Володимир Мойсик: Депутат повинен належати виборцям, а не партії

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 74032 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 26/02/2010Дата публікації

- Заходь, друже. Сідай. Поки ми не почали інтерв’ю, я тобі прочитаю одного вірша про Львів, а ти вгадаєш хто його написав. Ти був колись у Львові (сміється)?

На робочому столі Володимира Мойсика окрім документів стоїть книжка. В кабінеті – стіл, шафа з книжками, на стіні дві ікони.

Він ховає книжку за столом так, щоб я не міг вгледіти обкладинку і починає цитувати:

„Недоля вже нитку сурову снує,

а згадую знову і знову

в каміння вмуроване серце твоє,

незнаний, незвіданий Львове.

Здається, від панських полишений учт,

камінний, кремінний, залізний

мені ти постав із підзамчових круч,

хоч сльози сліпили, як близни.

Торговище совістей, радощів, душ,

де золотом писані ярма,

ти вився провулками, круглий, як вуж,

од мене ховався недарма…»

Володимир Мойсик підносить ближче книжку і показує мені, що це збірка поезій Василя Стуса. В книжці безліч маленьких закладочок, а окремі рядки віршів виділені зеленим маркером.

Я всі книжки так читаю. Поезія – це хобі. Я багато читаю історію і філософію релігії, українську історію.

Розмовляв Юрій ПАЛІЙЧУК

ZaUA.org: Яку книжку останню прочитали?

В мене немає такого поняття, як „остання прочитана книжка”. Я читаю їх одночасно декілька. Напередодні закінчив читати Жозе Сарамаго „Євангеліє від Ісуса”. Автор - португальський письменник. Він написав цю книжку в 1991 році, але католицька церква засудила його твір. А в 1998 році йому присудили нобелівську премію за цю роботу.

ZaUA.org: А українську літературу ви читаєте?

Дуже люблю творчість Ліни Костенко, Забужко і Марічки Матіос.

Ну і є ряд молодих українських поетів...

Володимир Мойсик встає з-за столу і йде до книжкової шафи. Витягує з неї добрячу стопку маленьких збірок поезій - тоненьких і в м’якій обкладинці.

Частину цих збірок допоміг видати я. Інша частина – подарунок від молодих митців. Ось – Роман Кухарук, Оксана Щербань, Петро Синиця. - перебирає збірники. - Вони можуть бути вам невідомі, але в них вже є поезія. Не вірші. В деяких з них я вже зустрічаю поезії.

ZaUA.org: А що Вас привело в політику? Як Ви стали депутатом?

В 1995 році мене обрали суддею Верховного Суду, де пропрацював до 2001-го. До цього я 6 років пропрацював у залізничному (тепер він соломянський) районному суді, та ще 6 років у Київському апеляційному суді.

А в 2001 році вирішив йти в парламент, бо в суді більше наносиш людям шкоди, ніж допомагаєш їм. Суддя завдає горя засудженим і їхнім родичам, хоча й вони на це заслуговують і все відбувається законно. Коли вирішуєш цивільні справи – одна із сторін завжди залишиться невдоволеною і думає, що рішення законне буде тільки тоді, коли буде на їхню користь.

В суді ти закон застосовуєш. Але мені, як і, мабуть, кожному юристу, хотілося бути творцем законів.

Балотувався я не по списках партій, і не в Києві, де працював суддею. Я пішов балотуватися до своїх земляків – туди де народився (пройшов по виборчому округу №87 Івано-Франківської області, - ред.)

Тоді мене мало хто знав не те, що на окрузі, а й в рідному селі почали забувати, бо я з 17 років там не жив. Тоді багато політиків в Івано-Франківської області, де я балотувався, скептично поставилися до такого мого наміру.

Але я почав знайомство з активом, часто проводив зустрічі з людьми. На зустрічах я їм чесно говорив, що нічого не розумію в політиці, бо займаюся законами, правом.

В результаті свого суперника Зіновія Митника, який на той час був головою Івано-Франківської обласної ради, я обійшов більше, ніж на 50 тисяч голосів. Зараз він працює заступником міністра охорони здоров’я. В ході кампанії ми не сказали один про одного жодного поганого слова. Ми говорили про себе, а не займалися взаємознищенням, як це відбувається в нинішній політиці.

ZaUA.org: Де важче працювати в суді, чи в парламенті?

