Шедевр із кнопок. Американський художник «пише» портрети з канцелярського приладдя (+багато світлин)

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 4284 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 16/10/2012Дата публікації

Там, де одні використовують фарбу, американець Ерік Даг (Eric Daigh) використовує найпростіше канцелярське приладдя. І він став відомий на весь світ завдяки цьому.

У 2009 році Ерік Даг був типовим мультимедійним дизайнером. Він працював на обкладинках альбомів. Інтернет-сайти. Практично все, що ви могли б побудувати і продати з продуктом Adobe. Але того року він виграв конкурс мистецтва в його рідному штаті Мічиган, представляючи портрет ,який він зробив для дружини до річниці їхнього весілля. Замість чорнила або фарби, він використовував канцелярські кнопки.

Кілька років по тому, Даг витрачає близько половину свого денного часу на створення кнопкових портретів, роблячи собі шлях в обидві книги рекордів: “Guinness” і ”Ripley’s Believe It Or Not”. Він не має жодної освіти в галузі живопису. Але можна сказати, що бізнес у нього в крові.

Чим простіший, буденніший матеріал, з яким працює автор, тим складніше з ним працювати, – спершу потрібно підібрати до цього матеріалу підхід, “познайомити” його з новою роллю, а коли він “змириться” і звикне, можна приступати безпосередньо до роботи над твором . Так, Ерік Даг спершу перетворює портрет, які збирається малювати, в щось на зразок схеми для в’язання або вишивки хрестиком: розбиває фотографію на клітинки, кожної присвоює номер і колір, а потім відтворює її з канцелярських кнопок. На одну картину художник витрачає десятки тисяч кнопок і кілька днів, а то й місяців роботи. Втім, якщо не відволікатися, то йому вистачає і однієї доби безперервного “кнопання”.

На відміну від художників, які працюють з фарбами, у Еріка вкрай обмежена палітра, – все, що можуть запропонувати виробники кнопок, це лише кілька кольорів, навіть без відтінків і можливості їх змішувати. Але художник не сумує, і цей обмежений запас кольорів використовує на всі 100, в результаті отримуючи хоч і дивні в плані колірної гами, але дуже цікаві, а головне, реалістичні портрети. І в цьому, а також у незвичайному матеріалі, його основна “фішка”.

До речі, чому художник малює канцелярськими кнопками саме портрети? Ерік Даг впевнений, що людям куди цікавіше приходити на виставки, де вони можуть подивитися в очі іншим людям, нехай і намальованим, нехай навіть канцелярськими кнопками, але собі подібним. Крім того, портрети завжди живіші і видовищніші, ніж натюрморти або пейзажі, втім, автор не виключає, що з часом розширить свої горизонти, і не тільки в плані об’єктів для творчості, але й матеріалів.

Джерело – Inspired.

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!