У них конфлікт? Туреччина постачає товари в Крим повним ходом

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 12868 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 02/02/2016Дата публікації

Збитий турками російський літак жодним чином не вплинув на поставки продуктів з Туреччини у Крим. Після інциденту так звана кримська влада заявила про припинення будь-яких поставок товарів до півострова із протилежного берега Чорного моря. Але як свідчать дані про переміщення суден на сайті MarineTraffic, введення російських санкцій проти Туреччини ніяк не позначилося на активних поїздках кораблів із Туреччини до півострова. Кожен десятий корабель, який нелегально прямує в Крим, або турецький, або має турецьких менеджерів.

Автор: Любов Величко

На порталі shippingexplorer.net можна легко відслідкувати, коли саме корабель був у кримському порту

На початку 2015-го року так звана кримська влада не приховувала, що на півострів регулярно постачалися продукти із Туреччини.

- Великі турецькі підприємці зацікавлені в поставках в Євпаторійський і Керченський порти безпосередньо продуктів харчування за цінами, які на сьогоднішній день не будуть перевищувати наші, - сказав «голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим» Сергій Аксьонов. При цьому він не став уточнювати, про кого йде мова, «щоб, враховуючи санкції, не завдати шкоди потенційним партнерам».

Разом з тим, незважаючи на заяви президента Турецької Республіки Таїпа Ердогана про те, що «Туреччина не визнає і не буде визнавати анексію Криму», деякі представники турецького бізнесу (в тому числі «Організація промислового сектора») публічно заявляли про свою готовність налагодити регулярне поромне сполучення між Кримом (порт бухти Камишова) і Турецькою Республікою (порт Зонгулдак) саме для забезпечення потреби півострову в імпорті плодоовочевої продукції і товарів повсякденного споживання.

При цьому, про перевезення до Криму ширпотребу, будматеріалів, овочів та фруктів із Зондулаку російська влада заявляла офіційно.

«У період з 1 по 19 жовтня 2015 року в морських пунктах пропуску «Севастополь» і «Євпаторія» на півострів було поставлено із Туреччини 385 тонни свіжих фруктів і 21 тонни сухофруктів»,- звітують на сайті Россельнадзора РФ.

- Якщо говорити про турецький «бізнес», який нібито починає вестися в Криму, то можна назвати лише кілька випадків. Влада Туреччини офіційно мені каже про те, що всі порушники попереджені, що вони ніколи, ні за яких умов їм не сприяли і не сприятимуть,- прокоментував ситуацію посол України в Туреччині Сергій Корсунський.

Здавалося б, що після збиття російського літака товарообмін між Туреччиною та Кримом мав би бути повністю припинений. Принаймні, із уст так званої влади Криму продовжують лунати гучні заяви про заборону будь-яких поставок товарів із батьківщини Реджепа Ердогана.

- Кримчани повинні взяти участь в акції відмови від покупки турецьких продуктів, товарів і так далі. Ми сьогодні співпрацювати з турецькими бізнесменами не готові, я це відкрито говорю і не сумніваюся, що кримчани нас підтримають, - заявив Аксьонов у кінці листопада.

- Багато турецьких бізнесменів почуваються в Криму вільно, і вони із задоволенням готові працювати тут. Але треба вирішити питання митних та логістичних проблем. Якщо ці питання вирішаться, бізнесмени готові працювати з Кримом. Я сам у будь-який час готовий приступити до роботи,- каже у відповідь турецький бізнесмен і лідер спільноти кримських татар в Анкарі Унвер Сель.

Що б там не говорили політики, як свідчать дані про переміщення суден на сайті MarineTraffic, введення на півострові російських санкцій проти Туреччини ніяк не позначилося на активних поїздках кораблів із Туреччини до Криму.