В суді набагато важче. Якщо в парламенті можна ухвалювати будь-який закон, то суддя має цей закон застосувати точно до останньої букви. А за цими буквами і статтями, які ухвалює парламент, в суді стоїть доля людей. Тому відповідальність набагато важча у суді.

ZaUA.org: От Ви обиралися до парламенту в мажоритарному окрузі і за партійними списками. Чи змінився якось парламент у зв’язку з новою виборчою системою?

П’яте і шосте скликання разюче відрізняються по своїй якості від попередніх скликань Верховної Ради.

Якщо в четвертому скликанні, коли ще були мажоритариники, законодавчою роботою займалася принаймні половина депутатів, то зараз цим займається менше 100 депутатів з 450.

І в цьому можна легко переконатися за допомогою сайту Верховної Ради – хто вносить поправки до законопроектів і хто бере участь в обговоренні.

Хто б що не казав, але такої тотальної купівлі місць у Верховній Раді, як це є в останніх двох скликаннях, не було ніколи. Я переконаний - якщо повернутися до змішаної виборчої системи, як це було до 2006 року, грошові мішки і скуповування округів нікому не допоможе перемогти.

От наприклад у своєму окрузі в 2002 році я йшов від блоку „Наша Україна”, яка набрала на 30 тис. голосів менше, ніж набрав я. І нині хоч я вже двічі обирався по партійних списках, я продовжую працювати на своєму рідному окрузі і я знаю, що люди продовжують мене підтримувати. Цього тижня я відвідаю школи в Отинії Коломийського району, в селі Рожнів Косівського району, школу №1 в Коломиї і зберу актив партії „За Україну!” в Івано-Франківську.

В кожну школу повезу підручники та українську художню літературу.

ZaUA.org: А які Ви бачите недоліки в пропорційній системі виборів?

Вона якби не в цьому часі, то звичайно має перевагу над мажоритарною. Наше суспільство політично не структуроване. Але біда в тому, що пропорційну систему суспільству запропонували політики, а не суспільство саме витребувало таку систему.

ZaUA.org:Через це Ви і внесли законопроект про повернення до мажоритарної виборчої системи?

Ми внесли одразу два таких законопроекти. Один – за моїм авторством - стосується виборів до Верховної Ради. А законопроект про мажоритарну виборчу систему до місцевих рад ми доопрацьовували разом з В’ячеславом Кириленком і Олегом Гуменюком.

Чому ми внесли такі законопроекти? Бо депутат повинен належати виборцям, а не партії. Він повинен пройти «чистилище» людей.

Тим депутатам, які купили собі місце в списку за сотні тисяч доларів, набагато легше, як артист, виступати з екранів телевізора. Такий депутат не зможе прийти на округ і виступити в сільській школі, тому у них немає шансів перемогти на окрузі за мажоритарною системою.

ZaUA.org: Ці законопроекти зареєстровані у ВР вже більше року. Чому вони не вносяться на розгляд до сесійної зали?

Це поширена практика в парламенті, коли справді реформаторські законопроекти не вносяться на розгляд депутатів. Але, навіть, якщо наші закони винесуть на голосування, то вони не будуть прийняті, бо цього не хоче Юлія Тимошенко і Партія регіонів. Тоді вони втратять більше половини складу своїх фракцій, бо за списком у Верховну Раду можна провести і особистого масажиста, і водія. А на окрузі і половина їхніх депутатів не зможе перемогти.

Тому сьогодні в парламенті є і судимі, і ті, хто ще має бути судимими. А через це про якість законодавчої роботи мова не йде взагалі.

ZaUA.org: Партія «За Україну!» з’явилася наприкінці минулого року. Чи не боїтеся ви скепсису з боку людей, мовляв «створили ще одну сто якусь там партію»?

По-перше «За Україну!» не виникла на порожньому місці, тому не можна відносити її до числа тих ста з гаком партій диванного типу. До цього ми працювали в Громадському Русі «За Україну!».

По-друге ми ніколи не будемо в числі тих партій-одноденок, бо представлені в парламенті. На сьогодні про нас говорять, що ми є єдиною проукраїською націонал-демократичною політичною силою, бо інші патріоти розбіглися хто куди.

За рік існування депутатської групи «За Україну!» всі переконалися, що ми є тими людьми, які відстоюють українські інтереси та ідеали українського президента.

