Генерал Гриняк, який підозрюється в організації штурму Майдану 18 лютого, залишиться на своїй посаді на час розслідування
Таке рішення прийняла 7 грудня суддя Васильєва Печерського районного Суду. «Суддя відмовила нам в задоволенні клопотання про відсторонення Гриняка. Він залишається на своїй посаді Начальника управління з охорони громадського порядку Національної Гвардії», - повідомив ТЕКСТАМ прокурор Олександр Ковальчук з Департаменту спеціальних розслідувань Генпрокуратури.
Під час Майдану Гриняк займав схожу посаду у міліції – був заступником керівника-начальником управління Департаменту громадської безпеки МВС.
Його підозрюють в організації штурму Майдану 18 лютого, зокрема, за даними джерел, відомо про те, що він передавав накази від Захарченка та Ратушняка відповідним підрозділам та їх командирам, а також керівникам нижчого рівня, зокрема Федчуку. Департамент громадської безпеки спеціалізується в тому числі на роботі під час протестних акцій та масових заходів.
Окрім того, Гриняка підозрюють в позабюджетних винагородах силовиків на Майдані, в утриманні так званої «чорної каси», через яку, за даними джерел у слідстві, пройшло близько 30 млн грн протягом грудня 2013- лютого 2014.
Напередодні, 6 грудня, ця ж суддя відмовила прокурорам у взятті під варту Гриняка, і віддала його на поруки депутататам Андрію Левусу та Бондару з Народного Фронту.
Початково його готові були брати на поруки 7 депутатів, один з яких під час суду попросив не враховувати його клопотання (фактично відмовившись від ідеї брати Гриняка на поруки). Решта шестеро - Величкович, Бондар, Левус, Соляр, Висоцький з Народного Фронту та Антонищак з БПП - своїх клопотань не відкликали. Суддя вирішила віддати на поруки Гриняка двом з них.
Андрій Левус опублікував заяву під назвою «Брат за брата», в якій пояснює своє рішення взяти на поруки генерала. Зокрема, у ній йдеться, «Володимир був з нами в дні Майдану і про це є багато свідчень і свідків».
Проте подробиць нардеп не надає. Він також позитивно характеризує генерала через його участь у АТО і розбудові Національної Гвардії. «Всі докази слідства побудовані на показах харківської беркутні», зазначає Левус.
Водночас, за інформацією ТЕКСТІВ, за три роки розслідувань генерал Гриняк не надав показань слідству про події на Майдані. За кілька днів до подачі клопотання про утримання під вартою слідчі поставили перед ним питання руба про те, чи він буде давати покази, і дали кілька днів все обміркувати. По завершенню строку роздумів Гриняк так і не надав показань.
Самі поручителі, яким нібито «зливав інформацію» Гриняк, за три роки також не знайшли нагоди поділитись цими цінними данними зі слідством. «Лише один з поручителів був за цей час на допиті, і цінної інформації ним надано не було», - повідомляють джерела.
Адвокат Закревська нагадує (https:/
Окрім того, саме цей Департамент в силу своїх обов’язків мав би боротись з облогою «беркутівцями» Головного управління міліції в м. Київ, коли там намагались допитати та затримати учасників «чорної роти». Але водночас саме цей Департамент здійснював організаційне та нормативно-методичне забезпечення «беркутівців», які, перебуваючи на службі, здійснювали силову блокаду главку.
На сайті МВС Гриняк досі вказаний начальником Депаратменту громадської безпеки. У другому абзаці «Про Департамент» - вказівка на організаційне і нормативно-методичне забезпечення ним роботи «підрозділів міліції громадської безпеки особливого призначення», тобто колишнього «Беркута».
«Службове розслідування вказаних подій [під Главком у квітні 2014], не дивлячись на мої неодноразові звернення в МВС так і не було проведено», - вказує Закревська.
Нагадаємо історію із спробою затримання беркутівців, які підозрюються в розстрілах на Майдані. Як свідчить у своїх спогадах про ці події екс-заступник Генпрокурора Олексій Баганець, за попередньою домовленністю з Аваковим, беркутівців мали викликати в Главк начебто для службового розслідування.
Там їх мали чекати слідчі ГПУ, які мали провести допити та у разі потреби затримати. Не дивлячись на домовленності, МВС свої забов’язання не виконало, на призначений час Беркут не викликали, і знадобилось чимало часу і зусиль, аби вони прибули із значною затримкою.
Допитів однак провести не дали – в кабінети вривались міліцейські керівники, погрожували слідчим та зривали слідчі дії. Близько 300 озброєних, за словами Баганця, беркутівців оточили Главк і не давали вивезти звідти затриманих, тож ГПУ змогла вивезти лише трьох. Пізніше більшість з тих бійців, з якими не змогли провести допити і\чи затримати у ту ніч – утекли.)
