Найбільше новин із прес-релізів, найінформативніше – про кримінал та НП: про що та як інформують закарпатські онлайн-ЗМІ

Джерелом абсолютної більшості новин у п’ятьох закарпатських онлайн-медіа сьогодні слугують прес-релізи, офіційні повідомлення від держустанов та місцевих органів влади, записи користувачів соцмереж. Такі тенденції вдалося зафіксувати, промоніторивши по сто новин інформаційної стрічки п’ятьох веб-ресурсів.

media

Бігаючі журналісти чи сидячий адмін новинної стрічки – кому перевага?

На Закарпатті до моніторингу потрапили перші сто інформаційних повідомлень інтернет-видань «KarpatNews», «Перший Кабельний», «Закарпаття-онлайн», «Голос Карпат» та «Мукачево.net». У закарпатських медіа, як і у виданнях ще дев’яти регіонів країни, представники Інституту масової інформації звертали увагу, чи є новини унікальними – тобто власним продуктом, а чи передруком (з іншого медіа, з прес-релізу, з офіційного сайту чи з соцмережі тощо). В підсумку, у всіх п’яти сайтах Закарпаття переважаючу більшість склали не авторські новини.

Конкретно статистична інформація щодо кількості авторських новин із ста така:

Мукачево.net (http://www.mukachevo.net/) – 34;
Перший Кабельний (https://pershij.com.ua/) – 19;
Закарпаття-онлайн (zakarpattya.net.ua ) – 6;
Голос Карпат (https://goloskarpat.info/ ) – 5;
KarpatNews (https://karpatnews.in.ua/) – 2.

Слід відзначити, що згадані медіа є доволі інформативними, якщо взяти до уваги саму кількість опублікованих новин. Так, у більшості ЗМІ кількість у сто інформаційних заміток набирається за два-три дні. Але чи можна при цьому говорити про якість? Як уже згадано, левову частку інформаційних повідомлень складають передруки релізів чи інформації з офіційних сайтів. При цьому є випадки, коли сайти навіть не вказують, що передруковують «сухий» прес-реліз – подають його так, ніби то це їх власна інфо. Про зворотне свідчить не лише стиль «чиновницького» тексту, а й те, що такий же реліз можна побачити і в стрічці новин інших сайтів. А от інформативних авторських повідомлень від штатних чи позаштатних журналістів онлайн-видань дуже мало. Чого так?

Однією із причин може бути те, що власне журналістів у штаті багатьох закарпатських онлайн-видань просто немає. Сьогодні на Закарпатті спостерігається тенденція, що при запуску та подальшому функціонуванні інформаційних сайтів власник надає перевагу не кількості кореспондентів, які могли б самі створювати інформаційний продукт, а так званим адміністраторам – людям, які технічно переносять текст із першоджерела у стрічку новин. Це, як бачимо, і відображається на якості новин сайту, більшість з яких – не авторські. Відповідно, маємо радше дайджест офіційних повідомлень, ніж власне інформативну роботу журналіста-репортера. Деякі сайти подекуди обробляють прес-релізи, надаючи їм більш-менш прийнятного для читача вигляду. Але є сайти, які практикують методом «копі-паст» просто ставити у стрічку новин розлогий «чиновницький» текст. Саме так, наприклад, почасти висвітлюються повідомлення прес-служб про засідання обласної чи районних рад, міськвиконкомів. Чи цікаво таке читати та ще й у версії чиновників про роботу влади? Питання риторичне.

Розкажемо про кримінал, ДТП і НП

Ще один аспект, який досліджували представники ІМІ, – тематика опублікованих новин. Виявилося, що у всіх ресурсів, які потрапили до моніторингу на Закарпатті, найбільшою є частка новин кримінальної тематики чи повідомлень про надзвичайні події. Із 500 новин, що потрапили до моніторингу, 227 - майже половина, - відносяться саме до згаданої теми.

Наприклад, на сайті «KarpatNews» зафіксовано аж 68 новин із ста, які можна віднести до категорії повідомлень про кримінальні чи надзвичайні події. Тобто, більше половини. На сайті «Голос Карпат» 47 таких новин, тобто - майже половина. На сайтах «Перший Кабельний» та «Закарпаття-онлайн» новин про кримінал та НП по 39 та 37 відповідно. Найменше таких новин із загального переліку тем на ресурсі «Мукачево.net» - 36. Втім це теж доволі відчутна частка.

