Карта антизабудовних протестів в Києві (2012 – травень 2013)
На цій карті зображені усі(1) антизабудовні протести, що відбулись у Києві у період з початку 2012 року до травня 2013 включно за даними моніторингу протестів, репресій та поступок Центру дослідження суспільства. Включені протести щодо конкретних конфліктних забудов, протести з узагальненими вимогами збереження вигляду Києва чи проти Генерального плану не враховувались. Незаконні забудови, проти яких не проводилось протестів на карті так само не відображаються.
Інтерактивну карту дивіться тут
Мітки позначають конфліктні локації, сині фігури – приблизні межі забудов.
Зелені мітки позначають конфлікти, що розв’язані на користь протестувальників – припинення забудови, судова заборона проводити роботи на ділянці ітд.
Червоні – програш протестувальників, що передбачає не обов’язково проведення забудови, але, для прикладу, безповоротне знищення цінних пам’яток архітектури.
Жовті – продовження боротьби, призупинені будівництва, розгляд судових справ, тощо. Кількість подій на ділянках визначалась на основі повідомлень ЗМІ. Відповідно, реальна кількість подій може бути більшою, за умови, якщо ЗМІ взагалі не висвітлювали певний протест. Послідовність подій, здійснених одними учасниками в один день вважалась однією подією.
Що можна побачити на карті:
1. Попри те, що на карті не відображені усі забудови міста Києва, видно велику скупченість конфліктних локацій в центрі міста, де земля є дорогою.
У спальних районах конфлікти так само виникають навколо ділянок під потенційно дороге житло: біля озер, у парках. Загалом антизабудовні конфлікти є наслідком прагнень забудовника мінімізувати витрати на будівництво, отримавши вигідну ділянку, та максимізувати тим самим прибутки.
Типовими є не тільки локації, але й будівлі, які забудовники намагаються звести. Найчастіше це торгівельно-розважальні центри, багатоповерхове житло, рідше – церкви. Ділянки можуть переходити від одного власника до іншого. Забудовники часто пов’язані між собою, в тому числі через членство у партіях, не тільки у Партії Регіонів, але і у, для прикладу, Батьківщині. Один забудовник може стояти за кількома ділянками як, наприклад, ПАТ «Укрреставрація», що р(д)еконструює Гостинний Двір та намагається збудувати на Маяковського 40-52 спорткомплекс.
2. У антизабудовних протестах часто застосовуються подібні конфронтаційні тактики, що не обмежуються лише висуненням вимог та проханнями до влади звернути увагу на проблему, але доходять до дій, що перешкоджають здійснювати саму забудову.
Типовими прикладами тут можуть бути повалення парканів, перешкоджання в’їзду техніки чи шипування дерев. Ефективність таких дій є подвійною.
З одного боку, поки тривають судові засідання з приводу забудови, будівництво може продовжуватись, і на момент коли рішення може бути прийняте, забудова стане вже незворотною. Конфронтаційні протести фізично не дають цьому статись.
По-друге, такі методи протестів діють за логікою завдання збитків. Вони збільшують вартість забудови до тієї межі, коли вона стає неприбутковою для власника.
Це, однак, не завжди спрацьовує. У тому-ж таки Гостинному Дворі тривалий конфлікт завершився просто втручанням міліції на боці забудовника. Однак, за деякими даними, ПАТ «Укрреставрація», акції котрої належать офшорній кіпрській компанії, насправді перебуває у власності так званої "сім'ї"президента, котра мають більше можливостей для застосування міліції на своєму боці та у будівництво було вкладено забагато коштів, аби припиняти його.
З огляду на подібність самих конфліктів та протестів, для справжньої ефективності протестів необхідно формувати широкі коаліції. Необхідна солідарність не лише між місцевими жителями, котрих зачіпає зведення чергової багатоповерхівки під їх вінками, але й між усіма киянами. Пояснення просте: ваш двір може стати наступним.
Також важливо формувати організації, активісти яких мають навички протестної боротьби та можуть координувати її. Прикладом такої може бути «Збережи Старий Київ». І наостанок, важливі не лише протести, а роль самої громади у прийнятті рішень. Для цього рано чи пізно антизабудовні протести мають політизуватись. Політизуватись не через використання їх для піару партій, а через висунення рядовими киянами політичних вимог щодо місцевого самоврядування. Інший спосіб остаточної перемоги громади над забудовниками навряд існує.
1. Три повідомлення не містили в собі інформації про конкретне місцезнаходження конфліктних ділянок і на карту вони не нанесені. 14 березня 2012 року в Голосіївському районі протестували проти зведення багатоповерхівки на території дитсадка. 28 січня 2013 року протестували проти забудови на невідомій ділянці на Березняках, 28 лютого 2013 року протестували проти забудови на невідомій ділянці в Києві, де можливі зсуви. Також в одному з протестів під Київрадою були епізодично згадані ділянки на Маяковського 4, Гонгадзе 15, просп.. Перемоги 139, Лук’янівський ринок та парк Кинь-Грусть. Оскільки окремих протестів щодо цих ділянок в період моніторингу не було зафіксовано, а бійка на Лук’янівському ринку не несе (анти)забудованої складової, на карті вони не позначені.
