Злочини проти закарпатських журналістів: справи переходять у рік-2020

Три справи щодо злочинів проти професійних прав журналістів знаходяться у закарпатських судах. Дві із них правоохоронці закінчили розслідувати цьогоріч. Такі короткі підсумки року, що минає, хоча інцидентів, пов’язаних із спробами перешкоджання роботи медійників, у найзахіднішій області зафіксовано більше.

porushenja

Останнє слово скаже суд. Але коли?
Одна із трьох справ в суді Ужгорода «тягнеться» довго – 19 січня 2020 року виповниться рівно 4 роки, відколи Феміда розбирається і ніяк не може розібратися. Мова йде про обвинувачення місцевого підприємця, колишнього депутата Ужгородської міськради у нападі на знімальну групу телеканалу «М-студіо». Медійники – журналістка Тетяна Синько та оператор Юрій Ярохович – готували сюжет щодо конфлікту через право власності на приміщення магазину у центрі Ужгорода. Неповні 4 роки справу розглядає суддя Олег Придачук. Чергове засідання призначено на початок лютого, відтак ця справа, констатуємо, долає період у 4 роки. Лишається сподіватися, що розгляд таки завершиться у 2020 році. Принаймні, у суді першої інстанції.

Нещодавно поліція закінчила досудове розслідування, а прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт у справі побиття закарпатського журналіста Віталія Глаголи. Події відбулися у приміщенні кінотеатру «5 елемент» у травні 2018 року. Тоді чоловік – власник кінотеатру, – напав на медійника, коли той фіксував на відео інцидент між клієнтами та персоналом. Більше року знадобилося правоохоронцям, аби закінчити досудове розслідування. Тепер підозрюваному інкримінують спричинення умисного легкого тілесного ушкодження та заподіяння журналісту легких тілесних ушкоджень у зв’язку з веденням законної професійної діяльності (ч. 1 ст. 125 КК України та ч. 2 ст. 345-1 КК України). Повідомлення про передачу обвинувального акту до суду з’явилося у середині листопада. Підготовче судове засідання у справі, повідомив нам журналіст Віталій Глагола, призначено на кінець січня 2020 року.

Ще одна справа, яку поліція розслідувала майже рік, це факт ненадання публічної інформації – про розмір зарплати голови Хустської райради та його заступників – на запит закарпатського журналіста Станіслава Данка. 26 листопада до Хустського районного суду прокуратура направила обвинувальний акт – обвинуваченим є сам голова райради Юрій Іванчо. Йому інкримінують правопорушення за частиною 1 статті 171 Кримінального кодексу – незаконна відмова у доступі журналіста до інформації. Як повідомив автора Станіслав Данко, найближче судове засідання відбудеться 23 грудня.

Лишається сподіватися, що обидві вищезгадані судові справи Феміда розглядатиме оперативно – принаймні рішення судів першої інстанції побачимо хоча б у першому півріччі 2020 року.

22 справи відкрито у 2019 році, більшість – закрито
За інформацією заступника начальника слідчого управління ГУНП в Закарпатській області, підполковника поліції Володимира Пукмана, у 2019 році (станом на початок грудня) до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено інформацію по 22 кримінальним провадженням за фактами вчинення кримінальних правопорушень відносно представників ЗМІ. Натомість 15 проваджень закрито на підставі статті 284 Кримінального процесуального Кодексу України (не встановлено факту злочину – Авт.). Загалом на початок грудня, із врахуванням справ з минулого року, в ЄРДР було 24 провадження (тобто справи, які наразі розслідуються – Авт.).

На цю тему днями автор мав зустріч із представниками поліції – заступницею начальника відділу слідчого управління ГУНП в області, підполковником поліції Вікторією Магурською та старшим слідчим, майором поліції Олександром Рішком. Сторони, серед іншого, обмінялися думками щодо резонансних випадків перешкоджання професійній діяльності журналістів у найзахіднішій області, обговорили проблеми, що можуть стосуватися проблематики нападів на медійників. Загалом, інформують у поліції, абсолютна більшість відкритих проваджень стосуються фактів ненадання інформації на запити від представників ЗМІ. Нагадаємо, із 2016 року за відмову у доступі до публічної інформації на запит журналіста передбачена саме кримінальна, а не адміністративна відповідальність.

