«Антипрозорість» закарпатських медіа: не усі розкрили своїх власників

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 2701 Перегляди
  • 3 Коментарі
  • 23/11/2016Дата публікації

Засоби масової інформації – це четверта влада, а коли ми говоримо про владу, то у демократичній країні йдеться й про її прозорість. Зрештою, у цивілізованих державах одні політики приходять, інші – йдуть. Але саме ЗМІ лишаються, в тому числі – на сторожі демократії, відповідають за об’єктивну інформацію та контроль за діяльністю політиків. Тому знати, кому належать ЗМІ в Україні, – це вимога часу.

zakarpatski zmi

Чому треба знати

Навіть в побутових розмовах українців випливає питання: кому належать канали чи газети? Нерідко й практикуючим журналістам від їхніх потенційних спікерів доводиться чути не такі вже й приємні питання: «А хто власник вашої редакції, хто вас фінансує?» Зрозуміти споживачів інформації можна, адже давно відома теза – хто платить, той і музику замовляє. Відповідно, людей турбує, чи не отримають вони інформацію, викривлену на користь політика, який насправді є й власником медіа. Але якщо ми знаємо, хто власник ЗМІ, ми вже попереджені про можливість заангажованої подачі певного контенту.

Втім сьогодні законодавство України зобов’язує розкривати інформацію про власників лише телебачення та радіо. Щодо друкованих медіа такої вимоги немає, а з інтернет-виданнями ситуація туманна, адже більшість онлайн-ЗМІ, особливо регіональних – взагалі не є юридичними особами.
Втім це не означає, що учасники медіаринку не повинні прагнути розкрити інформацію про себе. Адже вони – четверта влада, а влада не має бути анонімною. Тож говорячи про прозорість ЗМІ, доцільно розділити рівень дотримання вимог закону і рівень прагнення медіаспільноти працювати на чесних умовах. Прозорі ЗМІ виграють найголовніше – довіру. Буде довіра – зростатиме рейтинг. Ну а це вже зацікавить рекламодавців. Гроші від реклами – чесний дохід ЗМІ. А якщо він чесний, чому б не оприлюднити інформацію і про це? І така відкритість знову приведе до зростання довіри аудиторії.

Втім, на жаль, багато медіа в Україні не поспішають розкрити інформацію про своїх власників. Й інколи аби з’ясувати, хто ж контролює якийсь популярний медіаресурс, доводиться проводити цілі журналістські розслідування.

У середині жовтня експерти Інституту масової інформації промоніторили сайти закарпатських ЗМІ, а саме – 5 телеканалів, 5 радіо, 5 газет та 10 інтернет-видань. Медіа досліджувались на наявність інформації про власників (або ж засновників), менеджмент (керівництво), імена редакторів, рейтинг ЗМІ (лічильники, тиражі, доля аудиторії), контакти редакції, а також оприлюднення редакційної політики та фінансової інформації. Останнє – це фінзвіти, доходи від реклами, прибутки/видатки тощо.

Відтак ЗМІ отримували одну з чотирьох оцінок – «абсолютна непрозорість», «непрозорість», «прозорість» чи «абсолютна прозорість».
Станом на жовтень 2016 року не усі ЗМІ Закарпаття оприлюднили інформацію про своїх власників або ж засновників – навіть ті медіа, які це зобов’язані робити за законом.

ТБ і радіо – не усі дотрималися вимоги Закону

Як ми зазначали, якщо для друкованих та онлайн-медіа України оприлюднення інформації про власників є доброю волею, то от для ТБ чи радіо – це обов’язок, закріплений в Законі «Про телебачення і радіомовлення»: стаття 12 вимагає на офіційному веб-сайті мовника розміщувати інформацію про структуру власності, а стаття 57 – оприлюднювати редакційний статут.

На сайтах усіх п’ятьох телеканалів та п'яти радіостанцій Закарпаття не оприлюднено редакційного статуту, немає фінансової інформації щодо їх діяльності та даних про їх аудиторію (рейтинги).

Філія НТКУ «Закарпатська регіональна дирекція», більш відома як телеканал «Тиса-1», потрапила до категорії «непрозорість». На сайті не вказано інформації про керівника структури. Водночас є дані із контактами ТРК та довідка про редакторів каналу. А оскільки на сайті є інформація, що медіа є філією НТКУ – Національної телекомпанії України, можна вважати, що власником вказано державу.

Телеканал «М-студіо» також потрапив у категорію «непрозорість» – на сайті немає даних про структуру власності каналу. Водночас зафіксовано дані про керівника організації, головного редактора, контакти для зв’язку.
Ужгородський «21 канал» віднесли до категорії «абсолютна непрозорість» – крім інформації про власників на сайті відсутні дані про керівництво, редактора, аудиторію. Єдине, що є – форма для зворотного зв’язку з редакцією.