Таку обставину можна пояснити природно: про кримінал чи надзвичайні події чи не щогодинно інформують у поліції, державній службі із надзвичайних ситуацій, держприкордонслужбі, СБУ, митниці, податковій тощо. Закарпатському інформаційному простору притаманні ще й надзвичайні події, що трапляються у горах, а таких із туристами вистачає. Доволі часто інциденти на межі криміналу стаються на державних кордонах. Також чи не щоденно трапляються ДТП – інфо про дорожньо-транспортні пригоди ЗМІ подавали і як власні новини (зазвичай – фотофакти про ДТП), так і посилаючись на соцмережі.

На другому місці по кількості новин опинилися повідомлення соціальної тематики (96 новин із 500 промоніторених), яка, власне, включає у себе широкий спектр тем – починаючи від новин медицини та закінчуючи новаціями щодо фіксації швидкості автівок.

Найменше зафіксовано тем щодо війни та Операції об’єднаних сил. Усього дві новин на цю тему з’явилося у контексті відзначення Дня Захисника Батьківщини.

В інформаційній стрічці усіх п’яти видань не зафіксовано жодної новини із теми антикорупція. Це свідчить, що на Закарпатті місцеві медіа практично не працюють у сфері антикорупційних журналістських розслідувань і, відповідно, коротких інформаційних месиджів про це також немає.

У різній кількості, але відображені у медіа новини із тематики політики (33 інфо), роботи місцевої влади (36 інфо), економіки (29 інфо), екології (14 інфо), шоу-бізу (6 інфо), культури (32 інфо), спорту (13 інфо), подій ближнього та дальнього зарубіжжя (12).

Авторські новини – інколи краще «сухий» реліз

Сайт «Перший Кабельний», який хоч і працює під брендом однойменного телеканалу, судячи по контенту, позиціонує себе як й повноцінний інформаційний ресурс, тобто – більше, ніж просто «супутник телеканалу». Якість новини, у тому числі – достовірність джерела інформації та баланс думок – тема окремого дослідження. Втім у рамках дослідження на наявність авторських новин сайту, особливу увагу привернули дві: про нібито петицію депортації осіб з угорських громадянством із нашої країни та про жінку із Мукачева, яка «показала своє татуювання». У чому цінність і актуальність для читача останньої новин, невідомо, а втім сайт інформує свою аудиторію: «Плювачка зраділа покращенню настрою погоди, і з цієї нагоди зняла зі своїх ніг різні кеди, підтягнула спортивки та звісила ноги. Місцева оголила перехожим своє татуювання. Що саме на ньому зображено, розгледіти складно, однак, загадкова жінка не соромиться своєї сміливої прикраси на тілі». Читаючи таку інформацію, може скластися враження, що сайт є пародією на журналістику.

А от щодо новини про нібито петицію із вимогою депортувати з країни осіб із угорським громадянством, то вона нагадує цілеспрямований і умисний фейк. Такий висновок можна зробити, судячи із заголовку «У ВРУ пропонують депортувати закарпатців з угорськими паспортами». По-перше, як виявилося із вмісту новини, до реєстрації петиції немає відношення жоден із нардепів чи органів виконавчої влади. Тож стверджувати у заголовку, що саме в українському парламенті пропонують таку ідею – це не допустимо. По-друге, на сайті не згадується, що на сайті Верховної Ради України будь-який громадянин може зареєструвати петицію. Як і те, що для розгляду петиції необхідно зібрати щонайменше 25 тисяч голосів. Про те, що згадана петиція не зібрала навіть тисячі, сайт не інформує.

Зазвичай, інтерес читача до медіа викликається насамперед ексклюзивністю новин, їх актуальністю, цікавістю та зрозуміло написаним текстом. Практика складати контент суто на основі прес-релізів чи інфо з інших відкритих джерел призведе до того, що рано чи пізно читач втратить інтерес до сайту. Адже читачу хочеться бачити й ексклюзиви, а не лише «сухі» релізи чи передруки із повідомлень соцмереж.

Ярослав Гулан,
регіональний представник
Інституту масової інформації
в Закарпатській області

Даний матеріал підготовлено в рамках проекту «Розвиток відповідальних інтернет-ЗМІ», що реалізується ГО «Інститут масової інформації» за підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки. Інформація та погляди, висловлені в даному матеріалі, належать автору та не обов'язково відображають офіційну думку Міністерства закордонних справ Чеської Республіки

Блог: Ярослав Гулан теми джерела змі

Знак гривні
Знак гривні