12 міфів "про Захід". Все не так, як здається

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 8193 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 16/06/2017Дата публікації

Коли комусь з українців не подобається якесь українське явище, він каже, що це - "не по цивілізованому" (себто - "не по західному"). Але реальність інколи дещо складніша. У Києві заборонили продаж алкоголю вночі? У Канаді теж заборонено продаж алкоголю від 23:00 до ранку; о 22:55 продавець вішає замок на холодильник з пивом.

Міфи збирав і розвінчував: Євген Лакінський, Квебек

У якомусь українському ресторані туалети зачинено (ключ - у охоронця), щоб не заходили "люди з вулиці"?

Але й у Канаді у багатьох кафе туалети - лише для клієнтів, а ключі - на касі.

чи ось знак у Денвері, США: у нас така грубість - рідкість

Українським чиновникам платять завелику зарплатню? Але у Канаді чиновникам платять ще більше, та ще й забезпечують райські умови роботи: оплачувані лікарняні, добру пенсію, 3-4 тижні вакацій на рік....

Ось найпоширеніші міфи про "цивілізований світ":

• "На Заході" - це гомогенна територія

• "Там" дешевше життя

• "Там" легко заробити гроші

• "Будь-кому непрацюючому платять сотні доларів (чи євро)"

• На Заході "усе чесно", бо "при владі - порядні люди"

• На Заході "багато педофілів"

• На Заході - повна ґендерна рівність

• На Заході усі "недалекі і примітивні"

• На Заході усюди чисто

• "Найбезправніша людина на Заході - білий гетеросексуальний чоловік"

• На Заході дуже зважають на етикет ("не так зав'язана краватка - і тебе одразу ж дискваліфікують")

• "Іммігранту легко досягти успіху" vs "іммігрант приречений залишитися у суспільних низах"

Міф 1. "На Заході" - це гомогенна територія

Не можна сказати, що "на Заході" воно так чи так, бо "Захід" дуже-дуже різний. Країни відрізняються не тільки мовами та культурами, а й системою, податками і соціальними нормами.

"Західна" охорона здоров'я? У Канаді медицина безкоштовна, а у Сполучених Штатах - приватна. "Західні" ціни на освіту? У Франції - безкоштовна вища освіта, у низці інших західних країн вона платна; але знов-таки, в Канаді вона дешевша, ніж у Штатах. "Західне" ставлення до релігії у громадському просторі? В одних країнах і провінціях засідання міської ради починається з молитви; в інших - усі державні установи мають бути категорично світськими і релігійно нейтральними. Вакації "як на Заході"? У шведів - мінімум 5 тижнів та рік, у канадців - мінімум 2 тижні.

І так - з усім. Більше того, "Захід" дуже міняється з часом. Те, що вчора здавалося "нормальним", зараз сприймається як "дике" - і навпаки.

Отже, коли ми кажемо про "як на Заході", то треба уточнити, де конкретно. Тому подальша частина статті базується на прикладі Канади - та й то, переважно, на двох провінціях: Квебек і Онтаріо.

Міф 2. "Там" дешевше життя

У Канаді ціни залежать від міста, провінції і магазину. Наприклад, у провінції Онтаріо можна знайти 4 літри молока за 4 $, а у провінції - як мінімум за 6,40 $. 1 фунт (0,45 кг) масла - як мінімум 3,50 $ (7,78 за кг). Сир по долару за кілограм можна купити хіба під час знижок. Хліб (у нашому розумінні цього слова) я не бачив дешевше ніж за 3 $ за півкіло.

Середня ціна оренди однокімнатної квартири за місяць: у Монреалі - 668 $, в Оттаві - 972 $, у Торонто - 1103 $ (джерело: CTV). Звісно, якщо пошукати "студентські" квартири, та ще й у підвалі, то можна знайти й дешевше. На Kijiji, я бачив квартирки у Монреалі за 400 $, а у Торонто - за 700 $.

Тарифи на мобільний зв'язок бувають різні. Наприклад, найдешевший пакет компанії Rogers (150 хвилин дзвінків, 50 текстових повідомлень і без інтернету) коштує 25 $ на місяць, а найдешевший пакет компанії Vidéotron (500 Мбайт інтернету, 200 хвилин дзвінків у робочий час і необмежені дзвінки ввечері і на вихідні) - 35 $ на місяць. До цієї суми слід додати близько 15 % податків і, ймовірно, плату за підключення.

Вартість проїзного на міські автобуси/метро за місяць - 83 $ у Монреалі, 92 $ у Гатіно, 105 $ в Оттаві і 140 $ у Торонто.

Ціни на 87-й бензин, залежно від сезону і місцевості, можуть коливатися між 0,80 $ і 1,20 $ за літр; але у Монреалі, через додатковий податок, можуть заходити й за 1,40 $ за літр.

Дорого це чи ні - вирішувати читачеві.

Міф 3. "Там" легко заробити гроші

Справді, якщо отримувати зарплатню у Канаді, а жити на неї в Україні, то виходить незле. Навіть якщо ця зарплатня маленька за канадськими мірками. Але якщо жити у Канаді "на повний час" - їсти, одягатися, ростити дітей, орендувати (тим більше - купувати) житло, щодня їздити на автобусі (тим більше - на власному авто) тощо - то розумієш, що маленька зарплатня - справді маленька.

Фізичну роботу знайти досить легко - але й платять за неї, як правило, небагато. За інтелектуальну роботу, де зарплатня краща, треба змагатися з багатьма кандидатами. Значний відсоток зарплатні вираховується на податки, і чим більший дохід, тим цей відсоток вищий.

