Парламент Грузії прийняв Акт економічної свободи

Оцінка статті на цей момент: +2/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 5321 Перегляди
  • 16 Коментарі
  • 15/07/2011Дата публікації

Беспрецендентний лібертаріанський експеримент країни продовжується. 5 липня парламент Грузії зафіксував найважливіші елементи економічної політики, що базується на принципах невеликої, відповідальної та прозорої держави.

Невеликої у сенсі втручання в життя громадян, а не за територією, звичайно.

Згідно Акту, встановлення нових меж загальнодержавних податків або введення нових видів податків (за виключенням акцизів) можливо лише у тому випадку, якщо за це висловиться більшість громадян на загальнонаціональному референдумі.

 

 

Також, Акт встановлює наступні обмеження найважливіших макроекономічних показників:

* відношення бюджетного дефіциту до ВВП – не більше 3%
(для порівняння, в Україні в 2010 цей показник був ~ 3.8%);

* відношення видатків розширеного бюджету до ВВП – не більше 30%;
(в Україні ~ 32%);

* відношення державного боргу до ВВП – не більше 60%.
(в Україні ~ 35%)

Варто зауважити, що чисельні показники - це звичайно важливо, однак набагато важливіше - сам факт обмеження дій уряду у зміні ключових параметрів, утримання держави у "невеликих розмірах".

Основні автори проекту Акта – Каха Бендукідзе и Ладо Гургенідзе.
Проект Акту був внесений у парламент Грузії у вересні 2009-го президентом Михайлом Саакашвілі.

Каха Бендукідзе (Фото: Георгій Розов)

Головне призначення Акту: визначити макроекономічні параметри, якими надалі буде керуватися уряд. Вони гарантують, що держава не збанкрутує і не візьме на себе такий борг, що не зможе його виплатити. Акт обмежує дискреційні права виконавчої влади (можливість на власний розсуд визначити повністю або частково зміст якихось рішень ) та гарантує, що уряд країни і надалі буде невеликим і обмеженим, у той час як податки низькі, і з пласкими шкалами.

Як пише у своєму блозі економіст Андрій Іларіонов, "Грузія стала першою в історії людства країною, що конституційно обмежила фіскальні розміри держави у 30% ВВП".

Там само, у коментарях, разом з поздоровленнями/критикою Грузії є обґрунтування більш радикального підходу

Оцінка статті на цей момент: +2/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 16

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!

Господа, это же вопрос статистики. Тимошенко/Азаров Вам насчитают так, что и долгов не будет, и ВВП будет выше. кредиты под гарантии Пр-ва - это долг? А они вам посчитают так. что он не попадет в долг. Тут же не в принятом документе дело, а в способности (в 1-ю очередь желании) общества ограничивать Пр-во. Если общество требует от пр-ва раздачи, то как оно может его ограничивать?

Знову примара "бажання шари":))))))))))))))?

Где? В Грузии, слава Богу, шары не видели с 1990г. Им легче. Правда, оппозиция о ней помнит, потому и требует.
А с Грузией вопрос простой. Саакашвили, который полностью контролирует и Парламент, и Пр-во, одной рукой, парламентской, ограничивает другую свою руку - Пр-во. А если завтра он захочет получить больше 30% ВВП, кто ему помешает исказить статистику или изменит Акт? Парламент не проголосует? Не смешно.
Диктаторы часто делают разумные вещи. Наполеон говорил, что ему будет спокойно, когда его министр финансов будет в постоянном конфликте с главой Казначейства. Он получил страну с 1000% инфляции и разоренными финансами, навел порядок и несмотря на войны, при нем национальная валюта была крепкой.
Что не помешало начать государственные финансовые спекуляции сразу же после его ухода. И его племянник еще в них преуспел.
Диктатор - это не система. Когда левая рука ограничивает правую, пока голова ей позволяет, это не экономическая свобода.
Экономическая свобода - это когда общество ограничивает власть.

