Новий договір про постачання російського газу до України. Черговий виклик чи початок діалогу?

В ніч з 30 на 31 жовтня 2014 р. В Брюселі завершилися трьохсторонні переговори Україна-ЄС-Росія щодо відновлення, після 5-ти місячної перерви, постачання газу Україні. Ця зупинка ставила під загрозу проходження зимового опалювального сезону в Україні та стала серйозним викликом для Європейського Енергетичного співтовариства. За результатами переговорів важко виділити однозначного переможця і переможеного. Україна і ЄС підтримували встановлення незалежної ринкової ціни на газ для Києва натомість Москва, все-таки, залишила за собою політичні важелі впливу на неї.

Україна, ЄС і Росія протягом останніх двох місяців провели декілька раундів трьохсторонніх переговорів щодо відновлення постачання в Україну газу з Росії, оскільки «Газпром» з 16 червня цього року перевів Україну на передоплату поставок, зупинивши при цьому подачу палива для України і залишивши лише об'єми прокачування для європейських споживачів. Цього самого дня «Нафтогаз України» подав позов до «Газпрому» в Стокгольмський Арбітражний Суд з метою, в першу чергу, встановлення справедливої і ринкової ціни на газ, який «Газпром» може поставляти до України. Але стало зрозуміло що не зважаючи на досить високі темпи власного добування газу та майже 17 млрд. куб. метрів газу в газосховищах, Україна не зможе в нормальному режимі пройти зимовий опалювальний сезон навіть враховуючи реверс газу із Польщі і Словаччини та контракт щодо його імпорту із Норвегії.
В результаті, між сторонами було підписано 2 документи. Перший, юридично зобов'язуючий тристоронній протокол, що зафіксував домовленості про постачання в Україну російського газу протягом зимового сезону 2014-2015 років, та другий, доповнення до контракту між "Газпромом" і НАК "Нафтогазом України", що зафіксував умови поставок російського газу в період до кінця березня 2015 року. В цих документах зазначається, що ціна для України буде становити 378 дол. за тисячу метрів кубічних газу враховуючи 100-доларову знижку за рахунок зниженого експортного мита з Росії, що дає простір для маневру Москві, у разі потреби, маніпулювати нею. Також Україна повинна буде у 2014 році 2ма траншами сплатити газовий борг перед «Газпромом»: 1ший - 1,45 млрд. дол. найближчими днями і 2гий – 1,65 млрд. дол. до кінця поточного року. Росія була не впевнена, що Україна зможе виконати взяті на себе фінансові зобов’язання, тому ЄС і МВФ виступили гарантами цієї сплати. Також було скасовано режим оплати «бери або плати» (take or pay), який по-суті і завів Україну в газовий борг перед Росією за укладеним в 2009 році контрактом між державами.
Зрозуміло, що час, із наближенням зими, грав на руку Російській стороні оскільки він заставляв Україну та ЄС якнайшвидше схилити Москву до підписання договору і початку відновлення постачання газу для нормального проходження Україною опалювального сезону та забезпечення його безперебійного транзиту по Українській території до Європи.
Тим не менш, результат переговорів говорить про те, що Європа не зважаючи на активну політику по забезпеченню своєї енергонезалежності, все-таки досить сильно залежить від поставок російського газу і не готова, поки що, до альтернативної і швидкої заміни імпортера даного енергоносія а тому повинна йти на вагомі політичні кроки для підтримки відносин із Росією.

Все-таки сам факт результату в переговорах у форматі Україна-ЄС-Росія з початку воєнного конфлікту в Україні є хорошим сигналом для міжнародного співтовариства. Недаром, ще на той час чинний, Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу зазначив, що кращого способу для нього завершити своє перебування на цій посаді немає. Оскільки підписання договору між ворогуючими сторонами під час досить мінливого примирення на Донбасі може перевести конфлікт із воєнного у політичне русло і дати початок на прикладі формату Україна-ЄС-Росія міждержавному діалогу щодо врегулювання кризи на Сході України та деескалації конфлікту. Також, варто зазначити, що підписанням договору Росією, говорить про те, що Москва навряд чи буде продовжувати активні військові дії на Сході України а тим більше починати повномасштабне вторгнення на її територію, для забезпечення сухопутного зв’язку із Кримським півостровом, оскільки в такому разі постачати газ Україні було б досить не логічно з її сторони.

UkraineRussiaGaza

Блог: Нагорняк Іван єс газопровід газова війна енергетична безпека опалювальний сезон газові контракти Енергоефективність імпорт газу ЄС-Росія Україна-ЄС-Росія газові переговори Україна - Росія трьохсторонні переговори

Знак гривні
Знак гривні