Як повернути читача до бібліотек і зробити це рентабельним

Якщо нація не читає, вона не може бути конкурентоздатною в сучасному високотехнологічному світі. Польська інтелектуальна еліта переконала чиновників фінансувати з держбюджету програми, спрямовані на популяризацію читання . Результати таких програм відчутні вже через кілька років їх реалізації.

Три роки тому польський уряд представив на розгляд суспільства звіт групи експертів «Польща-2030», в якій накреслені магістральні шляхи розвитку країни. Як випливає з цього звіту, існує пряма залежність між креативністю суспільства, його інноваційністю та культурою читання нації. Такі висновки експертів збіглись у часі з даними соціологів про помітне зменшення зацікавлення книжкою серед поляків упродовж останніх десяти років, передає Радіо Свобода.

За даними Центру досліджень громадської думки, 61 відсоток опитаних поляків декларують, що люблять читати. Водночас тільки 44 відсотки з них ствердили, що вони не лише говорять про свою любов до книжки, але й справді читають.

Чим може здивувати книгозбірня?

Щоб заохотити поляків до інтенсивнішого читання, польська держава розробила низку фінансованих із держбюджету програм. Одна із них – це багаторічний проект «Бібліотека плюс», що спрямований на осучаснення польських книгозбірень.

Рафал Крамза, голова Фонду розвитку інформаційного суспільства, каже, що інвестиції в модернізацію бібліотек, повертаються досить швидко.Упродовж трьох років у «Програмі розвитку бібліотек» взяли участь два з половиною мільйони осіб, тобто 30 відсотків мешканців невеликих населених пунктів країни. Крамза говорить, що для багатьох відвідувачів бібліотеки, охоплені програмою, стали стали третім місцем, де люди бувають упродовж дня – після дому та роботи. Він каже: «Одна третя користувачів реалізують у них свої хобі й зацікавлення. 100 тисячам осіб бібліотеки допомагають шукати роботу. Люди пишуть там свої резюме й виходять на контакт із потенційними працедавцями. Приблизно 40 відсотків людей, які користуються в бібліотеках комп’ютерами та інтернетом, тут уперше познайомилися з новими технологіями».

Для молодих людей, наголошує Крамза, модернізовані, оснащені комп’ютерною технікою бібліотеки, стають місцем зустрічей і проведення вільного часу. Тут вони дивляться кінофільми, дискутують про книжки, або, наприклад, можуть узяти участь у заняттях фотогуртка.

Електроніка дасть книжці «друге дихання»?

У вихованні сучасного читача просто не обійтися без новітніх технологій. Про це говорить директор польської Національної бібліотеки Томаш Маковський. Книгозбірні, вважає він, мусять подбати про максимальний доступ до книжок за посередництвом інтернету. «Дуже важливо надати максимальний доступ до книжок, як тих, що є в традиційних бібліотеках, так і тих, що є у віртуальних. Коли ми дивимося на цифрову бібліотеку «Polona», то більшість входів – це вечірні години, коли діти читають літературу, задану додому. Якщо вони не прочитають цих книжок у цифровій бібліотеці, то цілком можливо, що вони ніколи їх не прочитають», – сказав Маковський.

Експерти польського книжкового ринку звертають увагу на промовисте явище: в країні зменшується кількість традиційних книгарень, натомість більшає тих, які торгують книжками в Інтернеті. У той же час, дедалі помітнішим конкурентом для традиційної паперової книжки стають у Польщі електронні пристрої для читання книг. Адам Давідзюк, представник однієї з фірм, яка займається випуском оцифрованої літератури, переконаний: електронна книжка підкорить серця польських читачів упродовж кількох найближчих років. Це нагадуватиме експансію стільникового телефонного зв’язку, каже Давідзюк, а водночас дасть книжці друге дихання.

Copyright © 2011 RFE /RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа /Радіо Свобода

На світлині - публічна бібліотека Нью-Йорка

книги польща досвід

Знак гривні
Знак гривні