РТК «Хуст», що мовить в однойменному районі області – у категорії «непрозорість». Втім це єдиний канал, який наразі оприлюднив інформацію про своїх власниць та пов’язаних осіб. Так, власницями є Оксана Білецька (дружина Мирослава Білецького – депутата Закарпатської облради) та Марина Лунченко (дружина Валерія Лунченка – депутата Верховної Ради України). Також на сайті доступні контакти редакції та ім’я керівника проекту – це Ганна Рибак. А от про аудиторію на веб-сторінці нічого знайти не вдалося, як і про редактора програм.

ТРК «Виноградів» – ще одна організація, що мовить в межах однойменного району Закарпаття. На сайті немає даних про власників, але є дані про керівництво, редактора та контакти для зв’язку. Тому канал потрапив до категорії «непрозорість». На сайті медіа вказана його юридична назва – ТОВ «ТРК Виноградів ТВ». Відтак уже з державного реєстру підприємств можна дізнатися, що серед трьох засновників є Виноградівська міська рада, ТОВ «Данко» та Віктор Вігула. Засновниці і кінцеві власниці ТОВ «Данко» – Ганна Копча та Марія Роспопа (Ярослав Роспопа у реєстрі вказаний керівником ТОВ «ТРК Виноградів ТВ»).

Певну інформацію про Радіо «Тиса-ФМ» можна знайти в окремому розділі сайту Закарпатської філії НТКУ, зокрема й контакти редакції, регіони покриття, перелік керівництва та редакторів. Відтак ця радіостанція у категорії «прозорість».

Станція «Версія-ФМ» замість сайту має сторінки у мережі «Фейсбук». Втім там, крім контактів, ніякої інформації, що нас цікавить, не оприлюднено – категорія «абсолютна непрозорість». Така ж оцінка у радіо «Світ ФМ», «Закарпаття ФМ» та радіо «Пульс ФМ». «Світ ФМ» взагалі не має сайту, а відповідно – ніякої оприлюдненої інформації. Сайт радіо «Закарпаття ФМ», яке можна впіймати на хвилях області, містить лише контактну інформацію, а сайт радіо «Пульс ФМ», що мовить у місті Берегово та навколишньому районі, на момент моніторингу не працював, на сторінці радіо у мережі «Фейсбук» не вказана інформація, яку ми шукали.

Газети – найпрозоріші ЗМІ

Із п’яти газет, що потрапили до моніторингу, усі отримали статус «прозорість». Газети проходять обов’язкову процедуру реєстрації, а в державному реєстрі ЗМІ міститься інформація про засновників, яку редакція має публікувати у вихідних даних. А от редакційну політику і фінансову звітність на своїх сайтах не оприлюднило жодне з п’яти видань.

Газета «Новини Закарпаття» віднесена до категорії «прозорість», оскільки вказує ім’я редактора, контакти редакції, інформацію про аудиторію (у випадку газети – це тираж). У виданні чітко вказано, хто її засновники, а відтак і власники – Закарпатська облрада та ОДА.

У категорії «прозорість» – газета «Неділя», оскільки має інформацію про редактора, контакти та тираж. Також у вихідних даних вказаний засновник - В.В.Тимошенко та видавець – В.М. Тимошенко.
Видання «Карпатський Об’єктив» теж отримало статус «прозорість», оскільки на сайті є інформація про керівництво проекту, головного редактора, аудиторію, контакти редакції. Втім дані про власників, засновників та видавця відсутні як на сайті, так і на шпальті вихідних даних газети – там лише реквізити свідоцтва про державну реєстрацію. Відтак уже з Реєстру друкованих ЗМІ можна дізнатися, що засновником газети є ГО «Товариство угорської культури Закарпаття», засновником якої, у свою чергу, є Микола Ковач.

Газета «РІО» – у категорії «прозорість». На шпальті вказаний головред, контакти, аудиторія. Втім немає даних про керівника проекту. Також у вихідних даних медіа вказано засновника та видавця – це ТОВ «РВФ «Тиждень-прес». Ну а вже з ЄДР можна дізнатися, що засновниками ТОВ, а отже – і фактичними власниками видання, є головред Петро Гойс та екс-міський голова Ужгорода Сергій Ратушняк.

Газета «Панорама» також – у категорії «прозорість». Вона містить інформацію про шеф-редактора та контакти, а також про засновника і видавця – ТОВ «Редакція газети «Панорама». Відтак з ЄДР відомо, що одним із засновників цього ТОВ і власником є Василь Гарагонич – редактор газети.

Не погано було б, якби газети оприлюднили на своїх шпальтах й імена фактичних власників – аби споживач інформації не рився у держреєстрах, а бачив цю інформацію у вихідних даних. Втім, наголосимо, законодавство не зобов’язує друковані медіа це робити.

Прозорість сайтів – у імені редактора

До нашого моніторингу потрапило 10 інформаційних сайтів Закарпаття. І хоча не всі вони є юридичними особами, втім усі мають вигляд повноцінного електронного ЗМІ – насамперед це проявляється у щоденному наповнені стрічки новин.

