Кари кремлівські. Чим іще Москва відлякуватиме Україну від ЄС

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 2561 Перегляди
  • 2 Коментарі
  • 28/08/2013Дата публікації

Істерія Кремля стосовно України виходить на якісно новий рівень. Такий висновок можна зробити, оцінюючи заяву першого віце-прем´єра РФ Ігоря Шувалова після візиту до Москви прем´єра Миколи Азарова про те, що подальші переговори з Україною щодо інтеграції Києва з Митним союзом безглузді. Судячи з усього, Кремль остаточно визначився з тактикою своєї поведінки, яка буде побудована на залякуванні. Без будь-яких спроб реального діалогу з керівництвом України - тільки за допомогою погроз і реального тиску на приватний бізнес, державні підприємства, а також на звичайних громадян України. Цілком очевидно, що митні війни на українсько-російському кордоні були тільки «квіточками».

Виданння «Коментарі» вирішило розібратися, якими можуть бути «ягідки» і по яких болючих точкам Кремль буде завдавати свої удари.

Газова кара

Можна з упевненістю прогнозувати, що ближче до початку опалювального сезону, який, до слова, практично збігається з датою проведення Вільнюського саміту 26-29 листопада, Росія не забуде скористатися своїм улюбленим інструментом дипломатії у відносинах з Україною - ціною на газ. Тим більше, що ще до активної фази протистояння напередодні підписання Угоди про асоціацію з ЄС у Кремлі неодноразово нагадували, що виставлений за недобір передбачених контрактом обсягів газу минулого року рахунок у $ 7 млрд не забутий. І «прозоро» натякали, що «Газпром» готовий пред´явити Україні «великий» рахунок за недобір газу і за підсумками 2013 року.

Слід також згадати про розбіжності в питанні обсягів газу, які повинні перебувати в українських газосховищах до початку опалювального сезону для забезпечення безперебійного його транзиту до Європи. Зокрема, «Газпром» наполягає, що в ПГС України до початку осінньо-зимового сезону повинно бути більше ніж 19 млрд куб. м газу, відмовляючись закачувати додаткові обсяги за свій рахунок. Це при тому, що офіційний Київ заявив, що для безперебійного транзиту цілком достатньо і 14 млрд куб. м, а додаткові обсяги готовий закачати, тільки якщо Росія виділить на ці цілі безвідсотковий кредит.

При цьому, на думку низки експертів, відсутність узгодженості в цьому питанні між Росією і Україною загрожує проблемами взимку не тільки для останньої - можливі перебої з поставками газу і в країни Південно-Східної Європи.

Щоправда, в тліючий конфлікт може вплутатися Євросоюз, який почав готуватися до можливої ​​газової російської загрози. У європейських ЗМІ прогнозують, що європейські регулюючі органи до кінця року можуть підготувати офіційну претензію до «Газпрому» у зв´язку з можливими порушеннями ним антимонопольного законодавства. Антимонопольний процес проти російських газовиків може закінчитися сумно для Кремля: у разі визнання «Газпрому» винним у порушенні законодавства йому «світить» штраф у розмірі до 10% річної виручки і низка інших санкцій. Проте, враховуючи досвід останніх «газових воєн», ця тема, очевидно, буде основною в російсько-українських відносинах. Як не крути, а імпорт газу в Україну становить половину всього ввезеного з Росії в нашу країну.

Кара заробітчанам

Від озлобленого Кремля варто очікувати неприємностей і звичайним українським громадянам. Зокрема, ніхто не відміняв змін не тільки в митних нормах, але і у внутрішній міграційній політиці РФ. У такому випадку постраждати можуть українські трудові мігранти, кількість яких у Росії, за даними Федеральної міграційної служби, в 2012 році склала 1,35 млн осіб. Не варто забувати, що саме з Росії надходить більше третини всіх переказів українських заробітчан - у 2012 році трудові мігранти переказали з Російської Федерації в Україну $ 2,3 млрд.

Правила для трудових мігрантів у Росії вже почали жорсткішати. Зокрема, з 9 серпня Держдума істотно підвищила штрафи для мігрантів у Москві та Петербурзі, Московській і Ленінградській областях і спростила умови видворення іноземців, якщо вони порушують правила перебування і роботи в Росії. Крім цього, російська влада хоче законодавчо зобов´язати трудових мігрантів укладати угоди про добровільне медичне страхування, зобов´язати іноземного громадянина при укладенні трудового договору в РФ мати дозвіл на роботу, патент, дозвіл на тимчасове проживання або дозвіл на проживання. При цьому по закінченні строку дії цих документів працівник повинен бути відсторонений від роботи, а якщо зазначені документи не будуть продовжені протягом місяця або ж будуть анульовані, договір із таким працівником повинен бути розірваний.

