б" був реалізований менше ніж наполовину. Декілька наметів встановили просто на Грушевського, але прорив до Ради не вдався. Нагнітання пристрастей теж не дуже вийшло. Повідомлення про гармати під Радою, які "злочинна влада" нібито привезла для розстрілу протестувальників, виявилися фейком: насправді гармати були частиною офіційного протоколу, пов'язаного з сьогоднішнім візитом до Києва президента Мальти. А грізний плакат із написом "Пришли козлы вас выносить" через безграмотність авторів перетворився на самокритику.
Після завершення засідання Ради напруга зменшилася, але не зникла. Протестувальники збиралися продовжувати безстрокове пікетування. Правоохоронці залишалися в очепленні - хоч і в меншій кількості. Декілька народних депутатів стали мішенню хуліганських дій, але без серйозних наслідків.
Станом на кінець вівторка усе виглядає так, що сьогоднішній український протест не перетворився на російський бунт - той, який безглуздий і безжалісний. Безжальності під Верховною Радою було значно менше, ніж на це розраховували організатори. Штурму Ради не відбулося, масового кровопролиття теж. Зате безглуздя було значно більше. Але то таке.