ZaUA.org: Зараз представники «За Україну!» не входять в коаліцію з БЮТ і БЛ, а також заявляють, що не мають наміру входити в можливу коаліцію з Партією регіонів. Чому ви зайняли таку позицію.

Поки що немає підстав говорити про коаліцію, бо на сьогодні в парламенті ще юридично діє союз БЮТ, НУ-НС і Блоку Литвина. Ми в нього не ввійшли, тому що прем’єр-міністр повела не українську політику: влізла в неділові стосунки поза межами коаліції з Партією регіонів, потім під кремлівську гармошку разом з Медведчуком писала Конституцію, і головне – не виконала жоден із пунктів коаліційної угоди.

Тимошенко отримала голоси НУ-НС за призначення прем’єр-міністром, а коли ми ставили перед нею питання про виконання коаліційної угоди, вона постійно говорила «потім». Тепер ця коаліція нехай сама розбирається – є вона, чи ні, треба їй ще добрати голосів, чи їх вистачає. Це не наше питання.

Політику уряду Тимошенко ми вважаємо антиукраїнською, хоча здійснюється вона українськими реченнями і словами. Але по своїй суті вона є антиукраїнською.

Що стосується переможця президентських виборів, згідно Конституції уряд не зобов’язаний складати перед ним повноваження. Тому якщо він зуміє створити коаліцію, то нехай це робить. Але без нас. Бо Янукович так сам не є український президент. Ми прийняли рішення не вступати до коаліції з Партією регіонів з принципових міркувань.

ZaUA.org: Як тоді буде діяти «За Україну!» в умовах президентства Яковича?

Ми будемо в опозиції до цього президента. Мене турбує те, що він вже стільки наобіцяв антиукраїнського, що перевершив свого політичного батька Леоніда Кучму.

Люди зробили свій вибір на користь Януковича, але багато хто про цей вибір вже шкодує.

ZaUA.org: Окрім поезії у Вас є ще якісь хобі?

Окрім читання літератури, я займаюся спортом.

Нажаль, я вже перестав грати в любительський футбол, коли покинув роботу судді - раніше в нас в Києві була своя команда і ми грали з ветеранами київського «Динамо».

А зараз – вже вісім років поспіль – кожного вівторка і суботи, крім тих днів, коли я на окрузі, або в парламенті, граю в настільний теніс. Це забирає багато сили, але допомагає відволіктися від рутини і проблем.

Нещодавно я побував в Синайських горах і через це захопився історією християнства. Хоча і до цього був і залишаюся людиною глибоко віруючою. Хіба ж не цікаво хто писав книги Старого Завіту…?

Дуже люблю поезію, але нажаль з 1991 року ми створили не так багато якісної української поезії…

Інтерв’ю перериває стук в двері – до кабінету заходить Ксенія Ляпіна. Вона розповідає Володимиру Мойсику про те, що в Києві знову почали «пресувати» дрібний бізнес – міліція разом з «регуляторними органами», які понастворював мер Черновецький. Ксенія Ляпіна займається в «За Україну!» захистом прав підприємців і працює в комітеті ВР з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва. А Мойсик – в комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Радяться яким чином можна допомогти малому бізнесу…

Таким як Симоненко, Янукович, Колесніченко, які негативно відгукувалися про борців за незалежність України, я порадив би читати Ліну Костенко. – продовжує Мойсик літературну тему після того як Ляпіна залишила кабінет.

Цього разу він цитує вірші напам’ять:

«Це ж треба мати сатанинський намір,

Чаїть в собі невиліковний сказ,

Щоб тяжко так знущатися над нами

Та ще й у всьому звинуватить нас»

І ще один хочу вам розповісти. – поспішає депутат, розуміючи, що нашій розмові приходить кінець, бо його телефони розриваються від дзвінків

«Не допускай такої мислі,

що Бог покаже нам неласку.

Життя людського строки стислі.

Немає часу на поразку»

…треба йти в перед і перемагати. – посміхається він.

Вже буквально на ходу, збираючись по справах, Володимир Мойсик продовжує вести мову про літературу. Про неї він спілкується більш охоче, ніж про політику. На сам кінець розповідає про Василя Стефаника. «Це мій земляк – до 1910 року він жив в селі Стецева, був одружений на дочці нашого сільського священика Кирила Гаморака…».

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!