Щодо історичних витоків «русской весны» на українському сході

У травні 1933 року італійський консул Сержіо Граденіо писав із Харкова, спостерігаючи наслідки кремлівської продовольчої політики:
«Теперішня катастрофа спричинить реколонізацію України переважно російським населенням, що змінить етнографічну природу краю».

Автор: Дмитро Рибаков

Те, що відбувається сьогодні на Донбасі, прямий наслідок отої-таки реколонізації. Спершу виснаження українського генофонду, культурна асиміляція, відтак – цілковите відчуження краю та його анексія.
Справа, розпочата одним кремлівським параноїком, завершується іншим.
Щодо міжнародної реакції італійський консул зазначав:

«Незрозуміло, чому світ залишається байдужим до таких жахіть (голодомор), а міжнародна преса, яка наполегливо вимагає міжнародного осуду Німеччини за її жорстокі переслідування євреїв, сором’язливо мовчить про масове людобуйство в Україні».

А чи могло бути інакше ставлення? Із 1926 р. до західної Європи відправлялися мільйони тон хліба, який радянський уряд продавав у два-три рази нижче, ніж пропонувалося на внутрішніх ринках Європи.
Не дивно, адже для виробництва цього хліба була задіяна рабська сила українських селян, життя яких вартувало менше, ніж примітивні засоби виробництва в їхніх руках. Або не вартувало геть нічого…

Не хочу вдавати з себе песиміста, але особисто в мене немає ілюзії, що той самий обмін Європа та світ не зробить і сьогодні, обмінявши суверенітет України на безмежний російський ринок, ширпотреб та технологічна база якого стовідсотково зав’язаний на імпорті.

Інша річ, чим Європа наприкінці 1930-х заплатила за потурання злочинів радянського режиму – пактом Молотова-Ріббентропа, отже, розв’язанням рук нацистській Німеччині в окупації Чехословаччини, Польщі та війні на західному фронті.

Отака-то вартість «дешевого» радянського хліба для європейського ринку 20-30-х рр. Якою буде ціна «глибоких обурень» та показових санкцій ЄС щодо Росії сьогодні, побачимо…

Саме сьогодні, коли ми говоримо «1939-1945: НІКОЛИ ЗНОВУ», варто замислитися над передумовами того, що призвело світ до катастрофи Світової війни, не допустити повторення навіть самого історичного збігу.

Зрештою, якщо щось і здатне зупинити Путіна на шляху нового «аншлюссу», то це лише ми самі – українці: наші бійці, що беруть участь в АТО, наші співгромадяни на Донбасі, в Одесі та Харкові. Путіна зупинить переконлива перемога Майдану.