«Академічна негідність року» - відзначення плагіаторів, фальсифікаторів, псевдонауковців, токсичних ректорів та чиновників-посіпак активістами «Дисергейту»

Катастрофічний стан освіти і науки в України спричинений не тільки провалом у фінансуванні, а й двадцятип’ятирічним негативним відбором керівних кадрів. За роки незалежності сформувалися тіньові мережі освітян і науковців, які застосовують негативні академічні практики для підвищення статусу, кар’єрного просування, видобування пожиттєвої ренти та утримання на посадах. Імовірно, що члени цієї тіньової спільноти захопили провідні позиції в управлінні галуззю.

Їх діяльність має деструктивний характер, бо пов’язана із виключенням з конкуренції доброчесних і талановитих науковців. Під тиском тіньових мереж відбувається зниження якості української освіти і науки, дефіцитний грошовий потік розподіляється не на користь підтримки інновацій, розробок та наукових досліджень світового рівня. Модернізація країни неможлива без якісної освіти і науки. А для їх реформування треба розпочати очищення. Саме для цього призначена відзнака «Академічна негідність року».

Ідея проведення відзнаки негідних науковців визріла влітку 2016 року у середовищі фізиків. Активісти «Дисергейту» її формалізували та втілили у захід. Йому передувало народне висунення кандидатів та народне голосування в fb – мережі Фейсбук, а також оцінка номінантів членами групи «Дисергейт». Таким чином, відзнака «Академічна негідність року» - це оціночні судження, які надала негідникам науково-освітянська спільнота. «Переможцями» у номінаціях стали ті негідники, які були найбільше підтримані fb-спільнотою та групою «Дисергейт» у співвідношенні 50 на 50.

Відзнаки у номінаціях вручали:

1. «Плагіатор року» - викривачка, д-р філос. наук, професор Тетяна Пархоменко.
2. «Фальсифікатор року» - канд. філос. наук, директорка Центру науково-освітньої етики Алла Сингаївська.
3. «Псевдонауковець року» - видатний фізик, д-р фіз.-мат. наук, завідувач лабораторії ІТФ НАНУ Сергій Шарапов.
4. «Токсичний ректор» - координаторка антиплагіатної ініціативи «Дисергейт», голова ради ГО ТРОН, канд. екон. наук, доцент Світлана Благодєтєлєва-Вовк.
5. «Посіпака року» - популяризаторка реформ, с.н.с. Інституту математики НАНУ, канд. фіз.-мат. наук Ірина Єгорченко.

На номінацію «Плагіатор року» були висунені такі кандидати:

1. Катерина Кириленко - завідувач кафедри філософії КНУКіМ, докт. пед. наук, доцент, дружина віце-прем'єр-міністра України В'ячеслава Кириленка.
2. Лілія Гриневич - міністр освіти і науки України, канд, пед. наук.
3. Руслан Гурак - голова Державної інспекції навчальних закладів, член НАЗЯВО, канд. юрид. наук.
4. Станіслав Ніколаєнко - екс-міністр освіти і науки України, член-кореспондент НАПНУ, ректор НУБіП, докт. пед. наук, професор.
5. Олександр Волосовець - член-кореспондент НАМН, завідувач кафедри педіатрії №2 НМУ імені О.О.Богомольця, член НАЗЯВО, докт. мед. наук, професор.
6. Володимир Пашков - екс-ректор ЗОІППО.
7. Родина Демченків (Володимир - батько та сини Сергій і Максим), а також Анжела Лященко і Хатуна Гурчіані - фігуранти фабрик дисертацій.

Абсолютним переможцем у номінації «Плагіатор року» стала Катерина Кириленко. Як зазначила Тетяна Пархоменко:

«Кейс Катерини Кириленко став не просто зразковим прикладом системного плагіату, він став маркером руйнації державної вертикалі в управлінні освітою і наукою в Україні і моральної та/або професійної деградації людей, що задіяні в системі підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації, починаючи від редакторів наукових видань і рецензентів і завершуючи членами спеціалізованих вчених рад та опонентами».

Кандидатами на відзнаку «Фальсифікатор року» стали:

1. Олександр Волосовець - член НАЗЯВО, член-кореспондент НАМНУ, д-р мед. наук, професор.
2. Валерій Запорожан - академік НАМНУ, ректор ОНМУ, д-р мед. наук, професор.
3. Вікторія Євдокимова - науковий співробітник ОНМУ, екс-д-р мед. наук.
4. Едуард Глазков - в.о. завідувача кафедри ЛДМУ, д-р мед. наук, доцент.
5. Михайло Кротевич - завідувач відділення Національного інституту раку, канд. мед. наук.
6. Вікторія Ципко -завідувачка кафедри НТУ, д-р пед. наук, доцент.

Відзнаку за результатами голосування отримав Олександр Волосовець.

На номінацію «Псевдонауковець року» були висунені такі особи:

1. Юрій Тесля - декан факультету КНУ ім. Т. Шевченка, д-р техн. наук, професор за псевдонаукову «Теорію несилового світу».
2. Євген Мачуський - завідувач кафедри НТУУ «КПІ» ім. І. Сікорського, д-р техн. наук, професор за просування псевдонауки нумерології.
3. Михайло Курик - д-р фіз.-мат. наук, професор, «структурувальник» води.
4. Катерина Кириленко - завідувач кафедри філософії КНУКіМ, д-р пед. наук, доцент, за «винайдення» Лептонного «Бога».

