Два плаката про російські гроші

Отримавши кредит від Росії Янукович обрав економічний «застій» і консервацію совка. Проблеми відсталих підприємств, котрі залежать від Росії стосуються 100-200 тисяч людей, а забирають перспективи у мільйонів. Їх проблеми існували завжди. Через два роки нас давитиме той же економічний зашморг: нестача валюти, загроза девальвації, неконкурентні підприємства, які продовжать втрачати ринки та закриватись, низька продуктивність праці і зарплата більшості працюючих.

Версія для друку тут

Є підприємства, які, справді, працюють здебільшого на російський ринок. І їм буде тяжко, коли РФ введе перешкоди чи зовсім припинить купувати продукцію. Що це за підприємства?

У 1991р. абсолютна більшість українського машинобудування працювало на оборону. Як тільки величезні витрати на ВПК пішли у минуле, майже усі з цих підприємств зупинились.

Ті підприємства, що залишились, стали витискуватися російським керівництвом із свого ринку відразу, з початку 1990-х.

Відомо, що запуски радянських космічних апаратів робили дніпропетровські ракети-носії. Вони й продовжують це робити. І комплектуючі, електроніку для них випускають українські підприємства. Але з 1994р. РФ розробляється проект своєї ракети "Ангара" без жодної участі України. Те, що він вийшов невдалим, а "Протон" не може повністю замінити українські ракети і потреба в них залишилась/a, це недоробка росіян, а не їх добра воля .

Вони зробили все, щоб не використовувати українську космічну техніку. І почали тоді, коли про теперішніх українських євроінтегратороів ще ніхто нічого не чув.

Інший приклад, труби великого діаметру. Їх в СРСР випускав Харцизький трубний, а використовували на будівництві газо і нафтопроводів у Сибіру. З 1993р. у РФ стали будувати спочатку прокатні стани по випуску штрипсу. Далі були побудовані трубні заводі і не один.

Системно з самого початку 1990-х українські труби витискували з російського ринку і на сьогодні їх витіснили. При такій кількості власних потужностей хто ж буде купляти українські труби, про що б там не домовились політики?

Така сама доля чекає будь-яку українську продукцію на російському ринку, просто не до всіх дійшла черга. Протягом років один заводі за іншим втрачав російський ринок і це не викликало жодних політичних істерик.

Але коли в Росії тривав інвестиційний бум, вона не могла обійтися без українських труб, вагонів, станків, підшипників та ін.

Свої заводи не справлялись. Навіть у найтяжчі дні україно-російських відносин, у 2008 р. на українську продукції не вводили заборон. Бо вона була потрібна. Сьогодні в Росії криза і власні заводи зменшили випуск на чверть.

Навіщо ж росіянам купувати будуть українську продукцію? Закінчиться криза, може й почнуть знову.

Є ще одна сторона поставки української продукції на російський ринок. Це приватні стосунки. Деякі менеджери знайомі з радянських часів, між ними існують неформальні відносини. Але це минуче. Люди йдуть на пенсію, змінюють роботу. І виникає питання, навіщо купляти українську продукцію, коли можна купити кращу європейську чи дешевшу китайську?

Яка перспектива у підприємств, котрі не можуть існувати без російського ринку? Вони залежать від особистих відносин менеджерів та політиків, від кон’юнктури російського ринку і все одно їх перспективи обмежені. Будь-яка зміна – і вони втрачають ринок.

Можливо, це дозволяє доробити до пенсії старим працівникам. Але яка перспектива у молодих, які закінчують вузи, починають свою карєру? З самого початку працювати на тупиковому підприємстві, що не має шансів пробитися на світовий ринок?

Тільки ставши європейським брендом українська продукція може вийти на російський ринок не на політичній, а на бізнесовій основі. Росіяни так само намагаються купувати якісну і відому у світі продукцію, як і українці.

В України було 2 варіанти. Зробити ривок з допомогою ЄС і вийти із своєї економікою на європейський ринок, на європейський рівень продуктивності праці та європейські стандарти якості. Не відразу, але найпідготовленіші це б зробили скоріше, інші – по мірі готовності. Ніякої катастрофи з більшістю з них не відбулося б.

Україні обрала інший шлях. Консервації теперішнього стану, брєжнєвського застою. Він не має перспектив. Проблеми відсталих підприємств існують, але вони не такі катастрофічні, як нам розповідають. І стосуються 100-200 тисяч людей, а забирають перспективи у мільйонів. Ці проблеми існували завжди, але сьогодні їх використували політики, для яких важливо зберегти існуючу ситуацію і обратися знову.

Пройде 2 роки, кредит потрібно буде віддавати, нових джерел багатства не виникне. Ті ж проблеми, що і сьогодні стоятимуть перед Україною. Ясно, що для більшості політиків життя після 2015р. не існує, вони у наступній виборчий кампанії. Але країні жити і далі. Ці роки будуть втрачені.

Залишиться той самий дефіцит бюджету, нестача валюти, загроза девальвації, неконкурентні підприємства, які продовжать втрачати ринки та закриватись, низька продуктивність праці і зарплата більшості працюючих, що ми маємо сьогодні. І залишаться політики, які будуть давати людям надію їх захистити. Нинішня пострадянська дійсність законсервується на 2 роки. От що насправді було підписано у Москві.

*******

Важлива складова бюджету інтернет-видання TEXTY.org.ua- пожертви читачів

Якісна і нерозважальна журналістика, яка працює в інтересах публіки, потребує затрат і в принципі не може бути прибутковою. Але натомість вона є суспільним надбанням, як, наприклад, чиста вода. Тому фінансова підтримка кожного з вас дуже важлива для нас. Звертаємося з проханням здійснити пожертву на підтримку ТЕКСТІВ.

Якщо ви здійснили пожертву, повідомте будь ласка нам на адресу texty.org.ua (равлик) gmail.com Це потрібно для того, аби ми могли відзвітувати вам, куди витратили зібрані кошти

Як можна перерахувати кошти:

EugeneLakinsky(НА)gmail(КРАПКА)com - наш рахунок на ПейПел;

096 551 68 93 - гроші на рахунок можна слати і на телефон - це Київстар. У Київстару з'явилася можливість перевести гроші з телефону на кредитну картку. Телефон тільки для збору пожертв, зв'язатися з нами можна по емейлу texty.org.ua @ gmail.com

янукович росія

Знак гривні
Знак гривні