Стрічка новин закарпатського сайту: не завжди є джерело, не завжди воно достовірне

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 1084 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 25/06/2018Дата публікації

Абсолютна більшість джерел закарпатських онлайн-медіа є ідентифікованими і достовірними. Втім більшість із цих джерел є релізами прес-служб, повідомленнями користувачів соціальних мереж або ж передруками з інших ЗМІ. І в окремих випадках сайти не завжди чітко і зрозуміло вказують ці джерела у своїй стрічці новин. Інколи повідомлення прес-служб не позначаються як такі, відтак у читача може скластися оманливе враження, що це власні новини сайту. Час од часу редактори інформаційної стрічки практикують спрощувати офіційні назви джерел настільки, що стає важко зрозуміти, хто ж насправді надав ЗМІ інформацію.

Ілюстрація з відкритих джерел

Саме такі тенденції стали помітними за результатами моніторингу п’яти онлайн-ресурсів Закарпатської області, які нещодавно провели експерти Інституту масової інформації.

До моніторингу потрапили сайти «Мукачево.net», «Закарпаття-онлайн», «KarpatNews», «Голос Карпат» та «Перший Кабельний». Перші два ресурси є одними з найдавніших медіапроектів області і доволі впізнаваними серед аудиторії. Усі п’ять сайтів є у лідерах відвідуваності за версією лічильника ресурсу «bigmir.net». За основу моніторингу бралися перші 100 повідомлень із стрічки новин сайтів, починаючи із 10.00 понеділка, 4 червня.

Одним із головних завдань дослідження стало виявити кількість ідентифікованих джерел – тобто джерел, за якими читач може зрозуміти, звідки походить власне зміст інформації. Втім експерти звертали увагу і на рівень достовірності уже ідентифікованого джерела, адже, як відомо, не завжди ідентифіковане джерело є правдивим. Правдивим може бути й анонімне джерело, яке дає достовірну інфо, але в силу різних причин не хоче (і має на це право) себе розкривати. При цьому рівень достовірності чи сумнівності анонімних джерел не вимірювався – важко говорити про компетентність, якщо джерело не розкрите. Відтак увага була зосереджена на підрахунку ідентифікованих джерел (та кількості з них надійних і сумнівних); досліджувалася також кількість новин без джерел та кількість повідомлень із посиланням на анонімні джерела.

Власне, у випадку закарпатських ЗМІ вивчати дані анонімних джерел не випало нагоди – із 500 новин лише в одній згадувалося нерозкрите, але наявне джерело. Це – повідомлення сайту «Мукачево.net» про грабіжницький розбій, про яке редакція, можна зрозуміти, й дізналася від свого джерела. Водночас у цій же новині наведено і офіційний коментар зі сторони поліції, тож інформацію про подію можна вважати підтвердженою та достовірною.

Сумніви у джерелі виникають тоді, коли ми бачимо, що автор (чи редактор) посилається не на конкретних експертів, людей, установи, документи тощо, а лише вказує загально видове поняття на кшталт – поліція, рятувальники, лікарі, експерти, синоптики, очевидці. Коли редакція як джерело вказує користувача соцмережі, при цьому не дає лінк на його профіль, то джерело теж має усі ознаки сумнівності. В окремих випадках сайти давали лінки на профілі людей у соцмережах, але такі джерела однаково вважаються сумнівними, адже нема доказів, що висловлені у соцмережі твердження невідомими загалу користувачами є правдивими.

Новини із посиланням на сумнівні джерела у різній кількості зафіксовані в усіх п’яти медіа. Тонка, але дуже важлива деталь: не факт, що ці джерела є точно сумнівними (а відтак – і новини недостовірними), але такі джерела можуть видатися сумнівними для читача, зважаючи на описані нюанси.

У 100 новинах ресурсу «Мукачево.net» зафіксовано 109 джерел, із яких 108 є ідентифікованими. Водночас із цих ідентифікованих 16,7% (а саме 18 джерел) є такими, що можуть видатися сумнівними. Наприклад, у новині про пожежу у Мукачеві, в якій постраждав чоловік, бачимо у тексті: «Загорівся, згідно повідомлення рятувальників, диван о 22:45 у житловому будинку». У новині не уточнено – чи кореспондент отримав інфо на від пожежників на місці події, чи коментар телефоном від прес-служби, чи інфо взято з офіційного сайту ДСНС або отримано із розсилки на редакційну пошту. Власне тому й джерело можна вважати сумнівним, хоча у самому факті події сумнів і нема. Тим паче, що про цю надзвичайну ситуацію повідомило більшість сайтів, у тому числі і «Закарпаття-онлайн», «Голос Карпат» та «KarpatNews». Усі три ідентифікували джерело новини більш чітко – “У ДСНС України в Закарпатській області”. Подібна ситуація із новиною на «Мукачево.net» про інцидент із розбиттям скла на поліцейській автівці, про факт затримання іноземців на перевалі чи інформація про вирок щодо обвинуваченого у суді. Всюди згадується як джерело поліція (тобто ідентифіковано, що маємо інфо від правоохоронців), але нема конкретики, що додає сумнівів. При цьому слід наголосити, що на сайті є новини, де інфо від правоохоронців чи ДСНС чітко ідентифікована. Тож не можна твердити, що «розмиття» джерела для редакції сайту є закономірністю.