Сподіваюсь, що відповідні норми будуть закріплені найвищим законом Георгії. Про це, принаймні, раніше говорили автори проекту.
Дуже вірно, що має бути система. І ще вірніше, що будь-яка система діє без прив'язки до формальних законів (приклад - Україна) а залежить від усвідомлення прав і обов'язків громадянами. Але який закид "диктатору" Саакашвілі з даного приводу? Те, що він їх вчить жити по закону (пам'ятаєте власні спічі про руйнування незаконно зведених будівель) чи привчає зневажати корупцію (поліція і інші чиновники, їх зарплатня)?
Звертаю увагу: коли Ви називаєте Саакашвілі диктатором, Ви повинні розуміти, що це - диктатура більшості, що знаходиться в правовому полі, не обмежує діяльність опозиції і є досить привабливою в очах світу, маючи потужні темпи зростання не за рахунок газу чи невільницької праці.

Я задоволений, що апологети державного капіталізму (де-факто, бо, на словах вони є чистими лібералами, що захищають інтереси капіталу, "не помічаючи" зрощення грошей і держави, що просто шкодить ринку), в даному випадку мають нищівну поразку від уряду такого ненависного їм Саакашвілі.
Чіпляння і інсинуації щодо можливого перекручування статистичних даних мають намір не дати розгледіти основного:
"Згідно Акту, встановлення нових меж загальнодержавних податків або введення нових видів податків (за виключенням акцизів) можливо лише у тому випадку, якщо за це висловиться більшість громадян на загальнонаціональному референдумі."
Держава обмежила себе в правах і створює ідеальне бізнес середовище...

Вспомнился Будда, учивший видеть разницу между задаванием вопроса и поиском истины.
Говорят - греки устроили дебош на улицах, несогласны на уменьшение расходов госбюджета, сокращением госслужащих.Молодцы греки, говорит 1 комментатор.
А вот Грузины ограничили бюджет 30%ВВП, а госслужащих вообще посокращали до минимума. Молодцы грузины, говорит тот же комментатор.
Он осуждает госкапитализм, приводя в пример кейнсианскую фишку со стимулированием спроса государством. Одобряет Президента, без согласия которого никакой крупный проект в стране невозможен.
Я всегда удивляюсь, люди пишут, чтобы найти, сформулировать истину или чтобы выразить свое настроение? Как можно поддерживать противоположные вещи?

Сподіваюсь, що Ви "помилились" ненавмисне:))) Адже греків я хвалив за те, що вони виходили також, протестуючи проти надлишкових запозичень і їх нераціонального використання. Цим я сперечався з Вами, вказуючи на те, що люди не завжди є бидлом, у якого домінує тупе бажання шари:) Відповідно, це не вступає в "автора" у протиріччя з ситуацією в Георгії.
Більше того, в контексті наших дискусій завжди присутнє Ваше дивне впевнення у всеперемагаючому бажанні шари і бажання захистити злочинний олігархічний капітал. Я ж постійно наголошую на несправедливості нищення ринкового конкурентного середовища державним капіталізмом і вказую, що народ має право протестувати і вимагати справедливого ринку, а не бандократії. В Георгії нічого подібного не спостерігається і це мені імпонує.
Я справді радий обмеженню державою в Георгії власних апетитів і втручання в економіку. Вам же втручання олігархічного капіталу руками держави в ринок дуже миле й приємне:)
Якщо Ви тупо не помічаєте різниці між нашими кланами, які просто ділять країну і грузинською моделлю - у Вас є проблеми, як в аналітика.
Поняття державного капіталізму у нас різне. Я не виключаю втручання держави в економіку шляхом стимулювання, квотування, оподаткування і таке інше. Хоча, вважаю, що цього треба робити якнайменше. Але я категорично проти капіталу на посадах держчиновників чи можливості олігархів приймати рішення через представників (це вже, навіть не лобізм). Або ж білоруської моделі.
Тож протилежних речей в моїх дописах - не знаходиться. Просто це трішки складніше, ніж "бажання шари" з приводу будь-якого явища, яке Ви не можете осягнути.

