Закарпатські онлайн-ЗМІ не називають своїх власників, а деякі – і редакторів

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 766 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 27/09/2018Дата публікації

Не знати, хто є власником інформаційного сайту; не бачити, хто його редагує і, відповідно, відповідає за контент – такі тенденції зафіксовані у закарпатському сегменті електронних ЗМІ. Так, жоден із десяти інформаційних веб-сайтів регіону, які у вересні промоніторили фахівці Інституту масової інформації (ІМІ), не вказав своїх реальних власників – фізичних осіб. Втім три сайти таки вказали свою прив’язку до офіційно зареєстрованих юридичних осіб. Лише 5 онлайн-медіа зазначили інформацію, хто у них є редактором.

Сайти, які де-факто виконують функцію електронних газет, можна зарахувати до повноцінних ЗМІ, хоча далеко не всі із них є такими де-юре. Разом з тим споживач інформації має знати, хто є власником сайту і хто є його редактором. В іншому випадку у читача може виникнути питання до достовірності контенту, а сам веб-ресурс може бути у певний момент використаний як «зливний бачок» для розповсюдження сумнівної інформації.

Нещодавно експерти ІМІ проаналізували у 10 регіонах країни 100 сайтів на предмет прозорості електронних медіа. ЗМІ оцінювалися за трьома критеріями: наявність контактних даних редакції (телефони, електронні та поштові скриньки), П.І.Б редактора, ідентифікацію власника – фізичної чи юридичної особи. Якщо така інформація оприлюднена повністю, сайт отримував 1 бал, якщо частково – 0,5 бали і, відповідно, 0 балів, якщо не вказано взагалі нічого.

Відтак кожен сайт міг отримати від 0 балів (де не вказано жодної інфо про ресурс) до 3 балів (де розміщені усі контакти, П.І.Б. редактора, а також вказано фізичну чи юридичну особу, до якої має відношення веб-ресурс).
Лише 3 із 10 закарпатських інформаційних сайтів набрали усі три бали із трьох можливих. Детальніше – нижче.

Оцінка прозорості – 3 бали:
Заголовок (https://zaholovok.com.ua/ )
Голос Карпат (https://goloskarpat.info/ )
PMG.ua (https://pmg.ua/ )

Ці сайти вказали свої контактні дані, зокрема – поштову та електронну скриньки, номери телефонів, П.І.Б. редакторів. На сайтах вказані юридичні особи – ТОВ чи громадські організації, до яких сайти мають пряме відношення.

Оцінка прозорості – 1,5:
Ужгород.in (http://uzhgorod.in/ua)
KarpatNews (https://karpatnews.in.ua/)

Ці веб-ресурси своїй аудиторії частково надали інформацію про контактні дані та вказали імена головредів. Інформації про реальних власників чи пов’язаних юридичних осіб немає.

Оцінка прозорості – 1:
Перший Кабельний (https://pershij.com.ua/)
0312.ua (https://www.0312.ua/)
Ці сайти конкретно вказали лише свої контактні дані, тобто – телефон, поштову та електронну адресу. Хто їх редактор та власник – інфо не оприлюднено.

Оцінка прозорості – 0,5:
Мукачево.net (http://www.mukachevo.net/)
uzhgorod.net.ua (http://uzhgorod.net.ua/)
У цих електронних видань лише частково вказані контактні дані. Зокрема, нема поштової скриньки для листування. На сайтах не вказано, хто є їх редактором та хто – власником.

Оцінка прозорості – 0:
Закарпаття-онлайн (https://zakarpattya.net.ua/). На цьому веб-ресурсі, який є одним із найдавніших у крайовому медіапросторі, не вказано ні електронних та поштових адрес, ні імені редактора, ні імені власника. Єдиний спосіб пересічному читачу зв’язатися із редакцією сайту – скористатися функцією «Надіслати повідомлення», яка розташована внизу головної сторінки видання.

Враховуючи, що «Закарпаття онлайн», як уже згадано, є одним із перших на ринку електронних медіа області, автор звернувся до редакції за коментарем щодо такої ситуації. У відповідь там пояснили, що раніше сайт мав усі необхідні реквізити. Але, як зазначили у редакції, з певного часу причетні до сайту люди через ряд резонансних публікацій щодо неоднозначних осіб краю почали відчувати юридичний та навіть погрози фізичного тиску. Оскільки у справедливість судового розгляду незалежні журналісти в умовах існуючої системи не дуже вірять і протистояти фінансово потужним впливам на суди неспроможні, то на даному етапі прийнято рішення не вказувати реквізити та прив’язки веб-ресурсу до фізичних осіб, аби зменшити юридичні ризики від певних осіб, щодо яких опубліковані викривальницькі матеріали. При цьому це не вплинуло негативно на якість публікацій, оскільки планка внутрішніх вимог до якості своїх публікацій і до стандартів журналістики в “Закарпаття-онлайн” стабільна”, – резюмували в редакції.

