На Полтавщині почався пластовий табір.

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 1758 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 19/07/2013Дата публікації

У сосновому лісі поблизу Нових Санжар розташувався міжобласний наметовий табір «Мамай-2013». Уже традиційно його щороку влаштовує національна скаутська організація (НСОУ) «Пласт». Цього року організаторам посприяли також окремі благодійники, волонтери з обласної організації «Молода Просвіта», священики Української православної Церкви Київського Патріархату. Таборує близько 50 підлітків із Полтавської, Запорізької, Харківської та Сумської областей.

Навчити молодь давати собі раду у найрізноманітніших ситуаціях, любити природу, розвинути лідерські якості та загалом виховати патріотичного й активного члена суспільства – головна мета пластових таборів. Таборувальники мешкають у лісі, без телевізора, комп’ютера та інших благ цивілізації. Виховання здійснюється за козацькими традиціями, оскільки саме козацька тематика є притаманною для Центральної України, та й саме слово «пластун» означає «козак-розвідник». Звідси й назва табору, присвячена Мамаю - узагальненому образу українців в часи Козаччини, легендарному українському козаку-характернику, який боровся за правду і карав кривдників.

«Ми беремо здобутки наших предків і у доступній цікавій формі передаємо сучасній молоді», - каже член правління з молодіжних питань Полтавської обласної організації партії «За Україну!» , організатор і комендант табору, регіональний представник НСОУ «Пласт» Євген Янкевич.

Головне гасло НСОУ «Пласт» - «Бог і Україна!». Тож, потурбувалися організатори й про духовне й патріотичне виховання: лекції з православного катехізису та з історії України читав студент Київської духовної семінарії Михайло Лівіцький, який також є бунчужним табору «Мамай-2013». Увечері – пісні біля ватри, майстер-класи із виготовлення оригінальних поробок та інтелектуальні ігри.

Довідково: «Пласт» постав із бажання патріотичної молоді прислужитися українській нації. Взявши за основу скаутську організацію, засновник «Пласту» Олександр Тисовський розробив унікальну виховну систему. Відповідником терміну "скаутинг" (англ. scouting, від scout - розвідник) став термін "пластування". У 1911 р. племінник класика української літератури Петро Франко разом із однодумцями заснував перші пластові гуртки. Офіційним початком «Пласту» вважається день присяги пластового гуртка при Академічній Гімназії у Львові - 12.04.1912. У 1913 р. проведено перший мандрівний табір. В 1914 р. розпочинається 1 світова війна, багато пластунів поповнили лави Українських Січових Стрільців. У 1918 р. Пласт пожвавлює діяльність у центральній та східній частині України. До розбудови Пласту доклав зусиль і митрополит Андрей Шептицький. Польська влада карала всі прояви праці Пласту арештами та висилкою до концентраційних таборів. У роки ІІ Світової війни німецька окупаційна влада заборонила існування організації, тож пластуни діяли нелегально.
Вихованцяями «Пласту» стали такі видатні історичні постаті як Степан Бандера і Роман Шухевич. Після війни чимало українців залишилося поза межами України. Організуються пластові гуртки в Мюнхені, у країнах Північної та Південної Америки, Канаді, Великобританії, Австралії, Англії, Австрії, Франції. Видаються журнали "Вогонь Орлиної Ради", "В дорогу з юнацтвом", "Готуйсь", "Юнак", "Пластовий Шлях". У Радянському Союзі «Пласт» теж опинився під забороною, але вже напередодні розвалу цієї імперії зла, у 1990 році відродилися пластові осередки у Льовові, Луцьку, Києві, Донецьку. На Полтавщині «Пласт» створено у 1995 році за ініціативи голови крайової «Просвіти» Миколи Кульчинського.

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!