Українські закони про дані.

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 2613 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 13/10/2015Дата публікації

Коли мова йде про відкриті дані, то частіше всього мають на увазі державні дані. Це і не дивно, бо саме держава, для забезпечення своєї діяльності, збирає найбільше різноманітних даних.

Яким чином законодавство України регулює доступ до державних даних?...
Як воно змінилось після Революції Гідності?...
І що необхідно змінити ще?...

Від 2011 року разом з законом про інформацію основним законом, що регулює доступ до державної інформації(даних) є закон про доступ до публічної інформації. Про нього я вже згадував у попередній статті.

В цілому, непоганий закон, як тоді так і тепер. Але він не позбавлений системних недоліків, про які поговоримо пізніше.
Таким він залишався досить довго, хоча і були спроби його змінити.

Але після Майдану високий суспільний запит на відкритість держави призвів до першої очікуваної хвилі змін. Ці зміни були пов'язані з прийняттям проекту закону №0947. Цей проект ліквідовував неузгодженості з законом про доступ до публічної інформації.

Тоді ж були відкриті деякі нові державні реєстри.

Наступні важливі зміни закону відбулись вже навесні цього року. Так після прийняття проекту закону №2171 в Україні офіційно з'явились відкриті дані.

Всі ці зміни були необхідними і корисними, однак вони оминули важливі недоліки закону.

Перший головний недолік - це існування ч.2 ст.2, яка дозволяє обходити цей закон через інші закони. Зокрема і цією частиною була викликана необхідність розробки та прийняття законопроекту №0947.
Не прибравши або кардинально не змінивши цей пункт, постійно буде виникати необхідність в узгоджені навмисно або ненавмисно неузгоджених законів.

Другий недолік - це обмеження, які накладає п.2 ч.1 ст.13, згідно якого юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим можуть надавати інформацію тільки щодо використання бюджетних коштів.

Тут було б краще встановити, що до публічної інформації відноситься вся інформація(дані), яка отримана за державний кошт.
Зараз же можлива ситуація, коли діяльність фінансується з державного бюджету, але її результати не доступні для громадян. І за цим можна приховати, як просте відмивання коштів, так і отримання вигоди за рахунок держави.

Третім важливим недоліком є відсутність механізму визначення суспільного інтересу до публічної інформації, наявність якого згідно закону є підставою надання доступу - п.4 ч.2 ст.13.
Ця сама проблема стосується і останніх зміни щодо відкритих даних, за якими перелік таких даних визначає Кабмін. Але на підставі чого це відбувається - невідомо. Тим паче, Кабмін може бути зайнятий іншими справами.

Тут визначення суспільного інтерес та даних, що мають бути відкритими, пропонується реалізувати через спеціальний вид електронних петицій. Коли відповідна петиція набирає необхідну кількість голосів, тоді відповідні дані мають надаватися, як публічна інформація, якщо не порушуються вимоги закону. А далі Кабмін таку інформацію автоматично затверджує, як відкриті дані.

Інший варіант - зробити те саме, але через встановлення граничної кількості запитів після, якої дані мають бути відкриті(стати публічною інформацією).

Ну і, звичайно, закони можуть бути наскільки завгодно досконалими, однак без їх виконання та контролю толку не буде.

Ось приклад: додаток 3 постанови КМУ №1102 майже повністю суперечить ст.13 ч.2 п.1,3,4, ст.21 ч.1, ст.22 ч.2 закону про доступ до публічної інформації, за якими доступ до даних про навколишнє середовище має бути безкоштовним.

В той же час попит суспільства на публічну інформацію не зменшується, тому зміни тривають.

Так до Верховної Ради подано новий проект закону "Про внесення змін до деяких законів України у сфері доступу до публічної інформації щодо вдосконалення їх окремих положень". Він торкається деяких згаданих вище недоліків, але загалом їх все ще не виправляє.

А у кабінеті міністрів розробляється проект постанови "Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних".
Правда, до питання про зайнятість Кабміну іншими справами, відбувається це вже 4 місяці.

І до переліку наборів даних додав би ще дані про зареєстровані злочини з єдиної бази досудового розслідування, реєстр середніх навчальних закладів, дані мережі спостереження за забрудненням довколишнього середовища(на додачу до скасування додатку 3 постанови КМУ №1102) та дані GPS-моніторингу громадського транспорту.

Продовжують відкриватися все нові державні реєстри.

На цьому поки все.

Автор:
Олександр
засновник і головний розробник
CityScale.com.ua.

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!