Книгою року Бі-Бі-Сі 2011 стали Сині Води Володимира Рутківського
ТЕКСТАМ особливо приємно, що «Подорож з Мамайотою» написана Артемом Чапаєм на основі репортажів для нашого видання увійшла у п’ятірку фіналістів конкурсу.
Коли ми разом з Артемом Чапаєм започаткували проект «В пошуках України» подорожні репортажі читало не так багато людей, як очікувалося. Проте ми продовжували їх публікувати керуючись власним баченням що таке хороший текст, а не показниками відвідуваності.
Що стосується переможця конкурсу, то він став сюрпризом для публіки.
Це історичний роман для підлітків.
Власне вперше в історії премії "Книга року Бі-Бі-Сі" нагороду отримала книжка для не дорослої аудиторії.
75-річний письменник захворів і не зміг приїхати з Одеси на церемонію.
Замість нього 1000 фунтів стерлінгів із рук Лі Тернера – Повноважного Посла Сполученого Королівства в Україні – отримав представник видавництва "Темпора".
Твір, як на наш смак, дещо пафосно представляла член журі Ольга Герасим’юк: "Це роман про те, як не вмирати героїчно, а жити героїчно. Коли я читала "Сині Води", то хотілося цим текстом напитися – такий він життєствердний".
Найцікавішим на церемонії був "алкототалізатор". Тусівка митців і критиків з ініціативи Михайла Бриниха ініціціювала тоталізатор в якому кожен читач міг поставити пляшку за перемогу "свого" кандидата.
За допомою соцмереж зібрався непоганий бар.
Станом на 00-00 23 грудня 2011 року ставки на фіналістів виглядали так:
На "Хронос" Тараса Антиповича поставили 25 літрів пива, 0,7 прикарпатського бальзаму, 0,7 самогонки, 1 пляшку коньяку, 3 пляшку віскі, 4 пляшки горілки.
На "Подорож з Мамайотою" Артема Чапая поставили 1 пляшку віскі, 1 пляшку горілки.
На "Нариси бурси" Антона Санченка поставили 2 пляшки шампанського та 2 літри коли.
На "Бору" Галини Вдовиченко поставили 2 пляшки коньяку.
На переможця не поставив ніхто, тому на оголошення результатів «гравці» відреагували зойком розпачу. Адже увесь банк алкоголю мав перейти до лауреата премії, якого не було в залі. В підсумку довелося порушити правила і випити частину зібраних пляшок. У цій веселій справі не аби як пригодилися канапки приготовані організаторами для офіційного фуршету. З особливою приємністю коняк закушувався смачними тістечками. За них окреме спасибі Бі-Бі-Сі.
Список фіналістів:
"Сині Води" Володимира Рутківського піднімає проблеми далекого історичного минулого, але використовує зокрема призму бачення хлопця-підлітка. Таким чином озвучуються проблеми меншин і важливість ролі окремої особистості "маленької" людини в історичному процесі.
"Хронос" Тараса Антиповича – це чудова антиутопія про загибель людства внаслідок можливості безсмертя. Цей роман є надзвичайним прикладом тексту на всі смаки – він може сподобатись і шанувальникам фентезі, і прихильникам більш "високої" літератури.
"Бора" Галини Вдовиченко використовує голлівудську образну мову та незвичний "відкритий" фінал для звичної історії про жіночу самотність і кохання.
"Подорож з Мамайотою у пошуках України" - подорожні нотатки. Вони не завжди досконалі стилістично, але надзвичайно щирі та направлені на порозуміння.
"Нариси бурси" Антона Санченка - це стилізовані під "дембельський альбом" спогади студента "тюльки", тобто Херсонського морського училища рибної промисловості. Цей роман вщент розбиває стереотип про письменника-філолога, котрий пише винятково про свій філологічний досвід.
