"Там, де добре дітям, добре всім". Чому Відень – постійний чемпіон серед найкращих для життя міст

Оцінка статті на цей момент: +2/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 12643 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 19/11/2019Дата публікації

Якщо ви бачили будь-який із популярних списків "Найкращі для життя міста", то зустрічали там Відень: австрійська столиця – постійний чемпіон серед міст, життю яких можна позаздрити. Головні чинники – безпека, охорона здоров'я та освіта. А ще – доступ до розгалуженого й недорогого громадського транспорту, зелених зон, культурних заходів, співвідношення доходів населення й ціни на проживання тощо.

Про це пише Девід Дадлі, виконавчий директор урбаністичного видання Сitylab.

Справжню цінність кожного з таких списків можна поставити під сумнів – але не викликає сумніву, що Відень цілковито в них домінує.

"Мабуть, щось ми робимо правильно", – коментує Марія Вассілаку, колишня заступниця мера міста. На коференції CityLab, яка відбувалась у Вашингтоні, столиці США, членкиня австрійських "зелених" виклала короткий курс доброго життя по-віденськи.

"Місто для життя – це місто, де люди живуть тому, що хочуть, а не тому, що мусять", – каже вона. На практиці це означає акцент на дітях і родинах та гарантування того, що місто може забезпечити їхні потреби: "Місто, добре для дітей – добре для всіх".

Видима ознака цього: кожне вільне місце – передусім для дитячого майданчика, а не для парковки

А ці потреби ростуть: Відень із населенням у 2 млн людей щороку зростає на 25 тисяч мешканців – і при цьому щороку добудовує 13 тисяч нових помешкань. "Нам щороку доводиться будувати по невеликому містечку", – каже Вассілаку.

Проте, якщо порівнювати з багатьма містами у США, населення австрійського Відня зростає не зарахунок "розростання" передмість при неймовірно дорогому центрі, а завдяки чіткому дотриманню законів про забудову та серйозним урядовим субсидіям на житло.

Близько половини міста суворо зарезервовано під зелені зони, а 62% населення міста – включно з великим середнім класом – живуть у соціальному, субсидованому й тому дешевшому житлі.

Наголос на тому, що житло є правом людини – ключовий елемент знаменитої придатності Відня для життя. Віденьська модель соціального житла – традиція, якій уже понад сто років. І вона витримує тиск зростання населення, в тому числі імміграцію та політичні негаразди, спричиненні піднесенням ультраправої австрійської "Партії Свободи" (Freiheitliche Partei).

Приклад Відня прихильники доступності в інших містах часто наводять як золотий стандарт житлового містобудування. Багато субсидованих помешкань належать безпосередньо уряду, а контроль за орендою гарантує, що витрати на житло залишаються порівняно скромними в співвідношенні до щорічного доходу мешканців – особливо порівняно з такими дорогими столицями, як Лондон або Вашингтон.

Історія "придатності до життя", крім доступного житла, доповнюється іншим чинником – легкістю та доступністю переміщення містом. Мешканцям служить одна з найкращих систем громадського транспорту, яка складається з метро, трамваїв та автобусів. Нею можна без обмежень користуватися за щорічний внесок у 365 євро на рік – по євро на день – незалежно від кількості переміщень. І, що важливо, більшість мешканців саме так і робить. Маючи такий громадський транспорт, віденці віддають перевагу йому, а не поїздкам на машинах.

"Заплющіть очі й уявіть, що ви можете за євро на день їздити куди завгодно, скільки завгодно та настільки часто, наскільки захочете", – каже Вассілаку. Понад 73% щоденних перевезень у місті – це не приватні автомобілі.

Як і багато інших європейських міст, Відень активно шукає нові способи позбутись автомобілів. Зокрема, завдяки численній кількості проєктів із пішоходизації, які перетворюють і так уже акуратну столицю, "як у підручнику", на ще більш чарівне місто. Серед найбільш відомих прикладів: закриття з 2015 року доступу для машин на Маріагільфер Штрасе – найдовшу торгову вулицію Відня.

Подібні спроби тримати машини під контролем у Парижі та Лондоні не отримали однозначної підтримки населення – та й Відень не виняток. Для спілкування з противниками таких дій, мерія долучила мешканців до процесів ухвалення рішень. Одна зі спільних знахідок – схема грантів для кварталів, коли видаються сотні невеличких грантів по 4 тисячі євро для маленьких проєктів покращення публічного простору на рівні кварталів.

"Коли одна з таких місцевих ініціатив спрацьовує – це міняє точку зору цілого району", – каже Вассілаку. – "Я думаю, це спрацьовує, бо ініціатива йде знизу догори, а не навпаки. Саме натхнення знизу догори міняє місто".

Унікальний підхід Відня до вирішення урбаністичних проблем не звільнив його від економічної сегрегації чи соціальної нерівності – але точно допоміг пом'якшити деякі звичні негативні наслідки зростання. Враховуючи, наскільки часто Відень служить взірцем для інших міст – можливо, правильним визначенням для нього є: "найбільш гідне наслідування".

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Щоб зробити пожертву щомісячною перейдіть сюди. Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +2/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!