Емоції й інтерпретації: як порушували новинні стандарти в закарпатських онлайн-ЗМІ

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 281 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 29/08/2018Дата публікації

Не лише інформувати про факт, а й тлумачити про подію із власними версіями чи інтерпретаціями – така тенденція спостерігається в інтернет-виданнях Закарпатської області. Деякі герої новин хоч і не ідентифіковані конкретними іменами, втім, з подачі ЗМІ, уже мають статус «брехуна», «шахрая», «вандала». Подія, що трапилася на Закарпатті із перефарбовуванням кам’яних брил біля пам’ятника, у контексті її висвітлення у ЗМІ наочно продемонструвала особливість інформувати про яке-небудь важливе суспільно-політичне явище в одному виданні як про позитивний факт, в іншому – як про вкрай негативний.

В період із 6 серпня експерти Інституту масової інформації моніторили стрічки новин місцевих сайтів (перші сто новин) у 10 регіонах на наявність у матеріалах оціночних суджень, емоційної лексики чи певних маніпуляцій, які могли б спотворити нейтральний контекст новини. На Закарпатті, уже традиційно, об’єктом уваги стали ресурси «Мукачево.net», «Закарпаття-онлайн», «KarpatNews», «Голос Карпат» та «Перший Кабельний» як такі, що станом на червень були на вершинах рейтингу ресурсу «bigmir.net». До уваги не бралися новини спортивної тематики чи такі, що мали характер анонсу. Також ігнорувалися замітки, написані у дозвільницько-розважальному стилі (наприклад, як покращити настрій чи ТОП-фільмів, кілька ресурсів такий контент практикують) і такі, що є як супровідний текст до відеосюжетів, зроблених телекомпаніями.

Моніторингу перших ста новин п’ятьох сайтів із наявністю новинного контенту з емоціями чи оціночними судженнями дав такі результати:

«Голос Карпат» – 10 із 100;
«Перший Кабельний» та «KarpatNews» – по 7 із 100;
«Закарпаття-онлайн» та «Мукачево.net» – по 4 із 100.

Хто розфарбував камінь – «герой» чи «вандал»
Про те, як закарпатські ЗМІ не завжди дотримуються нейтралітету, можна простежити на прикладі висвітлення інциденту із перефарбовуванням кам’яної брили біля пам’ятника Едмунда Еґана, що неподалік Ужгорода. Це – доволі чутливе питання, оскільки мова йде про відносини українців та угорців. Три сайти випустили новини на цю тему. З них можна зрозуміти, що одна з брил спочатку була пофарбована під символіку державного прапора Угорщини, потім невідомі перемалювали її у червоно-чорну символіку українського націоналістичного руху, згодом представники Консульства Угорщини знову повернули брилі кольори свого прапора і приблизно 5 серпня кам’яна брила знову стала червоно-чорною. Власне про новини про останню подію потрапили до аналізу.

Сайт «Закарпаття-онлайн» інформує про факт перефарбовування, втім у новині зазначає: «Це стало очікуваною відповіддю на акцію представників Генерального консульства Угорщини в Україні, які нещодавно перемалювали той самий камінь з чорно-червоних барв в кольори державного прапора Угорщини – червоний, білий і зелений». Є ознаки виправдовування події. Також зафіксовано таке судження: «Дії угорських дипломатів, які «недипломатично» дозволили собі вчиняти політичний демарш на суверенній території України, викликали тоді різке несприйняття в патріотично налаштованому сегменті закарпатського українства. Аналогічно, зворотнє перефарбування викликало негатив в середовищі угорців, які коментували у «Фейсбуку» відповідні світлини. Таким чином, завдяки провокативним діям, в яких взяли активну участь зокрема й дипломати сусідньої країни, на Закарпатті додалося протистояння між українською та угорською громадами, а угорці краю, чиї національні почуття було зачеплено, стали ще більш маніпульованими з Будапешта». У цих реченнях ми бачимо явні судження та певні інтерпретації, які мали б бути притаманні аналітичній авторській статті, а не інформативному матеріалу.

У новині на цю ж тему сайту «Голос Карпат», невідомих, що перефарбували камінь, одразу чітко ідентифікують як «вандалів» та «зловмисників». «Працівники Генерального консульства Угорщини в Ужгороді зачистили «витвори» народних «живописців» і пофарбували брилу в угорські національні кольори – біло-червоно-зелений», – зазначає «Голос Карпат». Бачимо судження, протилежно відмінне від попереднього сайту.

Більш нейтрально новина подана на ресурсі «Мукачево.net», втім і тут в інформативному матеріалів вказане судження – «Але, напевно, через заяви Віктора Орбана та чергову напружену ситуацію, активісти українських патріотичних організацій знову перефарбували камінь у червоно-чорні кольори». Це може виглядати для читача як достовірний факт, хоча жодних доказів хто і чого перефарбував брилу видання не наводить.

