Камені спотикання. Незвичайні меморіальні знаки жертвам нацизму встановили у Рівному

Імена п'яти жертв нацистського режиму тепер закарбовані у бруківці Рівного. Це меморіальні знаки, які закладають по всьому світу в пам'ять про невинно вбитих у 1933-45 роках. На латунній поверхні вказані ім'я, дата народження, дата арешту чи депортації і дата вбивства.

Автор ідеї - німецький скульптор і архітектор Гюнтер Демніг.

«Коли молоді люди відкривають книгу й читають, що під час Другої світової війни загинули 6 мільйонів євреїв – це для них абстракція, а коли вони бачать одну конкретну жертву – це стає реальністю, – пояснює він. – Це важливо і для родичів загиблих, адже ті, чиї рідні загинули в Освенцімі і їхній попіл розвіяний, мають куди прийти і поклонитися. Попри те, що минуло більше ніж 70 років, ми маємо пам'ятати і робити все, щоб цього більше не сталося», - каже архітектор.

Повний репортаж на Радіо Свобода

Рівне мало стати третім після Переяслава-Хмельницького і Чернівців містом в Україні, де започаткували встановлення «каменів спотикання». Втім, у Чернівцях автор здійснив (як він пояснював, через бюрократичні перепони) лише акт символічної передачі каменя-знака міському голові – з правом подальшого закладання.

Один із «каменів спотикання» присвячений отцю Володимиру Мисечку — священнослужителю, який відмовився співпрацювати з німецькою окупаційною владою. 1943 року його розстріляли.

Яків Сухненко, який рятував євреїв, був розстріляний нацистами у Києві у 1943 році. Згодом його визнали праведником світу.

Єврейській сім’ї Якобу та Рахель Круликам встановили меморіальні знаки на вулиці Соборній, 96. Вони покінчили життя самогубством, щоб уникнути розстрілів.

Поетесі Зузані Гінчанці, закатованій гітлерівцями, заклали камінь на Театральній площі.

Перехожі, які не знали про акцію, зупинялися, дослухалися до промовців і дискутували.

За задумом, місцеві активісти самі пропонують імена знакових людей, котрими мало б пишатися їхнє місто чи село, але яких знищили нещадні жорна нацизму. Не дивно, що найчастіше це відомі особистості свого часу. Камені розміщують серед міської бруківки – там, де вони народилися, жили або працювали. Не в місці загибелі чи поховання. Адже найчастіше жертви нацизму не мають окремих могил.

Латунні «камені спотикання» виділяються серед бруківки, особливо в сонячний день.

У Рівному ініціативу митця підхопила громадська організація «Центр «Мнемоніка».

27 липня «камені пам'яті» прийме Латвія – 25-а країна, яка долучилася до ініціативи Гюнтера Демніга.

нацизм історія

Знак гривні
Знак гривні