Ким треба бути, щоб стати депутатом

Обличчя середньостатистичного депутата - чоловік 47-ми років, із вищою освітою, кількома мільйонами гривень доходу за рік і мав безпосереднє відношення до політики. Такі дані випливають із дослідження ОПОРИ, яка проаналізувала інформацію про освіту, походження та декларації депутатів за попередній рік.

Загалом у законодавчому органі влади 43 жінки, що складає лише 10% від усіх параламентарів. Для порівняння, у французькому парламенті – 27%, польському – 24%, у російському – 14%. Проте, це найбільший показник за всі роки незалежності. У ВРУ 1-го скликання було лише 11 жінок (2,5%), тому, очевидно, що сучасний стан виглядає прогресом, порівняно з тим, як було 20 років тому.

Найбільше жінок-депутатів у Партії регіонів – 14, трохи менше у ВО «Батьківщині» - 12. По 7 жінок є членами фракцій УДАРу і КПУ. Найменше у «Свободі» - двоє. Одна жінка не входить до жодної фракції (Анжеліка Лабунська).

Найбільше обранців місцем свого проживання вказали Київ – 166 осіб (37,39 %). Донецьк та область представлені 36 парламентарями. Крім того, у Донецькій області найбільша кількість одномандатних мажоритарних округів – 21 (8,11 %).

Дніпропетровська, Львівська та Харківська області представлені майже однаково – по 23, 21 і 20 обранців. Найменше депутатів із Житомирської області – четверо, - та Севастополя всього двоє.

Серед 444 депутатів Верховної Ради 440 обранців або ж 99% мають вищу освіту. В досьє інших двох вказано, що вони мають загальну середню (Мустафа Джемільов, ВО «Батьківщина», Світлана Фабрикант, Партія регіонів), і ще у двох – середню (свободівці Анатолій Вітів і Олександр Мирний).

Наймолодшим депутатом у парламенті є свободівець Андрій Іллєнко, найстаршим – регіонал Юхим Звягільський. Середній вік депутатів Верховної Ради 47,6 років. «Найстарішими» фракціями є Партія регіонів і КПУ, середній вік їхніх членів – 50 років. Вік депутатів ВО «Батьківщини» збігається із середнім віком Ради – 47 років, позафракційні трохи молодші – 45 років. «Наймолодшими» фракціями є «УДАР» і ВО «Свобода» - по 43 роки. Голова ВРУ Володимир Рибак має 66 років.

ОПОРА вирахувала середній дохід по фракціях, опрацювавши декларації депутатів за 2011 рік, опубліковані на сайті ЦВК. Найбагатшою фракцією у парламенті є Партія регіонів, середній дохід депутатів якої становить 4 млн. 822 тис. 785 грн. У той же час в УДАРу ця сума становить на 2,5 мільйони менше – 2 303 624 грн. доходу за позаминулий рік, у ВО «Батьківщини» - 885 тис. 12 грн. Найбіднішими у Раді є комуністи (448 тис. 225 грн.) і свободівці (328 тис. 373 грн.).

Серед нардепів найбагатшим виявився регіонал Борис Колесніков, який за 2011 рік одержав 166 млн. 437 тис. 638 грн. задекларованого доходу. Друге місце займає позафракційний Петро Порошенко з доходом 86 мільйонів 605 тис. 481 грн. Серед тих, хто вказав у своїй декларації «нуль», члени фракції ВО «Батьківщина» Бурбак Максим, Купрейчик Ірина, Медуниця Олег, Слюз Тетяна, свободівці Осуховський Олег, Сиротюк Юрій, Черняков Валерій, Швайка Ігор, комуністи Дзарданов Микола і Шугало Роман, член фракції «УДАР» Мочков Олександр і регіонал Пехов Володимир. Лише 390 гривень доходу за 2011 рік вказав у своїй декларації опозиціонер Леонід Ємець.

Найзаможнішим у фракції ВО «Батьківщина» можна вважати Леоніда Сергієнка, який ішов на вибори під 46-им номером у списку опозиції, він за 2011 рік отримав 27 млн. 855 тис. 631 грн. В УДАРі найбільший дохід отримав Віталій Кличко – 37 млн. 806 тис. 192 грн., проте ця цифра була вказана ним у декларації у графі «доходи, одержані (нараховані) з джерел за межами України декларантом». У графі «Загальна сума сукупного доходу» нічого не вказано. У фракції Комуністичної партії України найбагатшою є Оксана Калетник, яка отримала майже 10 млн. доходу за 2011 рік (9 962 868 грн.). Свободівець Олександр Мирний одержав 7 млн. 589 тис. 955 грн. – це найбільше серед його колег по фракції. Голова ВРУ мав пів мільйона доходу (587 906 грн.) за позаминулий рік.

У Законі «Про статус народного депутата» вказано, що парламентарії не можуть займатися будь-якою, крім депутатської, оплачуваною роботою, за винятком викладацької, наукової та творчої діяльності, а також медичної практики у вільний від виконання обов'язків народного депутата час, займатися адвокатською діяльністю, входити до складу керівництва, правління чи ради підприємства, установи, організації, що має на меті одержання прибутку. Отримавши статус народного депутата, обранцям довелося відійти від справ у бізнесі і повністю включитися у діяльність законодавчого органу держави.

Як показує статистика, щоб стати депутатом, потрібно мати стосунок до політики. Якщо і є винятки, то вони зазвичай підтверджують правило. Більше третини парламентарів (166 або ж 37,4%) перед обранням працювали нардепами Верховної Ради попереднього скликання. 122 парламентарі (27,5%) мали власний бізнес або працювали у сфері бізнесу (менеджерами і заступниками директорів), 49 (11%) займалися громадсько-політичною діяльністю. 46 (10,4%) нардепів працювали на державній службі, при чому найбагатші депутати ВРУ – Борис Колесніков і Петро Порошенко у їх числі. Найменша частка обранців, котрі перед тим працювали у місцевому самоврядуванні – 4,7% (21), освітній і науковій сфері – 3,8% (17). 12 нардепів (2,7%) перед обранням тимчасово не працювали, шестеро (1,4%) пенсіонери і двоє (0,5%) працювали у ЗМІ.

Не обійшлося і без творчих та спортивних професій. До Верховної ради 7-го скликання обрано одну письменницю – Марію Матіос (УДАР), одного актора – Богдана Бенюка (ВО «Свобода») і тренера з пауерліфтингу – це Ігор Побер, який йшов під 25 номером у виборчому списку партії «УДАР Віталія Кличка». Цікаво, що співачка Таїсія Повалій, 2-й номер у списку Партії регіонів, зазначила себе як приватний підприємець, через що її зараховано до тих, хто займається бізнесом.

інфографіка верховна рада україна

Знак гривні
Знак гривні