В одній з новин «Мукачево.net» щодо підозри у вимаганні хабаря головою Виноградівської РДА крім факту, що почався збір підписів на підтримку підозрюваного, йдеться й інтерпретація у політичному контексті – «Інший «пікантний момент» цієї справи – роль місцевих закарпатських діячів з числа партії «Відродження» у Виноградові. Ця політична сила з числа переважно екс-регіоналів з 2015-го року стала головним союзником Блоку Петра Порошенка як на Закарпатті, так і загалом у країні». Увага читача із події про хабар несподівано переключається на судження щодо співпраці політичних сил. Також видання подає у новині припущення, хто чиєю людиною вважається, що до суті інформативної новини про факт підозри має доволі мале відношення.

Хто шахрай, брехун, злодій – розкаже сайт
Іншим прикладом спотворення нейтральності новин у закарпатських ЗМІ є нав’язування героям ярликів за вчинками, в яких їх лише підозрюють. І хоча в таких новинах не згадується конкретних імен (а відтак і ймовірність позову до суду майже рівна нулю), однаково контекст виходить доволі емоційним.

«Неповнолітнім крадієм» та «горе-покупцем» постає підліток із новини «KarpatNews» про затримання неповнолітнього за підозрою у спробі крадіжки. І хоча інфо є передруком прес-релізу із зазначенням посилання на джерело, це не виправдовує наявність емоційно-забарвлених слів у тексті новини, про яку читач дізнається саме з сайту.

Сайт «Мукачево.net» розповів своїй аудиторії про чоловіка, який прикидався візочником. При цьому у тексті вжита емоційно негативна лексика – «виявили недобросовісного жебрака», «викрили брехуна».

«Перший Кабельний», інформуючи про виконання місцевих бюджетів, називає одні громади «аутсайдерами», інші такими, що «пасуть задніх».

Інколи видання можуть створити і «паралельну реальність», наприклад, сайт «Голос Карпат» назвав бійку «смертельною» на початку новини, а потім поінформував, що постраждалі у конфлікті у ромському таборі є, втім вони опинилися у лікарні, до загибелі справа не дійшла. Сайт «KarpatNews» у новині на цю ж тему подає фактаж нейтрально, але подає судження, яке нічим у змісті новини не доводиться – «поліція, яка намагається згладити конфлікт, який локально продовжується і схоже не припиниться».

Цей же сайт, інформуючи про факт зняття кілець для баскетболістів на території ужгородської школи, крім подачі про факт, наводить ще й судження – «Незрозуміло одне — чому це все без попередження і чому ремонтують не зимою, а літом». Хоча редакція могла б адресувати це питання конкретно керівництву школи, або, висвітлюючи лише факт, не наводити риторичне питання. В іншій новині – про чергу на українсько-угорському кордоні, – видання інформує про факт, що у пункті пропуску не працюють відеокамери. І, вочевидь, саме коментує, чого відбувається так: «Наразі камера не працює, мабуть, прикордонники завчасно її відключають, аби не шокувати подорожуючих...».

«Вочевидь, комусь меч у камені довгий час не давав спокою, і він вирішив докласти усіх зусиль, аби забрати його собі. Проте, ким би не була ця людина, окрім насмішок, нарікань та звинувачень у вандалізмі нічого більшого не отримає», – такий висновок у інформативній новині про зникнення міні-скульптури меча в Ужгороді пропонує своїй аудиторії сайт «Перший Кабельний».

Емоції не завадило б прибрати
Пунктом 9 Кодексу етики українського журналіста передбачено – факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного.

«Частота використання оціночних суджень залежить передусім не від регіонів, а від стратегії вибраної кожним окремим медіа і те як ЗМІ себе опозиціонує – як серйозне видання чи працює заради клікабельності, – зазначає керівниця моніторингового відділу Інституту масової інформації, медіаекспертка Олена Голуб. – Якщо ж у ЗМІ є своя позиція щодо певної ситуації, її краще висловлювати у не новинних матеріалах, а, наприклад, у блогах чи авторських колонках».

У стрічці новин закарпатських видань, про які йде мова, як бачимо, час од часу разом подаються і факти, і їх інтерпретація або ж використання щодо героїв емоційно-забарвленої лексики.

Це, звичайно, неправильно, адже читач має лише ознайомитися з фактами, і вже сам робити висновок. Подавати в інформації певні суб’єктивні судження допустимо в аналітичних матеріалах, наявність же суджень у коротких новинах про певні події та ще й без підпису авторства можуть вказувати на спробу маніпуляцій чи нав’язування споживачеві інформації певної точки зору, з якою він повинен сприймати те, що відбулося.

Ярослав Гулан,
регіональний представник
Інституту масової інформації
в Закарпатській області

Даний матеріал підготовлено в рамках проекту «Розвиток відповідальних інтернет-ЗМІ», що реалізується ГО «Інститут масової інформації» за підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки. Інформація та погляди, висловлені в даному матеріалі, належать автору та не обов'язково відображають офіційну думку Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!