П

Польовий принтер для Армії та інше. ТОП-10 потреб зв'язківців ЗСУ

Колишній мобілізований підсумовує потреби військ зв'язку у Збройних Силах України. Покажіть цей рейтинг спеціалістам у Генштабі, знайомим бізнесменам та волонтерам.

Автор: Віталій КУКСА

Незважаючи на певне наповнення ЗСУ сучасними цифровими засобами зв’язку, в армії існує багато нереалізованих технологічних та організаційних потреб.

Деякі з них “закривають” волонтери, без деяких звикли обходитись, деякі вирішуються доморобно.

Кожна з цих потреб - шанс для бізнесу зробити армійський зв’язок ефективнішим, створити робочі місця та заробити гроші.

Якщо, звичайно, вдасться умовити керівництво відповідного головного управління все це закупити.

1. Електроживлення — бич польових засобів зв’язку

Волонтерські побутові бензо- i дизель-генератори не пристосовані для тривалої роботи, не дають достатньо стабільних параметрів напруги та частоти, палять апаратуру та демаскують підрозділ шумом.

Їхній, генераторний, "зоопарк" ускладнює сервісне обслуговування та облік ПММ [паливно-мастильних матеріалів]. Про звукове екранування не йдеться взагалі, і, бува, телеком-обладнання — особливо радіо — не може нормально працювати, коли поруч стукає “дирчик”.

Нагально потрібні стандартизовані генератори — малошумні, в контейнерному виконанні.

Фото: zsu-info.com

Крім генераторів, потрібно багато джерел безперебійного живлення, відомих в офісах як UPS [Uninterruptіble Power Supply] — також у польовому виконанні, із системами догляду за акумуляторами та вбудованою захисною автоматикою.

Потрібні міцні кабелі електроживлення, бо зараз часто їх роль відіграє “польовка” [польовий телефонний дріт - Ред.]. Все це обладнання має бути добре екранованим та заземленим.

Потребують модернізації системи електроживлення КШМ [командно-штабних машин], які відновлюються на ремонтних заводах.

Радянські системи електроживлення КШМ були зроблені ґрунтовно, але часом не підлягають відновленню. А також не стандартизовані для використання сучасних засобів.

Командно-штабна машина Р-142 ДСНС України. Одна з найкомпактніших - на базі ГАЗ-66

Замість воювати з акумуляторними батареями, краще вже встановити нові джерела безперебійного живлення (UPS). І добре б при відновленні ретельно перевіряти заземлення та електронаведення.

Бажано щоб нові системи електроживлення відповідали за габаритами старим: наприклад, генератор вміщувався б у відповідну нішу командно-штабної машини Р-142, а не “катався” в штабному відсіку; сучасні акумуляторні батареї та автоматика управління також займали штатні місця.

2. Польовий телефон

Збройні Сили відчувають нагальну необхідність у новому польовому телефонному апараті - назвімо його умовно "тапік 2.0".

Чинний ТА-57 надійний, виграв не одну війну, але морально застарів, гальмує розвиток інформаційно-телекомунікаційних технологій в армії, та взагалі соромно.

Не кажучи вже, що сучасний ТА-57-У поступається за надійністю колишньому.

Сучасний польовий телефон Т-57-У виробництва запорізького ДП "Радіоприлад" (концерн "Укроборонпром"). Фото: radiopribor.com.ua

Існує також проблема нестандартизованих акумуляторів, які також поступово виходять з ладу.

Армії конче потрібен цифровий польовий телефон з:

- цифровою клавіатурою (або без неї, з однією програмованою кнопкою виклику),

- тоновим набором,

- швидким набором,

- динаміком для "голосного зв'язку",

- можливістю підключення не тільки до “польовки”, а до портів FXS [Foreign eXchange Subscriber — стандартний роз’єм для підключення аналогового телефону - Pед.] польових телекомунікаційних комплектів.

Опціонально телефон може містити DSL-модем [Digital Subscriber Line, цифрова абонентська лінія — технологія швидкісної передачі даних мідним телефонним кабелем] та приймати шифрований цифровий потік SRTP [Secure Real-time Transport Protocol — протокол передачі шифрованих потокових даних, застосовується в ІР-телефонії].

Про стандартизовану акумуляторну батарею та можливість живлення від бортової мережі КШМ вже сказано.

Бажано також, щоб схема цього апарату була відкрита — аби виробляти та ремонтувати його могло не однe підприємство.

Якщо ж українська промисловість не в змозі виробити такий телефон, то варто закупити його - хоча б у китайців.

А зв’язківцям зробіть хоча б нормальний невмирущий перехідник з польовки на RJ11 та RJ45 [Registered Jack, RJ11 — cтандартний роз’єм для підключення аналогового телефону, RJ45 - cтандартний роз’єм для підключення кабелю Ethernet — Pед.].

3. Зміна концепції штабної машини: менше й універсальніше

Перший важливий момент - командно-штабні машини треба змінити на компактніші.

