Телемагнати хочуть “справжньої” війни з Росією - тільки тоді вони погодяться прибрати з екранів санкційних російських артистів
1 березня відбувся черговий антиукраїнський шабаш телемагнатів. Круглий стіл “Підходи до формування чорних списків акторів та персон нон ґрата” зініціювали “1+1 Медіа”, Film.ua та Media Resources Management з явною метою повернути артистів-рашистів на екрани.
Представники телеіндустрії скаржилися, що чорні списки заважають їм “развівать іскусство, тєлєвідєньє і кіно”. Захід проходив на кіностудії Film.ua у кінотеатрі з символічною назвою “Правда”.
Очільник Film.ua Сергій Созановський назвав заборону артистів-рашистів “неморальною” та порівняв її зі спалюванням книжок. Він запропонував спершу відкрити на Пореченкова кримінальну справу, дочекатися вироку суду, а вже тоді забороняти показ його фільмів. Крім того, Созановський наголосив, що “у нас нєт войни”, що “у нас якоби война”, а потрібна війна де юре! Фактично, він закликав, щоб Україна оголосила “справжню” війну Росії. Тільки тоді, на його думку, з’являться підстави забороняти російських акторів, а нині таких підстав немає.
Володимир Бородянський, керівник Star Light Media, заявив, що заборона артистів-рашистів порушує “прінципи, от которих нєльзя отступать”, багато говорив про західну цивілізацію й про те, що “чєловєк нє может бить наказан за мисль”. Він закликав дотримуватися законів і звинуватив державні органи у правовому нігілізмі. На думку Бородянського, “поддєржал аннексію Крима, нє поддєржал аннексію Крима - ето мнєніє”, а не злочин.
Керівник 1+1 Олександр Ткаченко вважає список заборонених акторів необґрунтовано великим. (Нагадаємо, нині у списку 83 особи, хоча тільки заяву на підтримку путінської політики щодо України підписали понад 500 артистів-рашистів). На його думку, деякі російські актори потрапили до списку незаслужено - адже “єдина їхня вина полягала лише в тому, що вони висловили свою точку зору стосовно подій в Україні”.
Під час круглого столу було озвучено, що канал 1+1 начебто сам відмовився від серіалів про російських силовиків. Активістка Громадянського руху «Відсіч» Катерина Чепура заявила із зали, що це брехня.
Ткаченко почав виправдовуватися, що вони крутять фільми законно, й одразу перевів розмову на радянську класику. Мовляв, вона не має жодного стосунку до війни й для багатьох людей є надбанням НАШОЇ культури, тож забороняти її через артистів-рашистів - “лицемірство”. Катерина Чепура порадила йому уявити матір, яка втратила сина на війні й яка бачитиме по телевізору людину, котра схвалила цю війну. У керівника 1+1 скінчились аргументи й він заявив, що якщо керуватися такою логікою, то “розстріляти потрібно всіх”.
Заступник міністра культури Юрій Зубко спростував усі закиди телемагнатів. Він пояснив, що дії артистів-рашистів є посяганням на територіальну цілісність української держави. Діяльність артистів-рашистів досліджує СБУ й подає Мінкульту список, який Мінкульт зобов’язаний оприлюднити.
Також Юрій Зубко розповів про звернення громадськості й навіть народних депутатів з вимогою взагалі заборонити російський контент. Він висловив нерозуміння, чому наші телеканали чіпляються за дорогі та не дуже якісні російські серіали, й закликав перекладати українською та показувати європейські. І додав, що завдяки чорному списку стало значно менше незаконних перетинів українського кордону артистами з інших країн.
Пилип Іллєнко пояснив, що очолюване ним Держкіно ніяк не впливає на зміст чорних списків і здійснює лише технічні функції щодо виявлення фільмів із забороненими артистами-рашистами. Він зауважив, що через артистів-рашистів Держкіно заборонило фільми не на одному, а на багатьох телеканалах, що свідчить про неупередженість.
Однак, це не завадило деяким каналам подати позови до суду щодо буцімто неправомірних заборон. Також голова Держкіно пояснив причину появи в законі норми про заборону артистів рашистів: телеканали не поспішають самі прибирати найодіозніших рашистів з екранів. Наприклад, вони прибрали з ефіру серіали з Пореченковим аж тоді, коли той приїхав у Донецький аеропорт стріляти в українських вояків. Хоча могли б це зробити значно раніше - адже позиція Пореченкова була давно відомою.
Дикою виглядала позиція члена Нацради Уляни Фещук. Вона поспішила запевнити, що Нацрада нікого не рекомендувала до чорного списку й що вони “розуміють абсурдність всього цього переліку”.
Фещук зауважила, що держава діє в рамках закону, що ідея закону була дуже класна, але його спаплюжили, додавши туди норму про чорний список. Тому, мовляв, потрібно виробити критерії формування чорного списку і навіть внести зміни до закону. “Моя позиція як громадянина: щодо Гафта я не бачу ніяких обмежень, мені б хотілося бачити його у фільмах, його творчість дуже яскрава”, - заявила представниця Нацради. (Нагадаємо, російський актор Валентин Гафт на камеру заявив, що він - путінець, а також сказав, що Росії “Богом отпущєно бить чіщє і сільнєє другіх”).
Незрозуміло, що робив на цьому зібранні режисер Роман Балаян. Деякі його фільми потрапили під заборону через участь у них артистів-рашистів. Режисер визнав, що Табаков і Міхалков з’їхали з глузду й що з цим треба щось робити. Разом з тим, чорні списки він вважає “нєпрілічнимі”. Невже режисер не розуміє, що проросійські телемагнати просто використовують його, щоб знівелювати закон про захист інфопростору й повернути на екрани УСІХ рашистів?
Окремої згадки заслуговує модератор дійства - представник MRM Артем Вакалюк, який щоразу перебивав опонентів телемагнатів репліками типу “ми скочуємось до заборони здорового глузду” :) Однак, під кінець зустрічі прийшла черга запитань із зали й йому довелося надати слово громадськості.
Активіст руху “Відсіч” та експерт комісії з фільмів Сергій Оснач розповів, що з початком російської агресії телеканали не тільки не зменшували частки російського контенту, а навіть збільшували її - це засвідчили моніторинги, які регулярно проводять активісти руху.
Після того, як закон про захист інфопростору набув чинності, обсяги російського контенту в ефірі дещо зменшилися, але разом з тим телеканали продовжили зменшувати частку україномовного контенту. Так, з червня до листопада 2015 р. україномовного контенту на ТБ поменшало з 28% до 23%. Сергій Оснач припустив, що присутні в залі телемагнати навіть не знають, коли День українського кіно - адже в цей день ні один олігархічний телеканал не показав жодного українського фільму. Припущення виявилося правильним.
Крім того, активіст звернув увагу, що, апелюючи до принципів і законів, самі телеканали їх нахабно порушують. Він навів приклади фільмів з популяризацією НКВД, які нещодавно крутили на ICTV та 1+1 - “Син батька народів” і “Ладога”. Також він назвав низку фільмів з російськими силовиками, які незаконно показували олігархічні канали.
У відповідь Володимир Бородянський заявив, що “сєгодняшній закон нє рєгламєнтіруєт обйом украінского язика в ефірє украінскіх тєлєканалов”, “всьо, что ми дєлаєм - ми дєлаєм практічєскі на украінском язикє”, і додав, що “язик сєгодня нє являєтся проблємой”.
З такої позиції телемагнатів стає очевидним, що нині вони самі є величезною проблемою для України, вони свідомо намагаються законсервувати в Україні "Русскій мір" за допомогою телебачення.
