ПІДРУЧНИК З НЕНАСИЛЬНИЦЬКОГО СПРОТИВУ (ЧАСТИНА 6, ПРОДОВЖЕННЯ)

Оцінка статті на цей момент: +3/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 3342 Перегляди
  • 4 Коментарі
  • 13/07/2011Дата публікації

Хронометраж рішення консенсусу

Після прийняття рішення консенсусом може виявитися корисним попросити кожного з тих, хто не займав позицію “повної підтримки”, висловити свої побоювання, сумніви та заперечення. Запис цих побоювань, сумнівів та заперечень по хвилинах разом із самим рішенням чітко показує, що група цінує різноманіття думок і сприяє тому, щоб кожен був обізнаним про ці побоювання в майбутніх дискусіях чи при виконанні рішення. У групах, де в такий спосіб серйозно враховуються думки меншості, зазвичай присутня більш активна співпраця під час дій і акцій.

Якщо група не може прийти до консенсусу

Якщо група не може прийти до консенсусу, можливо, в неї бракує інформації для прийняття рішення. Мабуть, потрібно більше часу для обговорення? Чи можна відкласти ухвалу? Чи не хоче група запитати про нові пропозиції? Чи може це допомогти менш багаточисельній робочій групі запропонувати деякі альтернативні пропозиції?

Важливі аспекти використання консенсусу

Існує багато різних форматів і шляхів побудови консенсусу, і великий досвід показує, що цей спосіб може спрацювати. Проте для того, щоб побудова консенсусу стала можливою, потрібно виконання кількох умов:

► Спільна мета чи зацікавленість: Усі члени групи мають бути об'єднані спільними інтересами, будь то деяка акція, сумісне життя чи озеленення території. Це допомагає чітко встановити, що є загальною метою групи і записати її. В ситуаціях, коли досягнення консенсусу виглядає складним, це допомагає повернутися до спільної мети і згадати, навіщо створена група. Консенсус потребує цілеспрямованості, терпіння і бажання ставити спільну мету чи інтереси понад усе.

► Побудова консенсусу: що сильніше бажання використовувати консенсус, то краще він спрацьовує. Якщо деякі люди люди хочуть повернутися до голосування більшістю і чекають тільки можливості сказати “а я говорив, що це не спрацює!”, це дуже шкодить групі.

► Важливий час: щоби навчитися працювати в такий спосіб потрібен час. Мірою того, як група стає більш умілою в роботі, тривалість прийняття рішень консенсусом зменшується. Якщо група має тверді несхожі переконання, досягнення консенсусу може потребувати більше часу.

► Чіткі уявлення про процес: переконайтеся, що група має чіткі уявлення про процес, який буде використовуватися для розв'язання даної проблеми. Заздалегідь узгодьте процеси і плани. В більшості випадків це включає наявність одного чи кількох координаторів, щоб допомогти групі пройти через процес.

Процес знаходження консенсусу

► Теми дискусій повинні бути добре підготовані. Проблема, щодо якої приймається рішення, має біти чітко сформульована.

► Різні думки треба висловлювати відкрито. Кожному слід дати можливість виразити свою думку і підхід.

► Норми узгодження можуть обмежувати кількість разів, що людина просить слово і/чи тривалість виступу кожного, щоб гарантувати, що кожен учасник зможе висловитись повністю.

► Дискусія включає активне слухання, коли люди діляться інформацією. Люди висловлюють різні думки і діляться одне з одним інформацією доти, доки в групи не з'явиться почуття ясності.

► Думки незгодних потрібно не тільки вислухати, але й включені і активно обговорюватися в процесі дискусії.

► Розбіжності розв'язуються шляхом дискусії. Координатори допомагають цьому шляхом ідентифікації областей узгодження і вказування на розбіжності, щоб залучити до глибшої дискусії.

► Координатори допомагають процесу досягнення консенсусу, пояснюючи сенс дискусії, ставлячи питання про інші підходи, влаштовуючи опитування щодо позицій в групі, пропонуючи короткий зміст дискусії, яка призведе до консенсусу.

► Ідеї та рішення розділяються з групою і не належать окремим особам. За рішення відповідає група в цілому, а рішення належить групі.

Практичні кроки досягнення консенсусу

Існує велика кількість моделей консенсусу (див. діаграму на стор. 80). Наступна базова процедура взята з журналу Новини миру (Peace News), призначеного для активістів боротьби за мир, число за червень 1988:

1. Визначається проблема чи рішення, яке має бути ухвалено. Це допомагає робити це в такий спосіб, о відокремлює проблеми / питання від персоналій.

