Гран-прі Канського фестивалю «Пророк»: французи почуваються винними перед арабською мафією

Оцінка статті на цей момент: +3/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 79353 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 02/12/2009Дата публікації

«Прямо там, в тюрмі, мене осінило, - читання книжок назавжди змінило хід мого життя», - зізнається в своєї автобіографії знаменитий борець за права темношкірих, активіст радикального руху «чорних мусульман», ідеолог «чорного націоналізму» та проповідник чорного расизму, Малкольм Ікс.

Західний тюремний фольклор досліджувала: Олександра КИРИЧУК, "Останній кінопоказ"

До того, як тюрма таким рішучим чином вплинула на його життя, Малкольм Літтл був цілком пересічним несвідомим нігером, - випрямляв свої кучеряве волосся, щоб бути схожим на білих, надавав перевагу білим жінкам, займався кримінальною діяльністю в надії розбагатіти та компенсувати таким чином свою соціальну неповноцінність. Це тривало до того моменту, коли, потрапивши за грати, він познайомився там з прихильником доктрини Мухамеда Алі, який переконав його в тому, що «чорний повинен перш за все сам себе поважати» та дав ціну настанову: «ти повинен знати все, що говорить білий і використати це проти нього.» З в’язниці Малкольм Літтл вийшов вже Малкольмом Іксом. А через кілька років тисячі його войовничо налаштованих темношкірих прихильників та адресовані їм заяви на кшталт «ви не американці, біла людина вас ненавидить» стали причиною справжнього занепокоєння американського уряду. – Таку історію, принаймні, розповідає біографічний фільм Спайка Лі, «Малкольм Х».

Сцени тюремного становлення особистості видатного революціонера займають в цьому фільмі особливе місце: перебування в карцері, де Малкольм гартує власну волю; розмови з наставником-мусульманином, в ході яких Малкольм доходить до усвідомлення своєї чорної сутності; відвідування тюремної бібліотеки, де Малкольм освоює культуру білих, щоб використати потім свої знання проти них; одкровення в тюремній камері, - Малкольму являється Мухамед Алі, і він цей момент він усвідомлює власну місію.

«Пророк», цьогорічний переможець Канського фестивалю, за словами його режисера Жака Одіяра, - це фільм про «становлення нової особистості, відкритої до всього нового, готової безупинно навчатися, всотувати знання та досвід». Місцем, де, в цьому фільмі, відбувається таке становлення, є французька тюрма. Зразком же «нової особистості» є молодий злочинець арабського походження, на ім'я Малік.

У віці дев’ятнадцяти років, Малік потрапляє за грати за бійку з поліцейським. Все, чим він володіє на цей момент це якась дрібна купюра та одна цигарка, - ні родичів, ні друзів, ні освіти, ні досвіду, ні власної позиції. У в’язниці, де йому належить відсидіти шість років, ситуацію повністю контролює корсиканська мафія. Протягом перших же днів тюремного життя, головний кримінальний авторитет Лучано, змушує його до вбивства. - Потрібно прибрати потенційного інформатора, на ім’я Рейб. Зважаючи на сусідні камери та спільне з Рейбом арабське походження, що дозволяє Маліку з ним зблизитися, останній ідеально підходить для цього завдання. Проте, за кілька хвилин до смерті, його жертва встигає сказати вирішальну фразу: «Ідея в тому, щоб вийти звідси трохи розумнішим».

Перерізавши Рейбу горло, Малік перетворює його на свого уявного друга і наставника.

У знак вдячності за здійснену послугу, корсиканці беруть Маліка під свою опіку. Щоразу про нагоді обзиваючи його «брудним арабом», вони все ж дозволяють йому виконувати різні дрібні доручення та забезпечують йому необхідну в тюремних умовах протекцію. Жодним чином не виказуючи образи за подібні приниження, Малік мовчки береться за будь-яку брудну роботу, ніколи не суперечить, ні на що не претендує.

Але весь свій вільний час проводить з уявним Рейбом. Слідуючи його пораді, він використовує своє становище для того, щоб «стати розумнішим». Користуючись тюремними послугами, здобуває освіту (потрапивши до в’язниці, він не вмів навіть читати). Прислуговуючи корсиканцям, Малік уважно прислухається, - через деякий час, він вже може розуміти їх мову. (Вони ж, зі своєю зневагою до «тупих арабів», арабською не володіють.) Виконуючи всі їх доручення, він поступово повністю проникає в хід справ.

