Меншість рулить, або скільки потрібно людей, щоб змінити світ?

Відоме у вузьких колах активістів емпіричне правило підтверджено математичним моделюванням - потрібно всього 10% активних учасників суспільства, які твердо вірять у свою ідею, для того щоб швидко змінити точку зору всіх інших.

Останнім часом фізики і математики серйозно взялися за моделювання систем схожих за умовами, що діють в соціальних мережах і суспільствах у цілому.

Група дослідників з центру SCNARC при політехнічному інституті в Ренселаєрі на замовлення армії США створила модель, з якою виходить - якщо наполегливих прихильників нової ідеї в суспільстві менше вказаного "магічного" порогу в 10%, вони можуть пропагувати свої погляди вічність, і нічого не зміниться. Однак, при досягненні цієї межі, зміни наступають дуже швидко (експоненційно швидко), і точка зору суспільства міняється. (технічні деталі читайте в самому низу)

Як ви розумієте, подібне дослідження є дуже важливим для розуміння (і створення!) багатьох явищ - від успішних рекламних кампаній, до несподіваного успіху революцій, що прокотилися світом за останні десять років.

Вчені планують зробити наступні кроки - вивчити історичні дані і порівняти із своєю моделлю, та розширити її на випадок, коли початкова пануюча точка зору в суспільстві не одна, а дві чи більше (наприклад, прихильники демократів та республіканців у США)

Для зацікавлених, трохи більше технічних деталей:

У згаданій моделі діють наступні початкові умови: до учасників суспільства, що мають якусь одну точку зору, однак можуть вислухати версію, відмінну від власної, додають невелику групу з "твердим переконанням" яке відрізняється від більшості ( ця нова група не змінює свою точку зору за будь яких обставин). Розмір цієї групи змінюють, і дивляться, що відбувається з поширенням нової ідеї(збереженням старої).

Після порогу у ~10% починається експоненційний зріст нових переконань

Спілкування в системі моделюється наступним чином - якщо учаснику в "розмові" переказують його ж точку зору, то його переконання "підсилюється". Якщо він чує відмінну точку зору, то поки не змінює свою, однак залишає пам'ять про таку відмінність. Якщо під час наступного спілкування з іншим учасником знову спливає відмінна точка зору, наш початковий учасник змінює свої переконання на ці нові погляди.

Моделювання відбувалося для трьох типів структур - випадкових мереж (кількість лінків між учасників в середньому однакова ), мереж з "довгим хвостом" лінків (у більшості учасників їх не дуже багато, однак є хаби - учасники, що пов'язані з багатьма), і для моделі "малих світів" (малопов'язані між собою групи, всередині яких існує більшість зв'язків типу "усі-з-усіма").

Повне дослідження було надруковано в журналі Physical Review E, 25 липня 2011 року, і його можна купити за гроші.

Якщо бажання купувати у вас немає, автори люб'язно надали це ж саме дослідження у відкритий доступ у вигляді pdf-файла на сайті Arxiv.

* * *

Сайт TEXTY.org.ua існує завдяки пожертвам читачів.

Фінансова підтримка кожного з вас дуже важлива для нас. Звертаємося з проханням здійснити пожертву на підтримку ТЕКСТІВ.