Міф 4. "Будь-кому непрацюючому платять сотні доларів (чи євро)"

Це, власне, правда. Якщо немає жодних інших доходів чи заощаджень, людині дають соціальну допомогу, яку часто називають велфер (англ. "Welfare"). Це щоб людина не померла з голоду, не стала бомжем і не змушена була красти. Сума, за канадськими цінами, мала (700 $). Якщо дізнаються, що людина має інші джерела доходу, виплати припиняють.

Міф 5. На Заході "усе чесно", бо "при владі - порядні люди"

Люди усюди однакові. І якщо не контролювати владу, то нею завжди хтось зловживатиме. Час від часу вибухають корупційні скандали, де замішані мери, міністри, партійне керівництво, менеджмент великих компаній і профспілкові лідери.

Але за умов реальної демократії, опозиція і преса постійно шукають огріхи влади. І якщо уряд втрачає репутацію, то правляча партія програє наступні вибори. Усвідомлення цього гальмує не тільки корупцію, а й розтрати державних коштів.

У 2011 році міністр федерального уряду зупинилася у занадто дорогому готелі за державний кошт (навіть склянка соку коштувала 16 $). За те вона мала піти у відставку: не тому, що прем'єр-міністр був особисто шокований такою "непорядністю", а тому, що історія потрапила до ЗМІ.

Міф 6. На Заході "багато педофілів"

У Канаді не бояться визнати цю проблему і намагаються їй протидіяти. Про неї пишуть і говорять - а отже, здається, що тут "море педофілів". Насправді ж, багато східноєвропейських дітей теж зазнавали сексуальних домагань чи ґвалтування. Але суспільство мовчить про ці випадки, бо говорити про таке "соромно". А отже, і проблеми "нема", і усі навколо "порядні".

Міф 7. На Заході - повна ґендерна рівність

У Канаді чоловіки часто гуляють з немовлятами і готують їсти, але назагал ґендерні ролі нікуди не поділися. На дитячих майданчиках значно більше мам, ніж татів. Жінка готує їжу значно частіше за чоловіка. У більшості випадків, чоловік першим залицяється до жінки (хоча усе частіше відбувається й протилежне). Трапляється, що жінкам платять менше ніж чоловікам.

Міф 8. На Заході усі "недалекі і примітивні"

Таку думку можна почути від багатьох заробітчан та іммігрантів. Річ у тому, що вони дуже часто опиняються на "простих" і фізичних роботах; і ті канадці, яких вони там бачать, як правило, не є докторами наук чи високими естетами. Потім, канадці багато що знають про Канаду, але мало що знають про Україну; а наші новоприбулі - навпаки. Іммігранти не усвідомлюють глибини власного незнання, натомість помічають "необізнаність" місцевих ("Не знають, чим Харків відрізняється від Львова!").

А головне - вдома кожен мав своє коло спілкування, де були люди з більш-менш схожими зацікавленнями. Це коло будувалося роками. У канадців теж є такі кола за зацікавленнями. Є компанії, де обговорюють театр, літературу, живопис та класичну музику - але більшість іммігрантів з такими людьми якось не перетинаються. Тому й вірять, що усі канадці "примітивні" та "бездуховні".

Міф 9. На Заході усюди чисто

На вулицях часто можна побачити бруд. Зранку на зупинці (навіть у доброму районі) можна знайти свіжі пляшки з-під пива, інколи розбиті.

Міф 10. "Найбезправніша людина на Заході - білий гетеросексуальний чоловік"

На практиці, "не-білим" значно складніше знайти кваліфіковану роботу і орендувати добре житло - незалежно від кваліфікації чи особистих якостей. Є такі проблеми й у геїв. Закони і програми, що намагаються з цим боротися, спрацьовують далеко не завжди. Є й чимало побутової дискримінації. Але біла гетеросексуальна людина може й не помітити цього, бо сама з цим не стикалася.

Міф 11. На Заході дуже зважають на етикет ("не так зав'язана краватка - і тебе одразу ж дискваліфікують")

У Канаді люди одягаються досить просто. Звісно, не треба ходити до офісу у джинсах (хоча й це багато хто робить). На інтерв'ю краще у костюмі та при краватці. За столом не треба хапати котлети руками. Але дрібні огріхи в одязі чи "добрих манерах", як правило, пробачають.

Міф 12. "Іммігранту легко досягти успіху" vs "іммігрант приречений залишитися у суспільних низах"

Два протилежні міфи. Один, що "там гроші і різні матеріальні цінності будуть самі падати тобі прямо в руки". А щось там не вдатися може лише людині лінивій, безтолковій чи хронічно невезучій. Інший міф, що пробитися "там" практично неможливо, а отже, назавжди залишишся бідним і чужим.

Насправді ж, іммігрант стикається з багатьма психологічними труднощами - брак спілкування, знань про нове суспільство, розуміння мови зі всіма її сленгами та підтекстами. Багатьом доводиться підтверджувати кваліфікацію і досвід, або й взагалі перевчатися на щось інше. Людям з невизначеним статусом ще складніше. Ну, а знайти добре оплачувану роботу й корінним канадцям не завжди легко. Не дивно, що частина іммігрантів "губиться".

З іншого боку, якщо боротися, вчитися, працювати, постійно покращувати мову, то цілком реально досягти доброго матеріального рівня. Але це аж ніяк не "само упаде у руки".

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!