2. Організуйте мозковий штурм щодо можливих рішень. Запишіть їх усі, навіть такі, що уявляються безглуздими. Підтримуйте високий рівень енергії для швидких, найважливіших пропозицій.

3. Створіть простір для питань або прояснення ситуації.

4. Обговоріть записані варіанти. Змініть деякі з них, виключіть інші і складіть короткий список найбільш прийнятних рішень. Які з них будуть “фаворитами”?

5. Сформулюйте пропозицію чи варіант у такий спосіб, щоб кожному було зрозуміло. (Іноді може виявитися корисним розділити групу на декілька підгруп, щоб записати кожну пропозицію коротко і ясно).

6. Обговоріть усі “за” і “проти” для кожної пропозиції й переконайтеся, що кожен має можливість зробити внесок.

7. Якщо є значні заперечення, поверніться до кроку 6. (Це потребує трохи часу). Іноді може знадобитися повернутися до кроку 4.

8. Якщо серйозних заперечень немає, сформулюйте рішення і спробуйте встановити консенсус.

9. Врахуйте другорядні заперечення і включіть до рішення необхідні зміни та доповнення.

10. Обговорюйте.

11. Спробуйте прийти до консенсусу.

Особливо у випадку наявності розбіжностей, може стати у пригоді кілка разів під час дискусії провести опитування щодо позицій стосовно консенсусу. Опитування щодо консенсусу є лише тестом на позиції в групі, а не фінальним з'ясуванням позицій щодо консенсусу. Одним із простих способів швидко провести опитування — попросити учасників показати руки з 5 пальцями у випадку згоди, 4 пальці — у випадку підтримки, 3 пальці у випадку, якщо рішення є прийнятним, 2 пальці — якщо воно є терпимим, 1 палець — відсторонення, а кулак — блокування.

Вправу з практичного консенсусу див. у розділі “Прийняття рішень”.

Консенсус у великих групах: рада представників

Вищеописана модель прийняття рішень консенсусом добре працює всередині однієї групи. Проте більш масштабні акції ненасильницького спротиву потребують співпраці кількох груп зближення позицій; одним із способів домогтися цього є використання ради представників. Рада представників є інструментом досягнення консенсусних рішень для великих груп. У раді представників збираються представники менших груп для прийняття спільних рішень. Кожна група представлена своїм речником. За допомогою такого представника-речника група спілкується з більшим зібранням, що дозволяє тисячам людей бути представленими в дискусії меншої групи. Повноваження речника визначаються його (чи її) групою зближення позицій. Речникові може знадобитися проконсультуватися зі своєю групою перед тим, як брати участь в обговоренні чи узгодженні певних питань.

Нижче описана схема процесу використання методу представницьких рад. Зверніть увагу: кроки 1 і 2 можуть мати місце в невеличких групах зближення.

1. Уся група (всі учасники всіх груп зближення позицій): представте проблему і надайте всю необхідну інформацію.

2. Поясніть суть процесів консенсусу і роботи ради представників.

3. Сформуйте маленькі групи (групи зближення позицій). Вони мають складатися з випадково вибраних під час зустрічі людей, наявних груп зближення чи груп, заснованих на спільному місці жительства чи спільній мові.

4. Маленькі групи обговорюють проблему, збирають ідеї, обговорюють “за” і “проти” і виходять з одною чи кількома пропозиціями.

5. Кожна маленька група обирає речника (члена групи, який представлятиме її позицію на раді представників). Маленькі групи при цьому вирішують, чи буде речник тільки говорити від імені групи (тобто, тільки переносити інформацію між маленькими групами та радою представників), або він може ухвалювати рішення від імені групи на раді представників.

6. Речники всіх груп збираються разом на раді представників. Вони по черзі представляють позиції своїх маленьких груп. Потім речники беруть участь у дискусії з метою спробувати поєднати різні пропозиції в одну робочу ідею. Під час цього процесу речникам може знадобитися взяти перерву, щоб порадитися зі своїми групами для прояснення певних питань чи щоб дізнатися, чи буде змінена пропозиція прийнятною для них. Передбачається, що речник говорить тільки від імені маленької групи, а не представляє свою особисту точку зору.

7. Як тільки рада представників виходить з однією чи кількома можливими пропозиціями, речники зустрічаються зі своїми групами та отримують згоду чи заперечення. Групи також пропонують подальші зміни до пропозицій.

8. Речники знову зустрічаються на раді представників і приходять до згоди з групами. Якщо не всі групи згодні, дискусійний цикл продовжується: зустрічі маленьких груп змунюються зустрічами ради представників.