Санкції України – лише на папері

Станом на квітень 2015 року Україна офіційно заявила про те, що протягом 2014-го року в кримських портах було зафіксовано 69 епізоди заходу суден, які мають турецький менеджмент, а за чотири місяці 2015-го року – 32 епізоди. Всього у цей список занесено 44 кораблі, сім з яких плавають під прапором Туреччини, вісім – під прапором Росії, решта – під прапорами традиційних порушників морських законів – Молдови, Панами, Белізу, Мальти, Камбоджі тощо.

Підготовлений українською стороною санкційний список виглядає доволі скромно, адже навіть у режимі онлайн можна відслідкувати, що кілька десятків турецьких кораблів відвідують анексований півострів не за рік, а за місяць.

За даними порталу shippingexplorer.net, лише за грудень 2015 року до Керченського порту навідувалися 1264 кораблі

І що найцікавіше – незважаючи на публічні заяви президента Туреччини Таїпа Ердогана про невизнання анексії Криму, майже кожен десятий вантажний корабель, що навідується до півострова навіть після загострення турецько-російських відносин, має турецьку прописку або турецьких менеджерів.

Більше того, навіть потрапивши в поле зору українських правоохоронців, кораблі із турецькою пропискою спокійно продовжують здійснювати рейси морями-океанами. Приміром, лайнер BlueStream, власником якого є турецька фірма Sudoservices Shipping, ось уже два тижні пришвартований у болгарському порту Бургас.

Незважаючи на санкції ЄС, танкер BlueStream планомірно здійснює перевезення скрапленого газу до окупованих територій України та Грузії

До речі, саме з цього порту ось уже другий рік поспіль корабель-порушник активно займається перевезенням скрапленого газу в окупований Крим.

Характерно, що власника танкера квітневі погрози України нітрохи не злякали, 21 червня BlueStream знову навідався до Керчі, а 10 серпня замість заявленого офіційного курсу на Туапсе зайшов у порт Сухумі - столиці невизнаної Абхазії.

Єдине судно, команда якого має хоч якийсь шанс відповісти за незаконні мандри до Криму, і зараз фігурує у кримінальній справі – це Kanton. Рішенням Печерського суду міста Києва лайнер був заарештований ще у березні 2015-го року, і нині розгляд судової справи триває.

«Kanton» став першим турецьким судном, яке затримали українські правоохоронці

Що вже казати про вантажні кораблі, яких у санкційному списку немає…

Незважаючи на завіряння українського посольства у Туреччині про щільну співпрацю із місцевою владою, турецькі правоохоронці не поспішають ставати на шлях війни з вітчизняними компаніями-порушниками.

Приміром, вантажне судно Geroi Arsenala, яке ми застали в Керченському порту, і яке належить турецькій фірмі Gunes Shipping & Trading Ltd (усього компанія володіє сімома кораблями), здійснює рейси до анексованого півострова регулярно (за останній рік було зафіксовано десять заходів до Керчі), але крім ТЕКСТІВ, ні українські, ні турецькі правоохоронці, мабуть, не помітили.

На порталі shippingexplorer.net можна легко відслідкувати, коли саме корабель був у кримському порту

Або зробили вигляд, що не помітили.

Компанія Gunes Shipping & Trading Ltd створена в 2004 році, вона відправляє кораблі в Азовське, Чорне, Середземне море та у порти Північної Африки. Один із власників компанії - капітан Мустафа Кан (Capt Mustafa Can) – у Туреччині особа відома. Він одночасно є співзасновником громадської організації The Black Sea Shipowners Club, яка відстоює інтереси турецьких перевізників і, до речі, активно співпрацює із українськими юристами.

За словами спеціаліста Міжнародної юридичної служби Interlegal Сергія Калитенко, який особисто знайомий із Мустафою Каном, оскільки був запрошений на круглий стіл The Black Sea Shipowners Club, у мореплавців є такий аргумент для захисту свого бажання зайти в кримський порт: порт вважається закритим для заходу іноземних суден, якщо він не оголошений як відкритий.