Для способных почувствовать разницу.

Представители республиканской партии предлагают Бараку Обаме обменять подъем бюджетного потолка США на поправку к конституции, которая обяжет правительство балансировать бюджет раз в год, сообщает Reuters.
«План, который внесен в повестку Палаты представителей на следующей неделе, представляется мне весьма серьезным. Давайте проголосуем по этому вопросу и посмотрим, что же будет дальше», — заявил на пресс-конференции спикер палаты представителей республиканец Джон Бонер.
Инициатива, направленная на то, чтобы заставить правительство США «подбивать баланс» раз в год родилась в кабинетах правых республиканцев. Она обязывает правительство сводить доходы с расходами по всем программам. По мнению экспертов, это резко сокращает пространство для маневров казначейства во время кризиса. В условиях ежегодного отчета, Белый дом будет вынужден либо сократить социальные траты, ибо поднять налоги, считают аналитики агентства.
В обмен на принятие закона, который фактически связывает руки людям Обамы, республиканцы готовы принять билль о повышении долгового потолка США. Это позволит завершить одно из самых напряженных противостояний между Конгрессом и Белым Домом, которое продолжается более двух месяцев.
http://www.bfm.ru/news/2011/07/17/respublikancy-hotjat-obmenjat-defolt-na-popravku-k-konstitucii-csha.html

В это и есть акт экономической свободы. И он не зависит от Президента, министра экономики или других чиновников.

Шановний Владімір.
Я розумію Вашу лють щодо Георгії і Саакашвілі. Також мені подобаються розумні кроки в США (не зважаючи на те, що цей акт є також лише актом, який за такою ж домовленістю відмінять, але Америці Ви це можете простити, Георгії ж - ні:)))), де є сформована багаторічна система важелів стримувань і противаг і інший рівень свідомості в суспільстві. Георгія може їм поки-що лише позаздрити, адже там системи громадянського суспільства ще нема (бо громадянами стають не за конституційною реформою, а в душі) і країна, поки-що, рухається завдяки волі дуже прогресивної людини - Президента Саакашвілі і його команди.
Натомість, українці можуть лише позаздрити грузинам і плювати на їх досвід не варто.

Итак, Вы мне приписали в этот раз:
- "Ваше дивне впевнення у всеперемагаючому бажанні шари і бажання захистити злочинний олігархічний капітал"
- "Вам же втручання олігархічного капіталу руками держави в ринок дуже миле й приємне"
- "Вашу лють щодо Георгії і Саакашвілі"
Я устал от постоянного приписывания мне всякого бреда. Могу в качестве алаверды рассказать, как Вы вчера изнасиловали маленькую девочку, она кричала и плакала, а Вы насиловали.
Это будет также верно, как и моя лють от Саакашвили или моя поддержка олигархического капитала.
Я не знаю, что еще сделать, чтобы Вы не приписывали мне прямо противоположное тому, что я говорил.
И последнее. Я понял, что Вы не увидели разницы между актом в Грузии и предложенной поправкой к Конституции в США. Жаль.
В США акт "не є також лише актом, який за такою ж домовленістю відмінять". Он будет принят обществом в противовес давления Президента и исполнительной власти в целом. Не левая рука ограничивает правую, а нечто внешнее по отношению к власти.
Все остальное пояснять не имеет смысла.