Враховуючи особливу напругу в українсько-російських відносинах, не виключено, що контролюючі органи РФ займуться перевіркою всіх необхідних документів українських заробітчан з особливим завзяттям. Враховуючи обіцянку Володимира Путіна ввести з 1 січня 2015 року для всіх іноземців, крім громадян Білорусі та Казахстану (які входять до Митного союзу), в´їзд тільки за закордонними паспортами, можна прогнозувати, що Росія зробить все для того, щоб українцям в Росії стало нестерпно жити і працювати.

Кара літакова

Росіяни також готові поставити хрест на спільних проектах у літакобудуванні. Щоправда, про взаємну вигоду від співробітництва в авіабудівній галузі обидві сторони заявляли протягом двох десятиліть. Але минулого тижня віце-прем´єр-міністр Росії Дмитро Рогозін недвозначно дав зрозуміти, що найближчим часом Росія може відмовитися від співпраці з Україною в рамках спільних проектів у авіабудуванні, таких як Ан-124 «Руслан» і Ан-70, що зробить їх реалізацію практично неможливою. У такому випадку ціла галузь української промисловості може серйозно похитнутися.

Кара оборонно-промислова

Ще однією сферою, в якій українські підприємства гостро залежать від російських замовлень, залишається вітчизняна військова промисловість - до половини всієї продукції українського ВПК експортується до Росії. Щоправда, на думку експертів громадської ради при Військово-промислової комісії уряду РФ, навіть створення повністю автономного російського ОПК без участі українських підприємств наразі неможливе. Зокрема, українські підприємства виробляють радіолокаційне та оптико-електронне обладнання для російських винищувачів типу МіГ і Су, двигуни для вертольотів і низку інших комплектуючих, виробництво яких оперативно налагодити не вдасться.

Але Росія цілком може спробувати обійтися без участі України там, де це можна зробити. Наприклад, навесні Москва вже офіційно відмовилася в 2013 році використовувати унікальний український тренувальний полігон для палубної авіації «Нитка» в Криму. Передбачається, що в 2014 році його аналог почне працювати в кубанському Єйську і необхідність в українському авіаполігоні відпаде. Очевидно, Києву також доведеться забути про свої плани задіяти українські підприємства ВПК для ремонту та модернізації техніки і озброєнь Чорноморського флоту РФ. А це - сотні мільйонів гривень. Паралельно Росія займеться інформаційною війною і посилить свої спроби максимально дискредитувати продукцію українського військово-промислового комплексу в очах потенційних імпортерів.

Кара атомна

Також складно переоцінити можливості впливу Росії на українську атомну енергетику. Туманні перспективи чекають проект будівництва в Кіровоградській області заводу з виробництва ядерного палива. Передбачалося, що перші будівельні роботи розпочнуться у вересні 2013 року, проте нині ці терміни можуть бути зрушені або взагалі заморожені. Крім цього, може загальмуватися і проект добудови двох енергоблоків Хмельницької АЕС, що вийшов на фінішну пряму, їх повинні збудувати росіяни. Передбачалося, що російська сторона також повинна прокредитувати близько 80% із майже 40 млрд грн., необхідних для будівництва.

Після того як росіянам практично вдалося позбутися єдиного конкурента у виробництві ядерного палива для українських АЕС - американської компанії Westinghouse, розвиток проектів у сфері атомної енергетики в Україні виглядає вкрай вигідним для Росії. Однак про те, що практично повна залежність від поставок з Росії ядерного палива для українських АЕС становить серйозну загрозу для України, в експертних колах зазначалося неодноразово.

Кара машинобудівна

Від прагнення Кремля будь-якими засобами покарати Україну за розворот у бік Європи може постраждати і українське важке машинобудування. Принаймні, «тривожний дзвіночок» пролунав ще на початку літа. У ЗМІ з´явилася інформація про те, що харківський завод «Турбоатом», зірвавши на півроку строки поставки турбін для камської і Новосибірської ГЕС, може потрапити до «чорного списку» і більше не зможе розраховувати на замовлення від росіян. У свою чергу, представники українського підприємства запевняють, що винні у затримці самі росіяни, які зірвали строки авансових проплат. При цьому одне з небагатьох успішних державних підприємств, яке виробляє турбіни для теплових і атомних електростанцій, практично повністю залежить від експорту своєї продукції до Росії. Зокрема, за підсумками першого півріччя, близько половини продукції підприємства експортується в країни СНД та Азії.

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 2

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!

Цей коментар вилучено автором.

Так на Грузії все це пробували нічого не спрацювало... Ні на кому в світі таке ще не спрацювало. Відчай в Кремлі? Але Україна не Грузія, у України три гарантори безпеки і якщо один з них шантажує інші повинні діяти.