Сучасне телеком-обладнання займає мало місця, радянські командно-штабні машини (КШМ) — надлишкові для нього за вагою. Хоча об’єм комфортний.

Стандартна радянська КШМ з причепом, на базі "Уралу". Масово зустрічається у штатних розписах військових частин ЗСУ

Великий розмір машини — значний час на розгортання-згортання. Отже, на часі — мала КШМ.

Формат — пікап чи великий джип. Екіпаж — дві-три людини. Час розгортання-згортання — лічені хвилини. Не забувати про електроживлення.

Другий елемент зміни концепції КШМ — гнучкість.

Якщо це стара велика машина з кунгом [кузов уніфікований нульового габариту - стандартний кузов-фургон радянських військових автомобілів] — змонтувати там систему електроживлення, кондиціонування повітря, комфортні робочі місця під ноутбуки та великі монітори, патч-панелі [панелі з роз’ємами для комутації телекомунікаційного обладнання - Pед.].

А замість власне обладнання краще змонтувати місце для нього — віброзахищені 19-дюймові стійки.

Фото: weatherhaven.com

Куди вже можна оперативно встановлювати (і знімати) апаратуру для виконання конкретних завдань — розгортання телефонної мережі, радіостанцій, каналоутворення або СЗІ [служби захисту інформації — Pед.].

Або ж можна змонтувати місця для розміщення телекомунікаційних комплектів.

4. Телекомунікаційні комплекти

Вітчизняні компанії випускають вдалі телекомунікаційні комплекти (роутер + світч + VoIP-шлюз + блок живлення в одному корпусі). Хочеться таких комплектів побільше, особливо невеликих, взводно-ротного рівня.

Крім власне комплектів, є потреба в їхніх компонентах у польовому виконанні: голосових шлюзах, маршрутизаторах, а також SIP- та PBX-серверів, які б замінили польові "тапікокомутатори" П-193.

Взагалі потрібно більше контейнерних рішень для швидкого розгортання.

Генератори, безперебійники, телеком-обладнання, контейнери для особового складу - чергування та відпочинку - на заміну кунгам та інше.

Фото: weatherhaven.com

Крім ЗСУ, такі модулі можуть використовуватись і для цивільних задач, наприклад, для швидкої інтернетизації невеликих поселень.

Має сенс виробляти їх не двом компаніям, а багатьом. Для цього прийняти відкритий стандарт з обладнання та інтерфейсів.

Це також дозволить експлуатантам швидше освоювати різні моделі, вдосконалювати їх, а також пришвидшити сервісне обслуговування. Або об’єднуватись для вирішення задач.

Наприклад, одне підприємство виробляє кунги та контейнери з системами життєзабезпечення та робочими місцями, другe — системи електроживлення, третє — власне телеком-обладнання. А не сучасне "доморобство" за допомогою зварювального апарату та болгарки, без жодних розрахунків енергонавантаження та ергономіки.

5. Армійський мобільний зв'язок

Незважаючи на всі керівні вказівки Генштабу та СБУ, мобільний зв’язок в армії перемогти неможливо. Отже, його треба очолити. Потрібен армійський мобільний телефон.

Йдеться не тільки про саму "трубу". Мова — про армійське мобільне рішення.

Воно може включати в себе андроїд-смартфони різних виробників, програмне забезпечення - спеціальну збірку андроїду, серверне обладнання для MDM [Mobile Device Management, сервіс віддаленого управління мобільним пристроєм, який обмежує права користувача — наприклад, встановлювати на нього власні програми або змінювати налаштування — Pед.], а також корпоративне підключення до мобільних операторів.

А краще взагалі віртуального оператора, який мав би змогу: а) працювати в усіх наявних мережах, б) закуповувати в операторів лише передачу даних, і реалізовувати шифровані голосові та інші сервіси через неї. Аналогічно можуть бути підключені планшети та ноутбуки.

6. Армійський Wi-Fi

Де військовий оператор, там має бути й військовий вай-фай. Від обмежень технології в аспектах безпеки нікуди не подінемось, тому потрібна надійна система автентифікації — з радіус-сервером, ЕАР тощо — яку б підтримували військові мобільні термінали.

Вай-фай в армії використовується не тільки як технологія доступу, а й фактично замінює радіорелейні мережі.

Для зручності та надійності не вистачає надійних засобів кріплення направлених антен на щогли.

Також є потреба в дистанційно керованих кріпленнях, які б дозволяли точне донаведення антени, що вже підвішена на великій висоті.

7. Військово-польовий принтер!

Незважаючи на те, що минула вже шоста частина ХХІ-го сторіччя, в армії друкується надзвичайно багато паперових документів: так званих "телеграм", рапортів, наказів, довідок тощо.

Існує такий армійський жарт, що кількість паперових документів критично зросла після появи у Збройних Силах службової електронної пошти [АСУ “Дніпро”]. Якщо раніше під телеграмою мали на увазі коротке та інформативне текстове повідомлення, то тепер це може бути документ з багатьма десятками сторінок додатків.

