Як вплинуть санкції на економіку Росії (ІНФОГРАФІКА)

Іран сьогодні знаходиться під тиском міжнародних санкцій, які стали наслідком серйозних політичних розбіжностей між офіційним Тегераном і Заходом щодо права Ірану на ведення ядерних досліджень. Санкції спочатку були чітко спрямовані на послаблення іранського енергетичного сектору, який становить головний нерв його економіки, та на доступ до міжнародної фінансової системи.

Автор: Галина Заворітня, громадська організація "Центр UA"

Негативний вплив санкцій – скорочення на 50 % доходів від продажу нафти у 2012 – економіку привів до того, що політичні лідери Ірану погодилися на укладення тимчасової угоди, 24.11.2013, яка призупиняє продовження ядерної програми Ірану взамін на тимчасове та незначне послаблення санкцій.

Вибори влітку 2013, на яких було обрано новим президентом Гасана Рухані (Hassan Rouhani) стали індикатором зростаючого тиску громадськості на режим щодо полегшення санкцій.

У найближчому майбутньому уряд Ірану зосередиться на зниженні залежності дохідної частини держбюджету від експорту нафти. Уряд зобов'язаний піти на скорочення обсягу доходів держбюджету, які казна отримує від експорту нафти, і в прискорених темпах збільшити експорт інших товарів.

Санкції США були головною рисою американською політики щодо Ірану з часу Ісламської революції у 1979 році. Водночас заходи ООН та інших країн – явище відносно нове, після 2006. Європа завжди демонструвала нижчу стурбованість подіями в Ірані на відміну від США. Лише у 2010 санкції ЄС набрали такого характеру, як США.

Санкції в енергетичній та фінансовій сферах:
 - ембарго на продаж іранської нафти;
 - закриття доступу до міжнародної банківської системи: санкції щодо іноземних банків, які здійснюють трансакції з Іраном;
 - обмеження в’їзду осіб, пов’язаних з порушенням прав людини;
 - заборона на торгівлю та інвестиції в Іран;
 - енергетичні санкції: щодо джерел отримання енергії, продаж сирої нафти, природного газу Ірану;
 - санкції у вигляді визначення Ірану як юрисдикції, де відмиваються гроші.

Щоб збільшити зображення клікніть на нього

Наслідки санкцій

Експорт нафти падає. На продаж нафти припадає близько 80 % від валютної виручки Ірану і близько 50 % державних доходів. Це падіння викликало скорочення доходів Ірану від нафти до приблизно 35 млрд. дол США в 2013 , в порівнянні з більш ніж 100 мільярдів доларів в 2011 році. Спільна програма дій (СПД) від 24.11.2013 передбачає , що продажі нафти Ірану залишатимуться приблизно постійними протягом пів-року.

Падіння видобутку нафти. Видобуток нафти в Ірані впав до приблизно 2,6-2,8 млн. барелів на день у 2013 з рівня майже 4,0 млн. барелів на день наприкінці 2011. Намагаючись пристосуватися до втратили продажу нафти, Іран зберігав непродану нафту на танкерах в Перській затоці, будуючи додаткові резервуари для зберігання на березі. Галузеві звіти в червні 2013 року зазначали, що Іран міг зберігати до 30 млн. барелів сирої нафти на плавучих засобах.

Недоступність твердої валюти. Окрім втрат по експорту нафти, Іран більше не отримував широких виплат у твердій валюті за свою нафту і не мав легкого доступу до твердої валюти на рахунках за кордоном.

Станом на початок 2008, іранські банки, які попадали під санкції, такі як Банк Меллат, ще могли замінювати банківські відносини з кількома великими банками, чия діяльність була сумісна із санкціями, відносинами з багатьма дрібними банками, які не підпадали під дію санкцій. Сумарні активи, заморожені Британією під санкціями ЄС і ООН, склали приблизно 976 110 000 фунтів стерлінгів ($ 1 640 млн 2009). У 2008 році Міністерство фінансів США наказало корпорації Citigroup Inc заморозити більше 2 мільярдів доларів, призначених для рахунків Ірану в Citigroup.

До початку 2010 Іран накопичував на закордонних рахунках близько $ 1,5 млрд. на місяць, з приблизно 3,4 млрд. дол. США в загальній вартості щомісячного продажу нафти - почасти тому , що Іран не може використати всі нафтові гроші, які він отримує.

Валютні резерви Ірану оцінюються в майже 100 мільярдів доларів, з яких $ 60 млрд. - $ 80 млрд. не можуть бути повернутими з-за кордону через банківські обмеження. Залишок коштів Ірану, замкнутих за кордоном, буде збільшуватися на час дії санкцій.

Зниження ВВП. Санкції спричинили скорочення валового внутрішнього продукту протягом двох десятиліть, ВВП впав приблизно на 5 % в 2013 році. Рівень безробіття зріс до 20 %, хоча іранський уряд повідомляє , що рівень становить 13 %. Бізнесова активність знижується

Знецінення валюти. Режим працював над тим , щоб стримати наслідки валютного падіння, яке призвело до падіння ціни ріала за чорному ринку приблизно від 28000 за один долар США до 40000 протягом вересня - жовтня 2012 року.

Перед тим, ціна ріала впала з 13000 по відношенню до долара у вересні 2011 року до 28000 за долар в середині вересня 2012. Неофіційний рівень був прибл. 37000 до долара у травні 2013 , але оптимізм щодо президенства Руані викликало переоцінку ріалу до прибл. 30000 по відношенню до долара. Вартість ріалу досягла 28000 за долар з часу повідомлення про полегшення санкцій у 2013 році.

Інфляція. Падіння вартості валюти спричинило ріст інфляції. Центральний банк Ірану визнав рівень інфляції у розмірі 45 % в кінці липня 2013. Багато економістів запевняють, що офіційні дані значно занижують реальний стан речей, і що інфляції сягає від 50% до 70%. Існує думка, що інфляцію підживлювала політика Ахмадінеджада щодо заміни субсидій грошовими виплатами.

Промислове виробництво. Зважаючи на те, що промислове виробництво Ірану значною мірою включає імпортну продукцію, знецінення валюти та фінансові обмеження значно ускладнили оперативність цього сектору.

Багато іранських підприємств не могли отримати кредити і були змушені здійснювати попередню оплату, часто витрачаючи на це багато часу та використовуючи обхідні шляхи, щоб отримати необхідні складові. Така складність є особливо гострою в автомобільній промисловості; іранське виробництво автомобілів впало до 40% від рівня 2011. Однак, СПД 2013 почала діяти на користь автомобілебудування шляхом полегшення санкцій.

Труднощі національних виплат/ Зменшення субсидій. Згідно з деякими звітами уряд має заборгованість у виплатах зарплатні військовим та ін. працівникам держсектору. З метою зберігання резервів, наприкінці 2012, іранський парламент - супроти наполягань Ахмадінеджада – відклав другу фазу спроб підкупити населення шляхом субсидій.

Така сроба полягала у виплаті близько 60 млн. іранців прибл. $40 на місяць щоб компенсувати їм закінчення субсидій на такі товари як бензин. Сьогодні ціни на нафту встановлюються за багаторівневою системою, в якій невеликий приріст є доступним за субсидованою ціною $1.60 за галон, а всі обсяги вище вже можна купити за ціною прибл. $2.60 за галон. Перед закінченням субсидій бензин продавали за ціною 40 центів за галон.

інфографіка іран росія

Знак гривні
Знак гривні