Колегія Рахункової палати виявила хмільне марнотратство
Колегія Рахункової палати 27.04.2011р. розглянула використання коштів, які були спямовані на підтримку хмілярства.
Прес-служба РП інформує про прийняте рішення.
Державні кошти, які щороку спрямовуються на дотації хмелярської галузі в Україні, фактично ніяким чином не сприяють становленню і розвитку вітчизняного виробництва хмелю. Колегія Рахункової палати, розглянувши результати аудиту законності й ефективності використання коштів держбюджету, виділених суб'єктам господарювання Вінницької та Житомирської областей на зазначені цілі, наголосила на марнотратному використанні близько 92,8 млн. грн. протягом 2008-2010 років
Хмелярство здавна було важливою складовою сільського господарства України. Не відмовилась держава від підтримки цієї галузі і в часи незалежності, запровадивши спеціальний збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, який щомісяця сплачують винороби і пивовари. Обсяги їхньої продукції зростають, збільшуються і дотації на хмелярство. Однак самостійною галузь так і не стає, живе виключно за рахунок дотацій з держбюджету! Тоді як у Євросоюзі розмір державної підтримки хмелярства не перевищує 500 євро на кожний гектар насаджень, в Україні цей показник сягає від 3 тис. євро.
Така державна щедрість обумовлена потужним аграрним лобі у Верховній Раді та Мінагрополітики. Однак чи виграє від цього держава? Незважаючи на значні обсяги державної підтримки, українська хмелярська продукція не має ринків збуту. Станом на 1 січня 2011 року лише у Житомирській області на складах накопичилось щонайменше 550 тонн залишків нереалізованого хмелю, це 71,4 відс. валового збору хмелярської продукіїї по Україні у 2010 році.
Колегія Рахункової палати звернула увагу керівників відомства на те, що чинний порядок надання держпідтримки на розвиток хмелярства стимулює отримувачів державних коштів бездумно витрачати гроші на утримання господарств, закупівлю нової техніки, яку згодом перепродують, оскільки вона не використовується. Існуючий порядок надання державної підтримки націлює господарства на формування витрат і проїдання коштів, а не на досягнення якісних показників в роботі, підвищення конкурентоспроможності виробленої продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках. Тільки на Житомирщині державна підтримка хмелярства становить понад 40,0 відс. від загальної підтримки сільського господарства області.
Використання виділених бюджетних коштів не контролюється ні на центральному, ні на місцевому рівні. Мінагрополітики та головні управління агропромислового розвитку Вінницької та Житомирської облдержадміністрацій протягом 2008-2010 років заплющували очі на незаконне використання майже 45 млн. грн. та неефективне освоєння ще 17,4 млн. грн. бюджетних коштів, що на загал становить 67 відс. від загального обсягу фінансування галузі.
Виходячи з результатів аудиту, Колегія Рахункової палати задалася питанням доцільності існуючих засад дотування хмелярства. На сьогодні актуальними є проблеми раціонального використання державних ресурсів, спрямованих на підтримку хмелярства, реального забезпечення ефективної роботи галузі, збереження багаторічних насаджень, створених за рахунок державних коштів, належної зайнятості населення у сільському господарстві. Адже в окремих районах майже 60 відс. населення задіяне на вирощуванні хмелю, і занепад галузі може призвести до загострення соціально-економічних проблем територій.
"За бюджетні кошти держава «везе віз» виробництва, а збути товар не має змоги. При цьому гроші виділяються і використовуються абсолютно безконтрольно, - підкреслив Голова Рахункової палати Валентин Симоненко. - Але відмовитися країні від галузі тільки через недолугу і недалекоглядну управлінську політику відомства - це найпростіший шлях! Мінагрополітики належить переглянути критерії надання хмелярським господарствам державної допомоги, припинити безпідставне утриманство, створити умови для захисту вітчизняного товаровиробника на внутрішньому ринку, підвищити рівень конкурентоспроможності продукції".