- Давайте повернемося в 2013 рік, і ми легко виявимо, що Україна широким жестом відкрила всі свої морські порти для заходу суден під іноземним прапором. Гадаю, що наступне після цього рішення про закриття портів і пунктів пропуску має пріоритет, але чи такий він очевидний і надійний - велике питання. Адже мореплавець - не юрист. Він знаходить кримські порти в переліку портів, відкритих для заходу. Можливо він не інформований про їх закриття?, - каже юрист.

Невловимі впливові порушники

Цікаво, що аж сім із 44-х кораблів, які Україна офіційно назвала порушниками статті 331-1 Кримінального Кодексу України (незаконний груповий перетин кордону та порушення порядку в'їзду на окуповану територію) є власністю відомої турецької Palmali Shipping Services – компанії, яка управляє флотом з 170 суден, в основному зайнятих транспортуванням туркменських, казахських, російських та азербайджанських вуглеводнів на західні ринки. Обсяг перевезень «чорного золота» фірми перевищує 105 млн. тонн на рік.

При цьому, шість кораблів із санкційного списку плавають під російським прапором, і це невипадково – в Російській Федерації власник компанії турецький мільярдер Мубариз Курбан Мансімов має гарні зв’язки.

Так, його компанія є генеральним перевізником найбільшої в РФ нафтової компанії «Лукойл», інтереси власника якої, Вагіта Алєкпєрова, активно захищає президент Росії Володимир Путін. Також Palmali має довгострокові контракти із «ТНК» - дочірньою компанією «Роснефти», яку очолює екс-голова адміністрації того ж таки Путіна Ігор Сєчін.

Крім того, турецька фірма має контракт на всі перевезення нафтопродуктів азербайджанської «Socar» - компанії, чий екс-президент Натіг Алієв нині займає посаду міністра промисловості й енергетики Азербайджану.

Словом, мільярдери із Туреччини, Росії та Азербайджану вже давно знайшли спільну мову, плідно співпрацюють, і тому не дивно, що жоден із семи танкерів так і не був заарештований за вимогою України і нині продовжують вояжувати морями-океанами.

Втім, діалог не ініціюють українські правоохоронці - і дарма, що компанія Palmali навіть має філію в Одесі.

У червні 2014-го журналісти зафіксували, що до Одеси з турецького порту Diliskelesi прибуде турецький танкер Huseyn Javid, який кількома днями раніше знаходився на Феодосійській нафтобазі в окупованому Криму.

Через годину після того, як ця інформація була опублікована в ЗМІ, танкер змінив курс, і зупинився біля Іллічівського порту.

Місцева транспортна прокуратура в’яло відреагувала на миттєве звернення активістів ГО «Рада громадської безпеки» із заявою про скоєння злочину за статтею 332-1 Кримінального кодексу України. Кримінальна справа так і не була порушена. А корабель тим часом знову поплив до окупованого Криму.

З одного боку, офіційна риторика Анкари рясніє антиросійськими випадами, проте закриває очі на те, як турецький бізнес, незважаючи на оголошені санкції, і далі постачає продукцію в анексований Крим.

Ердоган підспівує Порошенку, заявляючи про повне невизнання належності півострова до Російської Федерації.

Мотиви Анкари можуть бути різними. Від корупції і недієздатності бюрократії до бажання розвивати контакти із регіоном, який історично вважають своїм.

Може бути і суто грошовий підхід: щоб збивати російські літаки потрібна сильна армія, а сильна армія коштує дорого. То чому відмовлятися від торгівлі навіть з ворогом, якщо вона приносить прибуток, навіть невеликий?

Про мотиви ми можемо тільки гадати. Та Україна може впливати на події своєю рішучістю і злагодженістю роботи всього держапарату. Останнє це мрія.

А поки вітчизняні правоохоронні органи борються з кораблями чи компаніями-порушниками так стабільно в'яло, навряд чи кількість турецьких кораблів у кримських портах буде зменшуватися.

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!