У редакції веб-ресурсу «Мукачево.нет», який теж працює із середини 2000-х років, ситуацію щодо стану прозорості прокоментували так: «Подібна сторінка, де вказувалася запитувана вами інформація, була в старій версії нашого сайту, яка діяла до червня 2016-го року. Наразі ми все ще у процесі вдосконалення бета-версії нового сайту і сторінка з цією інформацією також у процесі створення, як і чимало інших. Водночас, контактні дані редакції, як і адреси для листування, є у футері на всіх сторінках сайту».

Нагадаємо, контактні дані дійсно оприлюднені, але лише скриньки електронної пошти. Адреси для звичайних листів немає. Для електронних ЗМІ, напевне, ще зарано говорити про відмову від листів традиційної пошти. І, навіть, якщо редакція сайту є «мобільною», ніщо не зважає створити абонентську скриньку для офіційних листів.

Як відомо, держава чітко регулює правила функціонування друкованих ЗМІ (є процедура реєстрації та її скасування) та телебачення та радіо (регулятор видає ліцензію, у законодавстві є вимога оприлюднювати інфо про реальних власників – фізичних осіб). А от із функціонуванням веб-сайтів утворилася певна прогалина.

І в цьому випадку палиця, що називається, з двох кінців: якщо держава встановить чіткі правила функціонування інформаційних веб-сайтів, це може бути сприйнято як наступ на свободу слова. Відомо, що заборона функціонування інформаційних сайтів без відповідної ліцензії була однією з ідей так званих «диктаторських законів» останнього періоду режиму президента Януковича. З іншого боку, відсутність будь-яких чітких правил (так, як це і є нині) щодо роботи інформаційних веб-сайтів, може створювати загрози, описані вище: розповсюдження завідомо неправдивої інформації; тиражування контенту із порушеннями загальноприйнятих журналістських стандартів; неможливість зв’язатися із редакторами для уточнення чи перевірки інфо.

І поки в країні не вироблені загальні і прийнятні для більшості правила, відповідальним редакціям онлайн-ЗМІ лишається працювати, зважаючи на кращі практики. А це, зокрема, інформування про склад редакції, можливість реального зв’язку із редакцією та інформування про власника ЗМІ.

Два роки тому фахівці ІМІ уже детально аналізували прозорість головних закарпатських медіа, у тому числі й телебачення, радіо, газет. Щодо ситуації із електронними ЗМІ, яка зафіксована у 2016-му, то вона й нині фактично не змінилася. В області уже сьогодні діє (крім промоніторених нами десяти) більше 30 інформаційних сайтів, які, судячи по контенту та дизайну оформлення, претендують на звання електронної газети. І якщо на якомусь із таких сайтів вказано ім’я редактора – це вже успіх, оскільки чимало ресурсів, можливо, вважають, що і цього не потрібно. Чи варто довіряти таким ресурсам? Схоже, що ні, адже ознайомлюватися з їх інфо – однаково, що дізнаватися про новини десь на ринку.

Тож, говорячи про прозорість усіх онлайн-медіа, які позиціонують себе як закарпатські інформаційні сайти, можна зробити невтішний висновок, подібний до того, що й два роки тому: лишається підвищена загроза використання онлайн-медіа не в якості джерела об’єктивної інформації, а як засобу пропаганди певної політичної сили, ідеї чи конкретного політика. Окремі сайти можуть бути використані і для розповсюдження недостовірної, маніпулятивної або ж відверто брехливої інформації. Це особливо тривожно у контексті трьох виборчих кампаній, що чекають країну у найближчі два роки.

Існуюча тенденція показує, що закарпатському споживачеві бракує інформації про власників місцевих онлайн-ЗМІ, а отже, в окремих випадках, – підстав довіряти їхній об’єктивності та неупередженості.

Ярослав Гулан,
регіональний представник
Інституту масової інформації
в Закарпатській області

Даний матеріал підготовлено в рамках проекту «Розвиток відповідальних інтернет-ЗМІ», що реалізується ГО «Інститут масової інформації» за підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки. Інформація та погляди, висловлені в даному матеріалі, належать автору та не обов'язково відображають офіційну думку Міністерства закордонних справ Чеської Республіки

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!