Перемогу у номінації здобула Катерина Кириленко за еталонний приклад пседонаукового тексту, який одночасно є плагіатом:

«Душа не здатна до практичної діяльності, якщо вона не втілена в органічну оболонку. Лептонний «Бог», розум якого у вихідній формі був тотожним із його лептонним тілом, сам створює розмаїття своїх «тілесних органів. «Органами» його діяльності стають ті синергетичні системи, які він створює. «Знаряддями» його діяльності є ті самі резонансні взаємодії, що здійснюються в синергетичних процесах саморозвитку багаторівневих систем. Можна було б вважати, що Бог своєю креативною діяльністю рятується від нудьги. Також можна було б говорити, що він сам вигадує для себе розмаїття ігор: він грає в створення Космосу для того, щоби не відчувати нудьги».

До переліку кандидатів номінації «Токсичний ректор» ввійшли:

1. Михайло Поплавський – народний депутат України, президент КНУКіМ – він же тіньовий ректор. За зловживання у просуванні в навчальний процес сплагіатованих та псевдонаукових навчальних посібників Катерини Кириленко та підступне звільнення викривачки Тетяни Пархоменко.
2. Віктор Андрущенко – академік НАПНУ, ректор НПУ ім. М. Драгоманова – найбільшого педагогічного вишу країни. За потік зловживань, пов’язаних з використанням приміщень університету, просування родичів до складу членів підконтрольної НАПНУ, негативний відбір керівників кафедр.
3. Леонід Губерський – академік НАНУ, НАПНУ, ректор КНУ ім. Т. Шевченка. За відмову виконувати статтю 78 ЗУ «Про вищу освіту», пов’язану з проведенням громадського контролю, зокрема відмову надавати відповіді на звернення активістів «Дисергейту», за бездіяльність та замовчування ганебної діяльності фабрики дисертацій в Інституті журналістики підпорядкованого вишу, безкарність відносно голови спецради.
4. Катерину Амосову – член-кореспондент НАМНУ, ректор НМУ ім. О. Богомольця. За негативний відбір керівних кадрів в НМУ ім. Богомольця та вичавлення Валентини Терещенко, придушення студентського самоврядування та численні зловживання з майном університету.
5. Афанасія Ломаковича – Ректор Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії за утиски нових профспілкових лідерів, зокрема незаконне проведення референдуму проти Лідії Макаренко-Іванюти, зловживання на користь «мертвих душ» серед студентів, принижуючий гідність сексизм, зокрема проведення дефіле у купальниках серед студенток академії.
6. Володимир Онищенко – ректор ПолНТУ ім. Ю. Кондратюка, за руйнування архітектурного факультету ПолНТУ, звільнення молодих, талановитих викладачів та просування плагіатора Ніколаєнка.
7. Микола Поляков – ректор ДНУ ім. О. Гончара, за відновлення домінування родини Демченків в університеті, обман «Дисергейту» щодо притягнення плагіаторів до відповідальності.
8. Станіслав Ніколаєнко – за перманентне публічне хамство по відношенню до колег, сексизм у ставленні до жінок-науковців, просування та захист плагіаторки Катерини Кириленко, збереження та розвій лисенковщини в сучасній Україні.

Ми вирішили надати дві відзнаки у цій номінації. Переможцями стали:
За народним голосуванням – Михайло Поплавський. За голосуванням групи «Дисергейт» - Станіслав Ніколаєнко. Бажаємо МОНУ розірвати контракти з ганебними представниками ректорського корпусу.
В номінації «Посіпака року» члени науково-освітньої спільноти та ініціативи «Дисергейт» визначали людину, яка найбільш сприяла розвитку плагіату в країні та захисту плагіаторів.

Номінанти на звання «Посіпака року»:

1. В'ячеслав Кириленко – Віце-прем’єр-міністр України, канд. філос. наук, за несумісні з обов'язками дії на користь дружини-плагіаторки.
2. Лілія Гриневич – міністерка освіти і науки України, канд. пед. наук, за захист від відповідальності за плагіат К. Кириленко.
3. Василь Кремень - Президент НАПНУ, академік НАНУ, д-р філос. наук, професор, за розширення НАПНУ шляхом включення плагіаторів.
4. Світлана Криштоф - заступник директора Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації та ліцензування МОН України, канд. пед. наук, за систематичні «помилки» на користь плагіаторів в МОНУ.
5. Сергій Вижва, член НАЗЯВО, академік АН ВШУ, докт. геол. наук, професор
   та Валерій Іванов, завідувач кафедри КНУ ім. Т. Шевченка, д-р філол. наук, професор - за сприяння фабриці дисертацій у КНУ ім. Т. Шевченка.

За словами Ірини Єгорченко:

«Перемогла» у голосуванні Лілія Гриневич, яка в намаганні виправдати дружину свого безпосереднього керівника – це, до речі, конфлікт інтересів, тобто корупція, легалізувала плагіат та низку безглуздих «виправдань» для плагіаторів, проголосила підтримку викладання псевдонауки та заперечила право предметних науковців говорити про зміст університетської освіти».

Члени антиплагіатної ініціативи «Дисергейт» вважають, що кількість кандидатів на відзнаку «Академічна негідність року» становить сотні і тисячі українських науковців. Номіновані та відзначені особи є верхівкою верхівки айсбергу академічної недоброчесності. Ми закликаємо академічну спільноту до рішучих дій щодо виявлення, викриття та притягнення до відповідальності плагіаторів, фальсифікаторів, псевдонауковців, токсичних ректорів та чиновників-посіпак.
За доброчесність!

Запис прес-конференції відзнаки "Академічна негідність року"