Петро Порошенко вигадав "спеціальні" мовні граблі?
Граблі - річ знаменита, особливо коли на них наступають і набивають собі чергову ґулю. Україна вже зараз розплачується кров'ю за попередні мовні "граблі".
Кучма носився з російською як другою державною, так само як і перший український біженець Янукович. Обоє, не без тиску українців, на щастя, покинули цю ідею. Потім українці, за допомогою того ж біженця, поламали об лоба граблі регіональної мови. А кожна нова влада вигадує все нові й нові. Яценюк і Турчинов вирішили наступити на граблі офіційної російської мови. Не встигли.
Петро Порошенко лише прийшовши до влади і вирішив "з плеча" надати російській мови статусу "спеціальної" там, де хто цього захоче. Що таке "спеціальний статус" ніхто не знає, в тому числі і напевно сам Порошенко. Це ніщо інше як пропозиція старої "конхвети" Донбасу у нібито новій обгортці. Замість реформ і добробуту - російська мова. Проте навряд чи там знайдеться багато людей кого таке цікавить. Для прикладу, до початку зрежисованого Росією кровопролиття, у 2012 році, лише 3.9% українців цікавив статус російської мови і був аж на 31 місці серед їхніх найважливіших проблем. У 2014 році лише 6,5% громадян південно-східних регіонів України виступають проти обов’язкового знання української мови. Насправді не секрет для будь-якої влади, що людей цікавить спокійне заможне життя, без корупції та тотального беззаконня. Натомість українців сходу і півдня вкотре переконують, що їм це все не потрібно, якщо у них всюди буде русский язик і вони не чутимуть і не бачитимуть української мови.
Кожна нова влада оголошує, що надаючи російській мові щоразу нового статусу, вона об'єднує країну. Результати таких дій ми вже бачимо. Українські журнали, газети треба шукати серед розкладок мало не зі свічкою серед білого дня. Українську пісню почути по радіо - це як побачити чиновника, що не краде гроші. Те ж саме з українськими фільмами та й з усим іншим. А в Донецькій та Луганській області так назахищали російську мову, що за українську там нині або забирають до місцевого СБУ (читайте НКВС), звідки людина запросто може вийти калікою, або просто вб'ють. Мовна політика регіоналів є одним із витоків теперішньої кризової ситуації.
З такою мовною політикою мирної і соборної держави ми ніколи не побудуємо. Адже мова - це один з основних державотворчих чинників, нарівні з історією та культурою. З останніми двома у нас теж величезні проблеми на рівні держави.
Що більше буде педалюватися (російсько)мовне питання, то більше ми будемо роз'єднуватися. Через 5-10 років після спеціально-офіційних статусів російської мови теперішня війна може взагалі здатися нам веселою прогулянкою. І саме Петро Порошенко, Арсеній Яценюк та інші лобісти мовних змін до Конституції будуть нести відповідальність за майбутній розбрат та війни.
Загалом мовні зміни варто приймати виважено, лише після широких обговорень з експертами, громадськістю та зі стратегічним розрахунком на розбудову державності, а не так як це робиться в нас завжди. Хочеться вірити, що ці "спеціальні" мовні граблі Порошенка ми оминемо. Хто зна чи вціліє голова-Україна від них?
