Без вини винна. Україну знову намагаються дискредитувати на ринку озброєнь

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 4058 Перегляди
  • 2 Коментарі
  • 16/08/2013Дата публікації

У вівторок, 13 серпня 2013 року, прогримів черговий залп інформаційної канонади.

Приводом стала стаття опублікована в New York Times в якій журналіст намагалися розібратися у хитросплетінні поставок зброї повстанцям. Його увагу привернув той факт, що зброю виготовлену в Китаї повстанцям начебто продає Судан, який має тісні контракти з Іраном, котрий підтримує чинного президента Сирії Асада. Китай у свою чергу теж офіційно "за" Асада, принаймні блокує рішення Ради безпеки ООН, яке дозволить іноземне втручання заради припинення вбивства цивільного населення військами Асада. Далі аналізуються мотиви Судану і можливі шляхи потрапляння китайської зброї до сирійських повстанців

Україна також побіжно згадана в цій статті. Автор шукаючи доказів причетності Судану до поставок зброї, як можливий аргумент наводить факт перельоту літаків під українським прапором з Хартума, столиці Судану, на аеродром на заході Туреччини поблизу сирійського кордону. Як відомо Туречина підтримує сирійських повстанців. У статті згадується, що дві з трьох транспортних компаній, яким належать українські літаки спростували свою причетність до перевезення зброї.

Але цей безневинний абзац, котрий не стосувався головної теми статті, бійці невидимого фронту роздули до міжнародної сенсації.

Заголовок NYT - «Arms Shipments Seen From Sudan to Syria Rebels» («Помічені поставки озброєнь сирійським повстанцям із Судану») трансформувалися в такі:

- «Авіакомпанії під прапором України допомагали Судану в транспортуванні зброї для сирійських бойовиків - ЗМІ» (Інтерфакс-Україна, Інтерфакс-Білорусь),

- «NYT: Авіакомпанії під прапором України сприяли в транспортуванні зброї до Сирії» (ресурс korrespondent.net, що опублікував первинне повідомлення в російськомовному сегменті Інтернет, з посиланням на Інтерфакс-Україна »).

І потім - за старою схемою - хвилю підхоплює, усвідомлено чи неусвідомлено, найширший спектр інтернет-ресурсів.

Практика стандартна. Ось ще один приклад:

Так, 10 квітня в інтернет-просторі України і Росії була масово розповсюджена інформація про нібито «постачання Україною на порушення ембарго ООН зброї до Лівії».

Ініціатором антиукраїнської істерії в російськомовному інформаційному просторі виступило потужне російське інформаційне агентство «Інтерфакс», яке, посилаючись на статтю у виданні The Washington Post під заголовком «UN panel: Libyan weapons are spreading at an alarming rate to new areas and fueling conflicts» («Комісія ООН: лівійська зброя загрозливими темпами поширюється на нових територіях і розпалює (нові) конфлікти»), примудрилося дати матеріалу нове прочитання, забезпечивши його більш актуальними смисловими комбінаціями і заголовками на кшталт:

- «Washington Post: UN says Ukraine illegally supplied weapons to Libya» («Вашингтон Пост: в ООН стверджують, що Україна незаконно постачає зброю до Лівії», Інтерфакс-Європа),

- «Україна незаконно поставляла зброю до Лівії» (Інтерфакс),

- «В ООН відзначають, що Україна незаконно поставляла зброю до Лівії - The Washington Post» (Інтерфакс-Україна),

- «Україна і Вірменія незаконно постачали зброю до Лівії - газета» (Інтерфакс-АВН).

Весь цей залп був зроблений практично одночасно з інтервалом в хвилини і вже потім інформаційну хвилю підхопили співчуваючі, в тому числі й видання, що називають себе українськими.

Висновок простий: все що публікується у російських ЗМІ потрібно сім раз перевірити, а краще взагалі не читати і не передруковувати.

За матеріалами Коментарів

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 2

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!

Зокрема, журналісти цього шанованого американського видання виявили факт

Намає і не було нічого "шанованого" у New York Times. Чи варто нагадати, що це "шановане" видання друкувало репортажі переможця Пулітцерівської премії (найпрестижнішої в журналістиці) Волтера Дюранті? Власне обурює навіть не те, що видання займалось поширенням радянської пропаганди, а те, що воно бодай якось це визнало лише під шаленим тиском громадськості.

New York Times — заідеолагізоване пропагандистське видання американських "лівих". Така собі реінкарнація "Правди" по-американськи. В цьому немає геть нічого шанобливого, і не варто шанувати те, що жодної пошани не заслуговує.

Про "шанований Інтерфакс" взагалі гадаю що нема чого казати.

Власне, забув додати, що New York Times і досі офіційно та відкрито не гребує поширенням Радянської/Російської пропаганди у вкладеному буклеті Russia Beyond the Headlines.