Не можу позбутися враження, що граю з шулером, хоча допускаю - що просто з неуважною людиною:
-ось моя цитата:
"не зважаючи на те, що цей акт є також лише актом, який за такою ж домовленістю відмінять, але Америці Ви це можете простити, Георгії ж - ні:)"
-ось те, що Ви пропонуєте, як мій вислів:
"не є також лише актом, який за такою ж домовленістю відмінять"
Зовсім протилежне значення:) І так завжди, нажаль.
Можливо, Вам здається, що я Вам приписую усілякий брєд, але це - виключно Ваша позиція.
Мені що - треба доказувати щось про Ваше постійне глумління з підприємців в Україні, чи з протестуючих в інших країнах? Чи Ви вже забули Дерипаску, де Вам плювати на те, що ринком там і не пахло, а є якісь розборки між злодіями?... Ви ж там угледіли порушення законів ринку. Закабалення ж дрібних підприємців і нищення середнього класу Ви тупо не помічаєте. Було, що я вже натякав Вам на певну заангажованість, на бажання прилаштуватись щось "поаналізувати" в якій-неякій корпорації:))) І так далі...
Для аналітіков пояснюю ще раз: акти - тотожні і в Георгії і в США. У перших він більше значимий і революційний, за що їм і повага. Різниця полягає В ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМАХ І ЗРІЛОСТІ ПОЛІТБОМОНДУ І ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА. Принаймні в США республіканці зараз не беруть, як в Георгії опозиція, гроші в окупантів і вони можуть собі дозволити демократію. Тож жалі - залиште при собі, а уважно читайте те, що Вам пишуть. Тоді алавєрди буде не про згвалтування, а про щось більш притомне і дотичне до теми.
Мої шанування

Не знаю, что сказать.
"По договоренности отменят". Договоренность - внешний акт, не подвластный нашему наблюдению? Или в одном случае - волевое усилие 1-го человека, не существующее без этого человека. 1 человек передумал или исчез - и нет акта экономической свободы. С другой стороны давление общества. Джон или Майк - не известно и не имеет значения. Общество - миллионы людей, шагающих на Вашингтон против выделения миллиардов на госуджарственное здравоохранение, участвующих в движении Чаепития. Кто там передумал или исчез - безразлично и никак не повлияет на результат?
Нет, говорят, разницы. Передоговориться могут и там, и там. Не знаю, что ответить.
Про все остальное уже достаточно обсуждали.
Я не знаю, чей бизнес задавили наши олигархи. Чиновники - практиески всех, кого я знаю. Зато большинство моих знакомых строят свой бизнес на обслуживании предприятий олигархов. Проекты, поставка оборудования, монтаж, автоматика, диспетчеризация и т.д. Чем больше активность этих предприятий, тем им лучше. Давно забыли про откаты. Тем же, кто работает на госмонополии, на ТЭК, ЖКХ трудно. Давят. А из помещений выселяют чиновники. Аренду повышают, взятки требуют. Ну, м.б. кому-то непонятна разница. Но я уже устал ее объяснять.
Человек закрывает блюминг и ставит МНЛЗ. Или человек, пользуясь тем, что он в районе начальник, выселяетиз из здания в центре арендаторов, приватизирует и сдает в аренду втридорога. Нет, говорят, разницы. Ну нет так нет. Ладно.
В алюминии не было рынка. Как будто цена не на Лондонской бирже металлов формируется, а Дерипаска назначает. Сотни предпринимателей (кроме работников завода) остались без заказов. Не было рынка. Пауки в банке подрались. Ну и ладно.
Вот только интересно, как это я над предпринимателями издеваюсь. В моем представлении над ними из нас двоих издеваюсь не я. Но, опять же, не каждому это можно пояснить. К сожалению.