ТАКОЖ: Приклади "телеграм" та іншого документообігу ЗСУ

Передова — не виключення: довідки про втрати, боєзіткнення, рапорти, накази та інше друкується там на звичайних дешевих офісних принтерах. Часто волонтерських, а отже — з елементами зоопарку [нестандартизовані - Ред.]. Вони не витримують навантаження, в них летять картриджи та термоелементи, вони забиваються пилом.

Військово-польовий принтер має бути міцним, швидкопереносним, волого- та пилозахищеним хоча б у зачиненому стані. І в зеленому металевому корпусі, як радіостанція “Либідь”.

Крім власне техніки та обладнання, не вистачає деяких рішень та послуг. Серед них:

8. Проект, який замінить сисадміна у в/ч

Потрібні малі системно-інтеграційні проекти для військових частин, в тому числі для таких, що передислокуються.

Хоча б в обсязі швидкого створення структурованих кабельних систем [СКС — розводка кабелів у будівлі й комутаційні елементи, необхідні для доступу до телекомунікаційних послуг; має бути розширюваною за потреби, тож потребує вдумливих проектування та побудови — Ред.] в пунктах дислокації, в тому числі польових.

Це потрібно, щоб уникнути нескінчених “шмарклів” у результаті виконання зв’язківцями команд “швидко-блін-телефон-туди-швидко-блін-інтернет-сюди”.

В інтеграційний проект можуть входити також налагодження серверів та їхніх послуг, створення технічної та керівної документації, навчання адміністраторів і користувачів, періодичне сервісне обслуговування.

Все це потрібно, бо сисадміна на кожну військову частину не напасешся.

9. Хмарні програми для армійської пошти

Важливим є створення SAAS в межах АСУ "Дніпро" [Software As A Service — хмарні програмні продукти, які розташовані на віддалених серверах, і доступ до функцій яких виконується через мережу — Pед.). Це системи електронного документообігу та бухгалтерії.

Впровадження таких систем також потребуватиме навчання та створення інструкцій з експлуатації та сервісу.

Або послуги інформаційної безпеки. З наявним ступенем використання флешок, неліцензійного софту та зоопарку волонтерських ноутбуків, іноді страшно уявити, які "примари" в усьому цьому живуть.

10. Сервісне обслуговування та логістика

Сьогодні, якщо телекомунікаційне обладнання вийшло з ладу, його заміна відбувається через офіційну "переписку по команді" з профільним управлінням.

Якщо на заміну є гроші, терміни все одно сягають тижнів. Зазвичай швидше поїхати за заміною самотужки, ніж очікувати пересилання через армійську ФПС [фельд’єгерська поштова служба — Pед.].

Про постачання витратних матеріалів — кріпильних, конекторів, деталей для ремонту, та іншого — не йдеться взагалі. Це все закуповується за кошти бійців та офіцерів.

Не кажучи вже про те, що іноді про вихід обладнання з ладу не повідомляють через страх перед покаранням, і ремонтують самотужки.

Армійську систему логістики та сервісного обслуговування не виходить зробити достатньо повороткою через її масштаби. Що ж, можливо, має сенс закуповувати ці послуги у спеціалізованих компаній.

11. Поза рейтингом: люди, люди і ще раз люди

НАТОвські стандарти, які передбачають забезпечення потреб військових частин за рахунок аутсорсингу, а не господарських або караульних нарядів — конче актуальні для військових зв’язківців.

Нижче — коментар колишнього колеги без купюр, який емоційно відображує дійсність нинішнього стану ЗСУ:

“Щоби все це працювало, потрібні фахівці. І фахівці не повинні заступати в наряд на кухню, в наряд на КП [контрольний пункт] чи ще кудись.

Наша армія дуже багато втрачає за рахунок безглуздого застосування фахівців. Мені було цілковито пофіг, чистити картоплю чи тягати дроти - час іде, зарплату платять.

Звісно, це раціонально — заслати фахівця з вищою освітою, що вміє працювати з цифровою технікою, на добу на кухню, а потім — на КП. А через два дні спитати, чого це нема зв’язку з іншим КП. А відповідь проста - взвод був у наряді.

Кадрова проблема не лише в фахівцях, а і в командирах, які не завжди розуміють, що саме робить фахівець. Для деяких командирів налаштування SIP Asterisk роутера виглядало так: “Хрiна ти там клікаєш? Bиходь з інету, починай працювати”. І що на це сказати?”

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Стан військового зв'язку в ЗСУ. АНАЛІЗ від фахівця

Українська Паперова Армія. Що робити з документообігом у ЗСУ

Два обличчя військового зв'язку. Як американську техніку підганяють під радянську модель

Що змінилося (а що ні) в ЗСУ за 2 роки. РЕПОРТАЖ зі зборів резервістів

Дев'ять армійських типажів. Які люди захищають наше мирне життя

ВСЕ ЗА ТЕГОМ "АРМІЯ"

армія технології АТО зв'язок

Знак гривні
Знак гривні