На сайті «Перший Кабельний» подібна тенденція – із 102 ідентифікованих джерел 17 є сумнівними (16,7%). Тут у стрічці новин помітно іншу особливість – із приватних і часто емоційних записів у «Фейсбук» редактори роблять інформаційні новини. Наприклад, сайт у стрічці інформує, що жителі міста обурені роботою одного із підприємств, при цьому як джерело згадуються лише два користувачі соцмережі, які просто висловили свої емоції як громадяни. І ці емоції точно не є фаховою думкою, на підставі якої можна стверджувати про ефективну чи не ефективну роботу організації. Подібний підхід помітний і у новині про сесію ЗНО з англійської мови, у заголовку якої є твердження, що «Абітурієнти нарікають на ЗНО». Як доказ цієї тези редакція публікує у якості 6 джерел 6 емоційних записів із мережі «Фейсбук» абітурієнтів. Як доказ існування таких записів наводиться скрін, а не прямий лінк на записи. Тож для споживача інформації може видатися сумнівним реальне існування згаданих у новині людей. Ще в одній новині подається твердження, буцімто делегація із Міносвіти вимагає грошей від вчителів. Як джерело новини вказано запис «Фейсбук» місцевого активіста (і наводиться лінк), однак разом з тим жодного факту із конкретикою не озвучено, що дає підстави сумніватися у достовірності джерела.

Відчутно менша кількість джерел, які можна піддати сумніву, у інших трьох сайтів. Три сумнівні джерела (3,3%) із 91 ідентифікованого навів ресурс «Голос Карпат». Тут в одній новині джерелом названо поліцію, а не конкретний підрозділ структури. Подана новина про подію в Угорщині, вказано – «повідомляє МТІ». Оскільки для широкого загалу невідомо, що таке «МТІ» і гіперпосилання не вказано, то джерело містить ознаки сумнівного. У новині буцімто посадовець ужгородської поліції у робочий час відпочив у басейні, джерелом вказаний запис у мережі «Фейсбук», наведено лінк. Але вказаний користувач не є відомим широкому загалу, згідно з інформації у його профілі – живе у Волинській області і, судячи із інших записів у стрічці, займає явно упереджену позицію до поліції. На підставі цього джерело викликає сумнів, а інших джерел, які б підтверджували чи спростовували твердження, – немає.

У «KarpatNews» із 90 ідентифікованих джерел два в одній новині про ДТП на території Словаччини мають ознаки сумнівних: вказується «словацька поліція» та «словацькі ЗМІ». І - ні конкретики, ні активних гіперпосилань. У більшості інших новин цього сайту джерела чітко ідентифіковані.

У стрічці новин «Закарпаття-онлайн» зафіксовано 71 ідентифіковане джерело, з яких піддати сумніву можна два. В першому випадку видання посилається на ЗМІ із Івано-Франківщини (а відтак не є відомим для закарпатців), і при цьому не вказує гіперпосилання. У другому – інформується про розквіт на горі Піп Іван, публікуються фото, але лінку на користувача соцмережі, який оприлюднив відомості, немає.

Від 10 до 30 новин із ста – стільки у стрічці новин кожного сайту зустрілося повідомлень, де не вказано джерела інформації. Для людини із журналістського середовища зрозуміло, що абсолютна більшість із таких новин є повідомленнями від прес-служб. Але це не означає, що це «само по собі зрозуміло» читачам і джерело не треба вказувати.

Можливо, в окремих випадках редактори стрічки просто технічно забувають додавати, звідки ж знають інформацію про події із сфери криміналу чи надзвичайних ситуацій. Наприклад, сайт «Закарпаття-онлайн» інформує про удар блискавки, але не вказує, що джерелом інфо є управління держслужби надзвичайних ситуацій. При цьому більшість новин від цієї установи сайт позначає як такі. Були у стрічці цього інтернет-ресурсу і новини скільки Геокадастр надав ділянок учасникам АТО або про стан надходження в область інвестицій. Це точно не авторські матеріали сайту, а втім і чітко ідентифікованого джерела не вказано.

Така ж ситуація і в інших медіа. До прикладу, «KarpatNews» інформує про ДТП; «Голос Карпат» пише про викрадення автівки; «Перший Кабельний» розповідає про те, як швидко поліцейські розшукали підлітка – в усіх трьох випадках джерелом повідомлення є відповідний відділ місцевої поліції, але про це у новинах не вказано. «Мукачево.net» повідомляє про перемогу закарпатської бригади на змаганнях команд швидкої допомоги на Черкащині. Але не згадує, що основою цієї інформації є повідомлення прес-служби Департаменту охорони здоров’я. Саме на це джерело того дня посилалися більшість онлайн-ЗМІ щодо перемоги на змаганнях.

Верифікувати джерела і чітко вказувати звідки взята інформація – це для закарпатських онлайн-медіа зайвим не стане. Адже читач (глядач/слухач) має достеменно знати, хто розповсюджує інформацію. Буває, що уже сама назва джерела може сказати, правдива інфо від нього чи ні. Більшість із 500 новин, які потрапили до моніторингу, має чітко вказане джерело. Однак не всі і вже у цьому є проблема. Не варто забувати, що достовірність (тобто посилання на джерела) – є одним із пунктів у переліку журналістських стандартів. Пункт 6 Етичного кодексу українського журналіста визначає найпершим обов’язком журналіста повагу до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події. Тому завданням журналіста є знайти це в компетентних джерелах. Тож про ці джерела не слід забувати – ні при підготовці ексклюзивних авторських матеріалів, ні при розміщені на сайті чергового прес-релізу, що прийшов на редакційну скриньку.

Ярослав Гулан,
регіональний представник
Інституту масової інформації
в Закарпатській області

Даний матеріал підготовлено в рамках проекту «Розвиток відповідальних інтернет-ЗМІ», що реалізується ГО «Інститут масової інформації» за підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки. Інформація та погляди, висловлені в даному матеріалі, належать автору та не обов'язково відображають офіційну думку Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!