Занадто многа букафф в першій частині. Краще б відповіли по суті на звинувачення у перекручуванні.
По другій частині:
Підтверджую, що серед моїх знайомих також багато таких, які працюють на великі підприємства. Починали з тупих відкатів. Продовжили тупим обналом і закупівлею краденого на тих же підприємствах, або на інших, або у дрібніших. Далі йшла система легальних відкатів, як спосіб не платити офіційну платню менеджменту - бо податки. Виділялись квоти на постачання посадовцям підприємств аж до функціонерів охорони і так далі. Деякі вже заробляють на кредитуванні заводів. Деякі вже створюють штучний попит і так далі.
Дорогенький Владімір, я про те не читаю, а з тим працюю. І не пояснюйте мені нісенітниці.
Ви хочете мені розказати про делегування певних повноважень крупними підприємствами обслуговуючим фірмам? Про виділення чи то транспорту, чи то будівницта на окремі баланси чи виділення бізнесу? Так ми в курсі і бажаємо Вашим друзям успіху.
Але це є процес оптимізації управління бізнесом, а не турбота олігархів про середній і малий бізнес. В результаті такої оптимізації економіка не зростає. Зайнятість не зростає. Замість тримати купу дармоїдів на заводах цілком виправдано турботу про ефективність тих підрозділів олігарх перекладає на дружній бізнес. Але повторюсь: нічого не зростає. ефективність бізнесу олігарха і гроші на Кіпрі - так. Цей малий бізнес, якщо не задіяний в корупційних схемах отримує з того - крихти.
Вся Україна це знає, а Владімір - ні. І вважає інших лохами, які читають наших аналітиків і дивляться наші новини:)))))))))
В країні нема внутрішнього ринку, бо нема доходів без інвестицій. І один Владімір вважає, що це виключно чиновник зацікавлений, щоб не було конкуренції, наприклад, на ринку залізорудної сировини. Чи в хімпромі. Це чиновник хотів краху Бойка чи ІСД і лишив їх без сировини. Лише Владімір вважає, що у нас чесна конкуренція і лише чиновники капостять, а не володіючи державою олігархи нищать будь-які можливості для конкурентного розвитку.
Є закритий клуб певних осіб, злодіїв і паразитів, що приватизували владу і дозволяють чиновництву грабувати українців, щоб безкарно привласнювати ресурси в країні.
Можливо, я й не дуже великий інтелектуал, як Ви, однак мені вже остогидло читати Ваші враження від прочитаної літератури і щось "понімать" із якоїсь алавєрди чергової... Ну як я маю сприймати написане Вами, якщо Ви ганите чиновника і "прєвозносітє" бізнесмена. Я Вам вказую на Приватбанк, Укрпідшипник і інше на посаді віцепрем'єрів, про зрощення і приватизацію влади, а Ви мені торочите знову якийсь брєд про чиновників.
Мої шанування

Я помню, я читаю, Вы работаете, Вы знаете, я не в курсе.
Были бы Вы человеком, я бы Вам рассказал, как тот же ИСД мог получить собственную железную руду, но не захотел. Как Бойко вместо финансирования социализма в Мариуполе мог сохранить завод. Многое мог бы рассказать. Но зачем? Вы все знаете, а я где-то прочитал. Вы великий и умный, а я ищу путь в аналитики при олигархах.
Я говорю, что при стр-ве новой МНЛЗ заказы получают сотни малых, средних и больших бизнесов. Вы - про выделение столовой на аутсорсинг. И опять - Вы знаете, как выделяют, а я не знаю и Вы меня попрекаете незнанием. А как же сотни бизнесов, которые существуют за счет поставок на те же заводы? Я про них прочитал. Их нет. Есть только левые схемы олигархов по выводу в оффшоры.
Да вот же люди!!! - Нет их, кричит Онисько. Это левые схемы. Вы не знаете!!! Вы прочитали!!!
Вы, конечно, интересный психологический феномен. Но не настолько, чтобы продолжать этот процесс дальше. Оставайтесь в свое уверенности.

Дякую за те, що не розказали, бо знову втрапили б не в тему: цікавило не "як", а "хто".
Також вдячний за високу оцінку мого психологічного феномену:)

Мене завжди нудить від діячів, які не надають жодного шансу людині на ідеалізм, міряючи її лише рамками свинячого корита. Завжди підводять хамів-погоничів-злодіїв під марку дєятєльних і актівних члєнов общества. Бажання справедливості у можливостях принижують до рівня бажання бути паразитами.
Впевнений - це рабська позиція, на які б теорії вона не спиралася.
Натомість певний ідеалізм молодої активної правлячої команди в Георгії мені надзвичайно імпонує.