Міністерство Табачника знищує унікальну наукову бібліотеку

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 4430 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 08/02/2013Дата публікації

Найдавніша українська книгозбірня — Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка — переживає скрутні часи. Величезна наукова установа, яка впродовж останніх століть зберігала мільйони книг, а останні кілька років активно йшла в ногу з часом, потерпає від нової «оптимізації» з боку Міністерства освіти і науки, молоді та спорту. “Завдяки” Дмитрові Табачнику, штат бібліотеки скорочується майже на третину (!) і вже менш ніж за два місяці 43 працівники залишаться просто на вулиці.

Доленосний наказ № 1058 «Про затвердження типової структури та типових штатних нормативів бібліотек вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації» міністр освіти Дмитро Табачник видав ще 27 вересня 2012 року. До кінця року керівництво бібліотеки Франкового університету намагалось «достукатися» до МОН, пояснити, що наказ цілковито нівелює потреби та перспективи розвитку їхньої установи, але це результатів не дало, повідомляє газета «Ратуша».

«Цей наказ зумовив у нас багато застережень, — коментує директор Наукової бібліотеки ЛНУ ім. І.Франка, кандидат історичних наук, доцент Василь Кметь. — Найперше, що здивувало — документ фактично повністю дублює типову структуру бібліотеки, яка була затверджена наказом Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти СРСР у 1978-му році. Такий дивний «брєжнєвський привіт» нашій установі з глибини десятиліть… Зрозуміло, що на той час не існувало інформаційних технологій, дещо іншими були й бібліотечні підходи, загалом не існувало дуже багатьох підрозділів, в яких є потреба сьогодні».

Наукова бібліотека Франкового університету потерпіла від наказу № 1058 найбільше в Україні. Адже формально маючи статус просто бібліотеки вузу, вона насправді є без перебільшень унікальною книгозбірнею. Якщо в інших навчальних бібліотеках і за попередньою структурою не всі ставки були заповнені (за непотрібністю), то тут і ставок було багато, і роботи всім вистачало. Тут зберігаються різноманітні архівні документи, рукописи, інкунабули, стародруки, цінні книги з приватних колекцій відомих особистостей, підшивки періодичних видань різних історичних періодів…

Це єдина в країні книгозбірня, яка безперервно комплектує свої фонди впродовж останніх чотирьох століть! Тут є книги, які належали французькому кардиналу Мазаріні, французькому королю Людовіку ХV, польському королю Сигизмунду ІІ, гетьману Іванові Мазепі. Оскільки наприкінці ХVIII cтоліття наукова бібліотека ЛНУ була єдиним державним депозитарієм документів, тож з ліквідацією державних і церковних установ Речі Посполитої документи і книги передавали саме сюди. В той час у книгозбірню потрапили стародруки із 147-ми ліквідованих монастирів. Також книгозбірня комплектувалася надходженнями із території всієї Австро-Угорщини. З 1807 року бібліотека отримувала обов’язковий примірник періодичних та наукових видань, які з’являлися на території держави. Це правило діяло до 1939 року. Тому підшивка періодики в цій бібліотеці — найбільша в країні.

До того ж, у старовинному і величезному читальному залі бібліотеки, нещодавно відреставрованому, тепер є безкоштовний WI-FI, а в кожній книзі вмонтовано спеціальний чіп, аби її було легше облікувати, знайти, та й, звісно, щоб винести її без відома працівників було неможливо. А таке ноу-хау, як віртуальний читальний зал, вразило навіть директора бібліотеки Ягеллонського університету з міста Кракова професора Пєтшика. Бібліотека створила і постійно наповнює два електронні архіви. У 2008 році створений гуманітарний «Антропос», а у 2010 році — «Еврика» — архів природничих наук. І всі ці матеріали, які постійно накопичує установа, студент може абсолютно безкоштовно «закачати» собі на ноутбук, планшет, смартфон тощо. Звісно, наповнення цієї електронної бази — теж кропітка робота, і на все це потрібні кадри.

Однак у МОН цього розуміти не хочуть. Раніше дирекція бібліотеки неодноразово зверталась до уряду, аби високопосадовці знайшли можливість підтримувати книгозбірню державними грантами, проте всі відповідали узгодженою відмовою. Тож давали собі раду самі, як могли. Навіть у 2010 році своїми силами, не збільшуючи штат, відкрили реставраційний відділ. Станом на 1 вересня 2012 року кількість штатних одиниць бібліотеки становила 166,5 ставок. З нового року бібліотеці залишили 115 ставок; 52,5 ставок, а по суті 43 особи, скорочено. Вплинути на зміну цього штату Університет не може, навіть перевести їх на якесь інше забезпечення не дозволено, зітхає директор.

Як пояснив Василь Кметь, «оптимізація» бібліотечних структур конкретно в їхній установі зумовить закриття низки читальних залів і факультетських бібліотек, призупинить процес оцифрування фондів та наповнення електронних архівів, призведе до руйнування міжнародних зв’язків.

«Ми довгий час вели перемовини, — розповідає Василь Кметь. — Впродовж листопада-грудня ми намагались домогтися певного компромісу. Ми намагались обґрунтувати нашу позицію. Але спілкування з Міністерством освіти і науки можна звести до певного курйозу. Я пояснюю, що «ми проводимо реставраційну роботу...», а у відповідь чую: «А зачем вы это делаете?» і далі: «В 78-м году вы же работали с этой структурой, были у вас эти рукописи и стародруки. Вы ж как-то работали». А на моє зауваження про створення електронних репозитаріїв відповідають: «Так не делайте, не создавайте их. Разве вам мало електронных библиотек в интернете?». А ще мені висловили погрози, якщо я буду це питання порушувати, то державна архівна служба забере стародруки до архівів».

На запитання, чи має ця ситуація політичний підтекст, зокрема чи йдеться тут про свідоме нищення української освіти, директор книгозбірні погодився, проте додав — не тільки. «Я можу погодитися з тим, що це один із заходів щодо систематичного знищення української освіти, культури, національного надбання. Але також можу стверджувати, що тут ясно проглядає банальна некомпетентність і безвідповідальність. Впровадженню такого закону мало би передувати принаймні обговорення серед ректорів і керівників підрозділів», — підсумував директор.

Книгозбірню могло б урятувати здобуття іншого статусу, адже наказ стосується бібліотек ВНЗ. Наразі звернення про допомогу із пропозицією надати установі іншого статусу отримали народні депутати профільних комітетів, депутати-львів’яни Верховної Ради, навіть посли іноземних держав, що є читачами бібліотеки.

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!