Тим часом, його уявний наставник розповідає йому про те, як Мухамеду явився архангел Гавриїл і наказав проповідувати. Все більше втираючись корсиканцям в довіру, Малік мріє про власний реванш.

І, виявляється, він володіє для цього всім необхідним. - Він знає все, про що говорять білі і, звісно, у вирішальний момент використовує це проти них. –Малік, зрештою, повністю змінює ситуацію на свою користь: заручившись підтримкою мусульманської кримінальної спільноти, йому вдається не тільки присвоїти собі тюремний авторитет, що належав корсиканцям, але і їх бізнес за межами в’язниці.

У віці двадцяти п’яти він виходить на волю з рахунком в кілька десятків тисяч доларів, процвітаючим наркобізнесом, авторитетом в кримінальному світі та прізвиськом Пророк, - так закінчується цей фільм, що, схоже, претендує на притчу.

В історії становлення Малкольма Ікса, розказаній Спайком Лі, перебування у в’язниці зіграло ключову роль. Не тільки тому, що там він познайомився з вченням Мухамеда Алі.

- В ситуації тюремної ізоляції, він також вперше усвідомив реальне становище негрів в Америці: «навіть якщо ти вийдеш звідси, там все-одно тюрма», говорить йому його наставник. І саме це усвідомлення лягло в основу його політичної позиції.

На відміну від Мартіна Лютера Кінга, що проповідував інтеграцію чорношкірих в американське суспільство, програма «чорного націоналізму» Малкольма Ікса базувалася на принципі: якщо результатом американської політики щодо чорних є расизм та сегрегація, то саме радикальна войовнича сегрегація афроамериканців та наполягання на расовому антагонізмі і мають стати основою їх революційної боротьби. Саме в цьому, зокрема, полягала і роль проповідуваного ним ісламу, - як альтернативного, на противагу християнству («релігії білих»), підґрунтя для об’єднання чорних.

Тюрма – кузня пророків

Те, що у фільмі Жака Одіяра «становлення нової особистості», втіленням якої є арабський злочинець, подібним чином, відбувається саме в тюрмі, в умовах «виключення з суспільства», теж, очевидно, не випадково. В одному зі своїх інтерв’ю режисер говорить, що «становище арабів в нашій країні зараз досить печальне, мусульманин у Франції навіть ніколи не ризикне піти в людне місце один». – Сенс розказаної Одіяром історії полягає в тому, що становлення його «Пророка» відбувається саме в такій «печальній» ситуації.

Необхідність виживання в умовах ворожого середовища та відсутність будь-яких прав не залишає головному герою інших шансів, окрім готовності вести власну гру, погоджуючись на будь-які умови.

Та, як і у випадку Малкольма Ікса, виявляється, що саме ототожнення з власною програшною позицією стає основною передумовою його ефективних дій. – Якщо єдиною перспективою, що відкривається для Маліка з його соціального положення, є тюрма, то саме тюрму він і перетворює на основний плацдарм власної діяльності. Якщо єдиною формою його існування у французькому суспільстві є виключення з нього, то і стратегію власного успіху він будує поза «правовими межами» такого суспільства. Якщо єдиним способом його виживання за гратами є підкорення авторитетам корсиканської мафії, то саме підкоряючись їм, він їх перемагає.

Відмінність все ж полягає в тому, що «Малкольм Ікс» є історією реальної особистості, давно канонізованої американським суспільством в якості «борця за права темношкірих», розказаною до того ж чорним режисером. В той час, як «Пророк» Одіяра – історія вигадана білим режисером та відзначена нагородою білого кінематографічного істеблішменту країни, в ситуації загального зростання правих настроїв.

І, що показово, не зважаючи на численні паралелі з «Малкольмом Іксом», в «Пророці», проте, жодним чином не йдеться про боротьбу за «права арабів у Франції». Натомість, історія арабського «Пророка» Одіяра покликана продемонструвати глядачам значно жорсткішу боротьбу за вплив та домінування, що цілком успішно ведеться за умови відсутності будь-яких прав. І тут варто пригадати слова Мухамеда Алі про те, що «найнебезпечнішою істотою в будь-якому суспільстві є та, якій нічого втрачати».

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +3/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!