Головний архітектор Києва: «Усі паркани біля Дніпра потрібно знести»
Усі паркани на берегах Дніпра без огляду на те, хто їх встановив, потрібно знести. Про це заявила в.о. головного архітектора Києва Ганна Бондар під час дебатів «Як зробити Дніпро доступним для киян», що пройшли 3 листопада у Києві. «На Трухановому острові якісь люди побудували будинки й обнесли їх парканом. Потрібно зносити і будинки, і паркани, — додала вона, — взагалі висота паркану свідчить про рівень культури власника». TEXTY.org.ua нарахували щонайменше 150 парканів, які обмежують доступ громадян до річки, хоча згідно із законодавством 100 метрів берега Дніпра має бути вільним від забудови і парканів.
Та як саме зносити паркани, учасники дискусії згоди не дійшли. На думку ТЕКСТІВ, цілком прийнятний досвід голови одеської ОДА Міхеіла Саакашвілі, коли влада зносить незаконні паркани, а незадоволені власники звертаються до суду. Київська влада дотримується іншої концепції: юристи мерії готують ґрунтовний пакет документів щодо незаконної забудови правоохоронним органам, ті — до суду, і лише після рішення суду починається демонтаж.
Але відсутність доступу киян до Дніпра — це не тільки незаконна забудова берегової лінії та паркани.
На думку координатора проекту «Вкрадений Дніпро» Олександра Оксимця, проблеми з доступом до річки пов’язані насамперед із відсутністю цілісної стратегії розвитку Дніпра та помилками у проектуванні міста, що були зроблені кілька десятиліть тому.
Як приклад таких помилок Ганна Бондар навела автомагістраль на правому березі, що відрізає берег від міста. При цьому лівий берег, на її думку, все ще має потенціал для створення відпочинкових зон, які зможуть забезпечити вільний доступ до берега.
«До розроблення стратегії прибережних територій обов’язково потрібно залучати громадськість. Після цього треба домогтися, щоб ці напрацювання були ухвалені Київрадою і стали реальним дороговказом для влади», — заявила чиновниця.
«Київ не використовує величезний потенціал, який дає йому Дніпро. І мова не лише про паркани, — переконаний Олександр Оксимець. — Для комфортного відпочинку киянам доступні лише 15% берегів Дніпра, повністю закритий доступ на 30%, решта — це некомфортні “загазовані” автомобілями набережні або непрохідні чагарники, захаращені береги. І з цим можна починати працювати вже зараз, не чекаючи судових рішень щодо незаконних будівництв».
В.о. головного архітектора Києва Ганна Бондар та архітектор, засновник фестивалю «CANactions» Віктор Зотов
За місяць, що минув після презентації інтерактивного проекту «Вкрадений Дніпро», аналітичний центр texty.org.ua підготував рекомендації для влади щодо поліпшення ситуації з доступом. Документ містить розроблені урбаністами варіанти рішень, що робити з незаконно встановленими на берегах Дніпра елітними ресторанами і яхт-клубами, промисловими зонами, приватними парканами, непрохідними чагарниками та причалами, а також як зробити береги Дніпра більш комфортними для киян.
Після врахування ідей, що пролунали на дебатах, автори планують розіслати документ новообраним депутатам Київради, міському голові та іншим міським чиновникам.
Дослідження «Вкрадений Дніпро» було проведене за підтримки «Ініціатив з розвитку аналітичних центрів», яку виконує Міжнародний фонд “Відродження” у партнерстві з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні (SIDA)