9. Маленькі групи можуть і часто-густо міняють своїх речників, щоб надати різним членам групи можливість діяти у якості речника групи. (Вправа з використання ради речників описана у розділі “Прийняття рішень” на стор.133).

Досвід і проблеми

За останні 30 років модель гріп зближення позицій і прийняття рішень консенсусом використовувалася під час великої кількості маленьких і широкомасштабних акцій, наприклад, акцій проти ядерної зброї в 1970-х (Сібрук, Нью-Гемпшир, США; Торнесс, Шотландія), багатьох акцій проти використання атомної енергії і за роззброєння у Німеччині в 1980-х та 1990-х, акцій антиглобалістів 1999 року (Сіетл, Вашингтон, США). Деякі з найбільших акцій, де використовувалася модель груп зближення / рад представників / прийняття рішень консенсусом, виросли до 2000 або більшої кількості учасників (наприклад, акція 1996 року в Сібруку, США, протест 1997 року проти ядерних викидів транспорту у Вендланді, Німеччина; див. http://www.castor.de/diskus/gruppen/x1000mal/5rundbri.html#Auswertung%20des%20SprechenInnenrates). Багато з досвіду цих акцій вказує на зміну політичного середовища, особливо на зростання децентралізованої участі в ненасильницьких акціях та кампаніях. Це сталося внаслідок того способу, в який групи почали організовувати масштабні акції.

Іноді групи зближення діють тривалий час. Наприклад, німецька антиядерна кампанія “X-thousands in the way” включала декілька постійних груп зближення, які існують і досі та утворюють ядро акцій. Більшість активістів приєднуються до акцій цієї кампанії як приватні особи або в складі маленьких груп, утворюючи групи зближення тільки під час прибуття на акцію. Отже, перед кожною акцією потрібно витратити один чи кілька днів на підготовку, щоб створити спільноту, готову та здатну проводити акцію. І навіть ця спільнота — це трохи більше, ніж ядро учасників, що росте. Більшість активістяв приєднуються спонтанно та без серйозної підготовки, і акція має плануватися у спосіб, який робить це можливим (ochen Stay, Preconditions and Social-Political Factors for Mass Civil Disobedience, The Broken Rifle, No 69, March 2006: http://wri-irg.org/pdf/br69-en.pdf). Ця структура є більш прийнятною, коли однією з цілей є інтеграція в процес великої кількості нових активістів. Ця акція взагалі є менш ризикованою і більш анонсованою публічно.

Інший варіант полягає в тому, щоб засновувати більші акції на автономних та окремих групах зближення, які самостійно та синхронно планують і проводять різноманітні акції невеликого масштабу. Таким чином “масштабність” досягається за допомогою певної кількості паралельних акцій. Така структура більш годиться для акцій з великим ступенем ризику чи тоді, коли очікується високий рівень репресій.

Хоча структура груп зближення / ради представників успішно використовувалася в різних кампаніях та акціях, її можна розвивати далі. Групи, які ще не мають досвіду роботи в такій структурі, можуть попрактикуватися в її використанні. При її використанні більшими групами також є потреба в набуванні подальшого досвіду і оцінці.

Далі буде...

Кошти на подальший переклад підручника можете перераховувати на рахунки TEXTY.org.ua

Наш рахунок на ПейПел: ykarchev@gmail.com

Наш гаманець у гривнях на ВебМані
U336801545841

Гроші на рахунок можна слати і на телефон
096 551 68 93 - це Київстар

Якщо ви зробили пожертву, то просимо повідомити нас по емейлу texty.org.ua равлик gmail.com і вказати, що ви пожертвували саме на переклад цієї книги.

Оцінка статті на цей момент: +3/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 4

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!

Перепрошую за те, що друга картинка виглядає неперекладеною. просто у мене ніяк не виходить зберегти у файлі текст, накладений зверху на графіку. В малюванні я не сильна, тому буду думати, як усе ж це зробити. Днями картинку заміню. Першу схему малювала 2 години (там зазвичай усе тре перемальовувати, на жаль). А з кульками в мене не виходить (((

А можете написати у коментарі Ваш варіант перекладу підписів на малюнку з кульками?

Так, ось він, написи зліва направо, згори вниз:

"речники";

група зближення позицій;

рада представників, демократичний орган, що складається з "речників" або представників різних груп;

група зближення обирає одного речника для участі в раді представників (за принципом ротації);

зробила переклад для другої картинки. куди вам її надіслати?