Портативна сонячна електростанція, розроблена львів’янами, потрапила до ста кращих винаходів світу
Один з найвпливовіших технічних експертів - американський журнал «Наука і дослідження» (R & D Magazine) - вніс винахід львів'ян поряд з роботами НАСА до списку 100 кращих розробок світу. Наукові співробітники Національного університету «Львівська політехніка» створили гнучку гібридну систему з сонячної батареї, суперконденсатора і електронного блоку. Тобто все звели в єдину автономну систему енергозабезпечення.
«Гібридна система схожа на листковий пиріг: зверху сонячні батареї, а під ними суперконденсатор, - розповів газеті "Факти" один з розробників, доктор фізико-математичних наук, професор кафедри фізики Львівської політехніки Григорій Ільчук. - Вона гнеться, кріпиться до чого завгодно. При цьому система ефективніша і значно дешевше закордонних негнучких аналогів, набагато легше, «бере» і розсіяне світло, вона екологічно більш безпечна. Сфера застосування величезна. Наприклад, освітить і обігріє туристичну палатку, забезпечить енергією побутові прилади. Прикріплена до сумки, зарядить ваш мобільний телефон».
Сумка, в якій можна зарядити мобільний телефон.
Розробка була створена на замовлення іноземних інвесторів. «До мого колишнього учня, котрий працює в одному американському НДІ, звернулися співробітники Тайванського текстильного науково-дослідного інституту з пропозицією розпочати роботи у сфері акумуляторів сонячної енергії для перетворення її в електричну, - згадує другий розробник, професор Віктор Токарєв. - Вимога - гнучкість та ефективність конструкції. У США цим не займалися, порадили звернутися у Львівську політехніку. Замовники спочатку скептично поставилися до цієї пропозиції: «Там розгул криміналу, хаос! Та й що може запропонувати економічно відстала країна?» Однак, повагалися, але на контакт з нами вийшли».
«Вони дійсно вели себе дуже насторожено, - підтверджує Григорій Ільчук. - Спершу приїхали до Львова, ознайомилися з нашими розробками, патентами, лабораторіями, а вже потім заговорили про перший етап роботи - створення гнучкого суперконденсатора».
«Я почав займатися суперконденсаторами спільно з членом-кореспондентом НАНУ Корнієм Товстюком ще в 1992 році, а через рік для проведення розробок зареєстрував у Львові ТОВ «Ацер», в активі якого тепер патенти в Україні і за кордоном, співпраця з компаніями США, Японії, Німеччини. Однак думка зробити суперконденсатори гнучкими ніколи в голову не приходила, - вступає в розмову третій учасник проекту, кандидат фізико-математичних наук Ігор Чернілевський. - Подумали - можемо! А потім здивувалися: навіщо? Тайванські текстильники пояснили: «Ми робимо новий вид одягу – «енергетичний» текстиль». Чудова ідея!
Нами був проведений колосальний обсяг роботи. При цьому замовник встановив дуже жорсткий контроль, кожен зразок возили в Тайвань на тестування. Ставлення до нас змінилося лише після інноваційного форуму в Тайвані. Наш суперконденсатор, представлений тайванською стороною, мав приголомшливий успіх. Усі дивувалися: «Як, це розробила Україна?» Після чого співробітництво стало ще тіснішим. Пройшли другий етап - створення гібридної системи...
Дружина пошила мені сумку, а на неї пришила суперконденсатор. З цією сумкою я пішов у Львові на виставку електроенергетичного обладнання. Показував багатьом, але ніхто не зацікавився. У Трускавці проходив міжнародний економічний форум - на нас нуль уваги. Те ж саме на форумі з енергозбереження. Але у Флориді (США) нас визнали. Це додало впевненості. А то ми вже засумнівалися: чи тим займаємося?»
Тим часом замовники отримали кілька патентів на цей винахід у Тайвані, Євросоюзі, США та Японії, заплативши 500 тисяч доларів. Текстильники починають виробництво гнучкої автономної системи енергозабезпечення, допрацьовують технологію, українці модифікують свою систему.
«Прикро, що в нашій країні все це не потрібно, - нарікає Григорій Ільчук. - Ми намагалися зацікавити міську владу Львова також своїм соціальним проектом САЛО. Це система автономного локального освітлення. Можна встановити таку у під'їздах, на вулицях, в парках, школах і дитячих садах. Але міськрада не звернув уваги на нашу пропозицію».
