Після журналістського – розслідування поліцейське. Хто відповість за синагогу Ужгорода?

synagoga uzhgorod

Один із найбільш ласих шматків цінної нерухомості в історичному центрі Ужгорода, який втратила громада через дії місцевої влади 2010-2015 років, є, безперечно, будівля колишньої синагоги на площі Жупанатській. У липні 2015 року автор цих рядків разом з колегою з’ясували – це приміщення перейшло до рук родин голови ОДА часів Януковича Олександра Ледиди. А згодом частинкою будівлі заволоділа і родина екс-голови Закарпатської облради Володимира Чубірка.

Детально про перипетії навколо продажу будівлі описано у розслідуванні “Колишня синагога Ужгорода таємно стала приватною власністю”. Якщо коротко – приміщення невідомо на якому аукціоні купила невідомо яка фірма, а згодом нерухомість перейшла у приватну власність людей, чиї найближчі члени сім’ї безпосередньо були представниками влади. Тобто, можна припустити, два вищезгадані чиновники думали не про те, як ефективно використати приміщення на благо громади чи хоча б продавати його на відкритому, прозорому аукціоні, а переживали, щоб муніципальне приміщення залишилося їх найближчим родичам. Тож ознаки використання свого службового становища тут, що називається, на лице.

Між тим, автору уже два роки у стінах Закарпатської облради не можуть надати копії проведення аукціону із продажу будівлі колишньої синагоги. Спочатку казали, що його вилучила прокуратура. Далі відписували, що документ “завис” у процесі передачі усіх справ від ліквідованого управління з питань майна комунальної власності ОДА до новоствореного відділу управління комунальним майном облради.

17 лютого 2016 року перший заступник голови Закарпатської обласної ради Йосип Борто на наш “свіжий” інформаційний запит – надати копію протоколу аукціону – відповів, що в облради цього документу немає. Відтак запит переадресували організатору сумнівного аукціону – “Універсальній товарно-сировинній біржі”. Відтоді вже пройшло більше відведених Законом 20 робочих днів, а відповіді досі немає. Ну як тут не підозрювати, що аукціон проходив фіктивно і з документом протоколу дійсно щось не чисто?

Між тим, автор повідомив про результати журналістського розслідування Національне антикорупційне бюро України. На що там відповіли – підстав для проведення розслідування у детективів немає, оскільки не встановлено обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності НАБУ.

Однак після виходу нашої публікації народний депутат України Віктор Балога направив звернення до Генеральної прокуратури України щодо факту проведення аукціону. На це прокурор Закарпатської області Володимир Янко повідомив нардепа, що слідчий відділ УМВС України в області 5 серпня 2015 року – менш ніж через місяць після нашого розслідування, – розпочав досудове розслідування кримінального провадження за фактом незаконного проведення аукціону службовими особами тої самої, згаданої нами – “Універсальної товарно-сировинної біржі”.

У факті проведення аукціону правоохоронці побачили ознаки кримінального правопорушення, описаного у статті 364 Кримінального Кодексу – “Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб“.

Відтоді уже пройшло більше шести місяців. Чи з’явилися підозрювані? “У вказаному кримінальному провадженні жодній особі повідомлення про підозру не вручалося і відповідно до суду провадження не направлялося“, – констатував у відповіді на запит заступник начальника ГУНП України в Закарпатській області Степан Довгунь. У прес-службі управління Національної поліції в області уточнили – наразі слідство триває, цим займаються в Ужгородському відділі поліції.

Між тим, ми знову зайшли у Реєстр нерухомості – попри підозри у незаконному відчуженні, наразі на будівлю колишньої синагоги не накладено арешт. Будівля й далі належить, більша частка, приватному підприємству “Мале приватне підприємство «Латекс”, засновник якого – Тетяна Ледида, дружина голови Закарпатської ОДА 2010-2014 років Олександра Ледиди. Частинка приміщення належить ТОВ “Росток”, серед засновників якого – батьки голови облради 2014-2015 рр. Володимира Чубірка.

Тобто, нічого не змінилося від липня 2015 року – і фірми, і їх засновники – ті самі. Тож будемо сподіватися, що слідчим ужгородської поліції таки вдасться довести справу до кінця – тобто встановити міру вини причетних до оборудки осіб. А будівля синагоги може й далі належати громаді. І використовуватися, наприклад, як простір для музею. Але точно не як приміщення, яке дві людини вважають своєю власністю. Бо їм так можна, бо вони, за збігом обставин, певний час керували Закарпатською ОДА та облрадою і подумали, що вони можуть вирішити усе.

Блог вперше опубліковано
24 березня 2016 року
на сайті corruptua.org