Порушення проти закарпатських журналістів: деякі справи у поліції, одна – «зависла» у суді

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 607 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 24/09/2019Дата публікації

Кожен факт нападу на працівника ЗМІ чи інший спосіб перешкоди його законній професійній діяльності потребує, ясна річ, належного розслідування правоохоронців. Запорукою останнього є прискіплива уваги суспільства до результатів розслідування, зокрема – чи встановленні винні і яку вони несуть відповідальність. Адже там, де журналіст не почуває себе у безпеці, дуже скоро починає з’являтися відчуття хаосу чи анархії. Яка ситуація на Закарпатті? Від задовільної далеко. Цього року до суду ще не направлено жодної справи щодо порушників прав представників четвертої влади.

Наприкінці серпня журналіст Віталій Глагола на своїй сторінці «Фейсбук» поінформував – пройшов уже рік з того моменту, відколи слідство перестало з ним контактувати відносно інциденту в ужгородському кінотеатрі «5 елемент», що трапився 16 травня 2018 року. Тоді Віталій Глагола став свідком конфлікту щодо неякісного обслуговування у кафе кінотеатру, а коли він, як журналіст, фіксував ситуацію на відео, на Віталія накинувся вже власник кінотеатру. На місце події медійник викликав поліцію. Згодом вже у присутності патрульних, як видно з відео, чоловік намагався вибити у журналіста відеокамеру.

«Ще у вересні 2018 року мені сказали, що справу мають передавати от-от у суд, – розповідає Віталій Глагола. – Але в підсумку в суд нічого так і не потрапило. У лютому вже цього року я сам звернувся до поліції, аби поцікавитися ходом розслідування. Тоді слідчий сказав, що треба провести ще одну додаткову медекспертизу. Після того ні він, ні будь-хто із поліції більше не дзвонили». Після посту на сторінці «Фейсбук», додає Віталій Глагола, йому таки зателефонував керівник слідчого відділу Ужгородського відділу поліції Ужгорода, який обурився тим, що журналіст написав у соцмережі – мовляв це неправда. «Я йому повторив, що дійсно після лютого, коли я сам цікавився процесом слідства і слідчий сказав про необхідність експертизи, більше ніхто з поліції зі мною на зв’язок не виходив. На це представник поліції сказав, що сам дізнається, коли треба пройти експертизу і передзвонить. Відтоді, знову ж таки, більше ніхто так і не дзвонив». Віталій Глагола додав, що сам прийшов на експертизу, але там йому сказали, що від моменту події пройшло фактично півтори року, тож які легкі побої можна фіксувати? Втім додаткову експертизу журналіст все ж пройшов.

У вересні цього року у найзахіднішій області зафіксовано ще один випадок перешкоджання журналістській діяльності. На щастя, без фізичного насильства, та все ж… Керівник Служби автомобільних доріг у Закарпатській області Михайло Попович відмовився надати інформацію на запит журналіста Станіслава Данка. Найцікавіше, що приводом відмови стало нібито неналежне оформлення запиту на інформацію, хоча, як твердить журналіст і в чому переконався автор, усі необхідні реквізити в інформаційному запиті були вказані. З цього приводу Станіслав написав заяву за ознаками статті 171 Кримінального Кодексу України до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

Із найрезонансніших випадків не варто забувати і справу, яка розглядається в Ужгородському міськрайонному суді із 19 січня 2016 року. Від часу самого інциденту – коли місцевий підприємець, екс-депутат Ужгородської міської ради вдарив по телевізійній камері оператора телеканалу «М-студіо» минуло вже 4 роки. Тоді поліція надзвичайно оперативно провела досудове розслідування. Але, на жаль, власне в Ужгородському міськрайонному суді справа почала розглядатися надзвичайно повільно, перерви між судовими засіданнями можуть тривати й по півроку. Зараз, за даними сайту Судової влади, чергове засідання по справі призначено аж на 13 листопада.

Про ці кейси, автор, як регіональний представник ІМІ в Закарпатській області, поговорив під час нещодавньої зустрічі із заступником начальника слідчого управління поліції Володимиром Пукманом. Позиція автора як представника ІМІ доволі чітка: й далі уважно стежити за всіма інцидентами із журналістами та оперативно інформувати суспільство про стан справ із розслідуваннями – як про позитивні, так і про негативні історії. Звичайно хочеться, щоб останніх було менше. Але, звичайно, життя є життя, і не завжди те, що ми вважаємо неподобством, можна юридично довести у суді. Але довести справу до суду – це вже маленька перемога.

За інформацією Володимира Пукмана, цього року до Єдиного реєстру досудових розслідувань поліцією Закарпаття внесено інформацію про 13 кримінальних проваджень за фактами вчинення кримінальних правопорушень відносно представників ЗМІ. Із них 12 закриті на підставі статті 284 Кримінального процесуального кодексу (зазвичай – за відсутністю складу злочину – Авт.). Із 2018-го і попередніх років є 24 провадження, розслідування щодо яких триває. У період 2012-2018 років до суду було направлено 9 кримінальних проваджень щодо порушень прав журналістів. За вісім місяців цього року справи до суду на Закарпатті не направлялися.

Попри те, що злочини проти журналістів це, як правило, підслідність поліції, не варто забувати й про роль прокуратури, яка здійснює процесуальне керівництво розслідування. Від позиції прокурора багато чого залежить у контексті швидкості просування розслідування. Лишається сподіватися, що разом два правоохоронні органи, які утримуються за гроші платників податків, таки доведуть до суду справи щодо порушення прав журналістів ще цього року.

Ярослав Гулан,
регіональний представник Інституту масової інформації
в Закарпатській області

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Мережа медіа-спостерігачів», який виконує ІМІ за підтримки Freedom House

Ілюстрація з сайту ua.news

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!