До слова, у Барометрі свободи слова ІМІ є один випадок щодо відмови в інформації журналісту. Мова йде про кейс медійника Станіслава Данка, за заявою якого проводять досудове розслідування в Ужгородському відділі поліції. Заявнику у Службі автомобільних доріг області у липні відмовили у відповіді – який саме правоохоронний орган вилучив у дорожників відкриті документи. Причина відмови – через те, що журналіст невірно (за версією розпорядника інформації) оформив підпис на документі, надісланому електронною поштою.

Без криміналу та все ж перешкоджання
У році, що минає, не слід забувати й про інші інциденти, що сталися під час виконання журналістами своїх професійних обов’язків. І хоча вони не закінчилися кримінальними провадженнями із обвинувальними актами, ці випадки однаково вносили деструктив у роботу медійників та негативно впливали на рівень свободи слова в країні в цілому.

Останні дні січня 2019 року запам’ятаються цькуванням у соцмережах авторки сюжету про роботу таксистів без ліцензії, кореспондентки телеканалу «Сіріус» Діани Фуско та вибиванням з рук мобільного телефону кореспондентки телеканалу «М-студіо» Світлани Комлєвої. В останньому випадку поліція відкрила кримінальне провадження, але його було закрито «за відсутності складу злочину».

У березні – гарячому передвиборчому місяці – на Закарпатті сталося одразу два випадки у контексті виборчої кампанії та роботи медійників. 7 березня знімальну групу каналу «UA: Закарпаття» – журналістку Мирославу Жабей та її оператора невідомі чоловіки не пропустили на зустріч кандидата в президенти Юрія Бойка з лідерами угорськомовної громади області. Водночас на захід були допущені кілька знімальних груп інших телеканалів. 15 березня охоронці (ймовірно – представники Державної служби охорони та поліції – Авт.) фізично не допустили медійників на територію аеропорту «Ужгород». Зокрема, не змогли потрапити на захід з нагоди відновлення регулярного пасажирського авіасполучення з обласним центром журналісти телеканалу «Сіріус» Ірина Крупко та кореспондент «UA: Закарпаття» Олександр Курта. А все тому, що на захід несподівано завітав кандидат у президенти та президент України Петро Порошенко.

Варто нагадати, що у травні 2019 року Територіальне управління Державного бюро розслідувань у м. Львові «за відсутністю складу злочину» закрило провадження за фактом нібито погроз нардепа Віктора Балоги на адресу директора закарпатського телеканалу «М-студіо» Володимира Шубця. Цей інцидент стався 23 травня 2016 року. Відтоді три роки провадження за фактом події розслідувалося слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області, допоки у лютому 2019 року його за дорученням прокуратури не передали до ДБР. Враховуючи, що дві сторони конфлікту – нардеп та директор телеканалу – публічно виклали дві абсолютно протилежні версії події, що ж насправді відбулося у приміщенні регіональної телекомпанії – достеменно відомо лише їм. Висновок правоохоронців, як уже згадано, – злочину нема. А отже, і відповідальності. Наскільки відомо автору, жодна із сторін конфлікту рішення про закриття провадження не оскаржила.

«Журналістські» судові справи, а також і ті, які ще розслідуються правоохоронцями, переходять у рік наступний. Інститут масової інформації й надалі стежитиме за кожним зафіксованим випадком порушень свободи слова й інформуватиме суспільство про те, чи винуватці у злочинах проти медійників покарані. Тож – далі буде.

Ярослав Гулан,
представник ІМІ в Закарпатській області

Матеріал підготовлено в межах проєкту «Мережа медіаспостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House

Блог: Ярослав Гулан журналісти злочин ІМІ порушення прав

Знак гривні
Знак гривні