Як кияни відстоюють право дітей на навчання українською. Репортаж

Голова Київської міськдержадміністрації Олександр Попов пішов на поступки: в ефірі одного з телеканалів пообіцяв, що новозбудована на столичних Осокорках гімназія «Київська Русь» буде україномовною. Це сталося після масових протестів місцевої громади. Ось як відбувався спротив «русифікації».

Сьома година вечора. На київських Осокорках, в районі новобудов – зовсім не розважальна подія. Втім, мешканці після робочого дня добровільно підтягуються на місце зустрічі, зазначене в оголошеннях, що їх активісти розклеїли на довколишніх будинках.

- Я хочу, чтобы школа была русской. Почему на левом берегу нет ни одной русской школы? – обурюється чорнява жінка середніх років в окулярах. Каже, що вона з дитиною переїхала на Позняки з самого Хрещатика, почувши, що тут будується російська школа.

Брюнетка – в меншості. Точніше, підтримки в неї нема. Біля будмайданчика на вул. Гмирі зібралися майже дві сотні осіб, які наполягають на українській мові викладання в новій, ще не до кінця спорудженій гімназії «Київська Русь». За словами голови КМДА Олександра Попова, якийсь таємничий російський інвестор будівництва вирішив, що ця школа має бути російською.

- Ми живемо в Україні. Можна зробити окремий російськомовний клас у школі, але загалом викладання має вестися державною мовою, - пояснює Олексій, молодий чоловік з ініціативної групи, яка раніше організувала збір підписів за українську мову викладання.

Тут же, прямо на газоні, молода мама нервово катає візочок з немовлям вперед-назад:

- «Я хочу» - і все. А що інші хочуть, ви не спитали? Ось нехай ваші діти навчаються російською і їдуть потім у Москву, - каже жіночка, для якої українська школа - принципове питання.

- Якщо вони будуть навчатися російською у школі, як вони потім будуть поступати в університет? – додає інша жінка з дитинкою на руках.

- Я сама училась в школе на русском, в университете - на украинском. Какие проблемы? – не вгамовується «росіянка». Її вже ніхто не слухає.

- Взагалі ніхто не міг подумати, що тут буде російськомовна школа! Чому раптом? – розводить руками Марія, в якої онук – першокласник. Вона дуже чекала, коли «Київську Русь» добудують. Каже, її донька водить сина до школи аж до Інженерної гімназії на вул. Княжий затон, 12а. Для цього треба пройти близько 2 км пішки, перетнути величезну розв’язку біля метро Осокорки. До трохи ближчої Скандинавської гімназії хлопця не взяли, бо не ходив на підготовчі зайняття. Зараз онук з мамою на відпочинку, їхній тато на роботі, а Марія почула про збори – і прийшла. Бо записувати хлопця до російськомовної школи не бажає.

- Хтось мав прийти, відстояти, розібратися. Що той Попов думав, коли казав таке? - дивується жінка.

Одразу 5 телекамер знімають зібрання, беруть інтерв’ю в учасників. Поруч компанія молодих батьків намагається зібрати діточок докупи. Я прошу їх прокоментувати, чому вони прийшли.

- Это само собой разумеющееся: если мы живем в Украине, дети должны знать украинский язык, учиться и сдавать экзамены на украинском, вести документы. Я сама закончила русскоязычную школу. Мне потом очень трудно было в институте, в котором все было на украинском. Я преодолела это, выучила язык и хочу, чтоб мои дети в школе его учили, - розповідає Ольга, молода мама трьох малюків.

- Я взагалі нічого не маю проти російської мови, але лише факультативно і за бажанням, каже її сусід Руслан, в якого підростає син.

- Нам важливо, щоб школа була саме українською. Поруч садок україномовний, біля школи, і ми ходимо в цей садочок, і дуже довольні, що в садочку діти говорять українською, - додає Катерина, в якої маленька донечка.

- Школа є майном територіальної громади, і люди будуть оплачувати її роботу зі своїх податків - але думкою людей ніхто не поцікавився. Насправді, тільки вони можуть вирішувати, якою буде мова викладання в цій школі. І зверніть увагу на те, що тут багато людей російськомовні, але хочуть, щоб ця школа була українською, - каже Тетяна Монтян, яка балотується по цьому округу в народні депутати.

Журналістка 5-го каналу підносить мікрофон до обличчя маленької - років чотирьох - дівчинки. - В тебе яка мова рідна? - Українська. - А російську ти розумієш? – Ні, - мала збентежено посміхається і прямує до мами.

Нелли Вернер, ІнфоПорн

мова київ протест спротив

Знак гривні
Знак гривні