Студенти Одеси теж вийшли на #Євромайдан
Одеські студенти 28 листопада долучилися до всеукраїнського страйку за підписання Угоди про Асоціацію з ЄС. Біля головного корпусу університету ім. І.Мечникова вони влаштували українське молодіжне свято. І це, не зважаючи на залякування, протидію адміністрації вишів та оббріхування їхньої акції у брехливих проросійських мас-медіа. Близько ста студентів вийшли за шанс жити в європейській країні.
Автор: Сергій Горицвіт
Гасла, як і у Києві чи Львові: «Україна – це Європа», «Одеса – європейське місто», «Ми – за ЄС», «Слава Україні – Героям слава».
До акції студентів «мечниківців» долучилися їхні ровесники з політехнічного університету, сусіднього Інституту холоду, художнього училища ім. М.Грекова та інших навчальних закладів.
Я запитував у них, чи зарахують їм пропущені «пари» як прогул без поважної причини, і отримував здебільшого ствердні відповіді. А декого з них вже викликали «на килим» у деканати і настійно радили, відмовитися від участі у Євромайданах, погрожували виключенням із вишів.
Напередодні студентського страйку департамент освіти Одеської облдержадміністрації навіть видав розпорядження, зобов’язавши керівництво вишів і гуртожитків пильнувати, аби не допустити участі студентів в акціях протесту.
Про це ж заявив і директор департаменту вищої освіти Міносвіти Юрій Коровайченко. А перед цим і сам міністр освіти і науки Дмитро Табачник також страхав студентів утратою стипендій, якщо вони в години навчання братимуть участь у мітингах.
Як бачимо, залякати студентство їм не вдалося. До початку акції молодь мала намір підняти прапор Євросоюзу на флагштоку біля університету, але один із охоронців перерізав і зняв із нього трос, заявивши, що він надто брудний.
Тож прапор спершу прикріпили скотчем до опори старовинного ліхтаря а вже потім, роздобувши десь драбину, підняли полотнище на флагшток. А тим часом учасники акції охоче робили написи на спеціальній дошці, відповідаючи на запитання: «Чому я хочу в Європу?». Пояснення цілком логічні: «тому, що я за розвиток, а не за застій», «хочу світлого майбутнього нашим дітям», «хочу подорожувати без перешкод», «хочу жити без хабарів», «хочу, щоб диплом, одержаний в українському вузі, котирувався в Євросоюзі» та ін.
Коли маніфестанти розгорнули свої плакати, я побачив там і ті, із якими вони вже виходили на одеський Євромайдан на Приморському бульварі. Там, попри заборону суду, побиття й ув’язнення кількох його активістів, масові акції на підтримку євроінтеграції проходять щоденно, тільки тепер під виглядом зустрічей з народними депутатами.
Виступів було не багато й оратори були не багатослівними. На мітингу одесити заявили про свою підтримку звернення студентів країни до президента Віктора Януковича з вимогою підписати Угоду про асоціацію з ЄС. Але впевненості, що наш гарант конституції виконає волю народу, у присутніх на акції не було.
Святкового настрою учасникам акції додала поява під час мітингу недавнього студента, а нині популярного в Одесі молодого бандуриста Павла Ровенка. Усі співали разом із ним жартівливі народні пісні, зігрівалися на морозі танцями та підстрибуванням. А завершили маніфестанти свою акцію виконанням державного Славня «Ще не вмерла Україна!» у супроводі бандури.
Як і слід було чекати, цей страйк, роздратував місцеві українофобські ЗМІ, а підпорядковане екс-нардепу Ігорю Маркову видання «Таймер» навіть заявило, що «студентський «Євромайдан» в Одесі з тріском провалився», бо там, мовляв, було менше десяти студентів, на яких тепер чекає покарання чи навіть виключення з вишів. Самі ж студенти-страйкарі не вважають себе «прогульниками». За їх словами, вони виконували відповідальну громадську роботу, відстоюючи своє право й право українського народу жити у вільній, демократичній європейській державі.