Жодне онлайн-ЗМІ Закарпаття наразі не розміщує інформації про редакційну політику, керівництво (менеджмент) проекту чи фінанси. Втім законодавство і не зобов’язує інтернет-медіа це робити, рівно як і не зобов’язує юридично реєструватися.

Не усі портали називають своїх головних редакторів. Таких даних немає на сайтах «Закарпаття-онлайн», «Мукачево.нет», «Галагов ТВ», «Ужгород.in», «0312.ua» – всі вони у категорії «непрозорість». Вказано імена редакторів на сайтах – «Про Захід», «Голос Карпат», «Заголовок», «Карпат.Ньюс», «pmg.ua».

На усіх згаданих ресурсах є контакти редакції або форма зворотного зв’язку. Також на всіх сайтах (крім pmg.ua) встановлено лічильники відвідуваності, і таким чином представлена інформація про аудиторію.
У категорії «непрозорість» опинилися видання «Про Захід» та «Карпат.Ньюс» – обидва вони не мають інформації про менеджмент і власників.

Також у категорії «непрозорість» опинилося видання «pmg.ua» – на сайті немає інформації про керівництво та лічильника, з якого можна було б дізнатися дані про аудиторію. Втім варто відзначити позитивний момент – видання оприлюднило інформацію про засновників – це згадуване уже ТОВ «Редакція газети «Панорама» та ГО «Закарпатське Вільне Медіа». Згідно з даних ЄДР, засновниками громадської організації є головред сайту Іван Гарагонич та Олег Русин.

Сайт «Заголовок» – у категорії «прозорість» – вказав редактора, контакти та аудиторію. На сайті зазначається, що ресурс є проектом Ужгородського прес-клубу. У ЄДР наразі не вказано імен засновників громадської організації, втім є відомості про підписантів – це Віталій Жугай та Ірина Бреза – керівниця прес-клубу. Відтак можна вважати, що інформація про власників сайту доступна для читачів.

«Голос Карпат» оцінено як «прозорий». На сайті вказано реквізити свідоцтва про держреєстрацію інформаційного агентства. Втім у Реєстрі друкованих ЗМІ інформації про медіа за вказаними реквізитами не виявлено – можливо тут виникла технічна помилка. Втім у ЄДР вказано, що засновниками ТОВ «Голос Карпат» є головред видання Василь Кіш та Валерія Бушко.

Коли завіса розкриється?

Про те, чому в абсолютній більшості закарпатських медіа немає інформації про їхніх власників – можна дискутувати годинами. І однією із причин може бути власне імена власників або ж їхніх найближчих родичів.

Взяти хоча б згадувані нами приватні телеканали. Наприклад, співзасновником ТРК «Даніо», згідно з даними ЄДР, є Олександра Ледида-Павлюк – донька екс-голови ОДА, а нині – депутата Закарпатської облради Олександра Ледиди.
Засновником телеканалу «М-студіо» є ТОВ «Продюсер», серед співзасновників якого є Марина Петьовка – дружина депутата Верховної Ради Василя Петьовки.

Чоловіки засновниць телеканалу «РТК «Хуст», як ми уже згадували, – також політики.

У газеті «РІО» співласником є Сергій Ратушняк – екс-міський голова Ужгорода і двічі кандидат на цю посаду (2010 та 2015 років).
В контексті засновників сайту «Голос Карпат» випливає прізвище Бушко. Можливо, йдеться про родичку Івана Бушка – депутата парламенту каденції 2012-2014 років.

Якщо задатися метою і ретельно пройтися по реєстрах щодо ЗМІ, які є юридичними особами, дослідити пов’язані організації та осіб, то можна знайти ще більше зв’язків між закарпатськими політичними чи громадськими діячами та медіаресурсами.

Тож наразі для ЗМІ Закарпаття є гіпотетична загроза використання їх не в якості джерела об’єктивної інформації, а як засобу пропаганди певної політичної сили, ідеї чи конкретного політика. Відтак проведений аналіз доводить, що закарпатському споживачеві бракує інформації про власників місцевих ЗМІ, а отже, в окремих випадках, – підстав довіряти їхній об’єктивності та неупередженості.

Ярослав Гулан
регіональний представник
Інституту масової інформації
в Закарпатській області

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 3

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!

Это касается не только закарпатьских СМИ но и всех общеукраинских. свободных журналистов нет. Олигархи держат СМИ в своих руках. Цензура и пропаганда кругом

Насправді, не все так погано, існує багато платформ, більш-менш незалежних від олігархів.

Наприклад, цей ресурс точно олігархи не тримають :-)

На щастя, уже нема такого, щоб можливо було повністю приховати якусь важливу інфо - замовчить одне ЗМІ, інфо буде в іншому. І ми знатимемо про подію.