Пожертви дають навіть німці. Як українці Берліну волонтерять для своєї Батьківщини

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 45305 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 08/06/2015Дата публікації

Величезний жовтий тризуб на капоті синього «Опеля» завжди привертає увагу жителів Берліну, а надто – українських діаспорян. «Мене звати Галина. Я з Рівного. Давайте дружити», - записки приблизно такого змісту українська волонтерка Ольга Ранкель частенько знаходить під двірниками свого патріотичного авто. Жінка емігрувала з України ще за радянських часів, але долучилася до волонтерського руху після початку Євромайдану. Зараз вона допомагає сім’ям-переселенцям зі Сходу.

Любов Величко

Зі 120-ти тисяч українців, які офіційно зареєстровані у Німеччині, активну громадянську позицію проявляє кожен десятий. Хтось допомагає коштами, хтось – передає речі або просто долучається до різноманітних акцій. Діаспоряни вірять, що в такий спосіб вони зможуть допомогти Україні змінитися на краще.

- Я вирішила займатися волонтерством, коли побачила прагнення українців змінити своє життя. Долучилася до волонтерського руху, почала збирати теплі речі, техніку, допомагала коштами. Потім ми почали залучати і німців, створивши у жовтні минулого року громадську організацію «Українсько-німецька спілка для ветеранів, інвалідів та дітей». Зусилля не були марними - зараз організації допомагають в основному громадяни Німеччини,- розповідає Ольга.

Незважаючи на те, що у Німеччині дуже важко поєднувати роботу із громадською діяльністю, після початку Революції гідності активність українських волонтерів продовжує зростати.

- Німецьким роботодавцям байдуже, що це ми робимо на благо інших людей. Я працюю 10 годин на добу, і не маю права в робочий час приймати сторонні дзвінки. Начальник каже – виконуй свою роботу, я тобі за це плачу, і займайся своїми справами в позаурочний час. Але не допомагати Україні я не можу, тому волонтерством займаюся у вихідні дні та ввечері,- каже представник Світового конгресу українців Людмила Млош.

Будучи членом громадської організації, діаспоряни платять регулярні внески. Таких організацій у Німеччині нараховується кілька десятків, але українці входять до їх складу неохоче, бо не хочуть прив’язуватися до статуту та акцій лише однієї організації.

- Я, приміром, допомагаю коштами, коли можу. В цьому місяці дав 50 євро, а з’явиться можливість – ще стільки ж додам,- каже українець Ігор Федченко.

Діаспоряни радіють: незважаючи на те, що до початку Євромайдану німці стояли осторонь від проблем українців, тепер вони стали більше розуміти українців і частіше відгукуються про допомогу.

- Я створила групу у Фейсбуці для збору коштів восени 2014 року, а зараз до неї входять 700 німців. Але є й інші групи з набагато більшою чисельністю – по півтори-дві тисячі. Усі ці люди мають проукраїнські погляди. І це лише в Берліні,- каже Ольга Ранкель.

Як відбувається збір коштів

Ольга Ранкель займається збором гуманітарної допомоги для переселенців зі Сходу та дітей-сиріт. Вона відвела для складання речей окрему кімнату у своєму домі і разом з волонтерами пакує їх для відправлення до України.

Кімната у квартирі Ольги Ранкель перетворилася на склад

Передає гумунітарку адресно, щоб знати напевне – допомога надійшла і не потрапила до рук аферистів. А для контролю доставки допомоги українські волонтери надсилають у Німеччину змістовні фоторепортажі.

- Знаходжу через знайомих контакти українських волонтерів, отримую запит, наприклад, для дитячого будинку або для групи переселенців, оголошую про це на нашій офіційній сторінці у Фейсбуці. Люди відгукуються і просять мене заїхати за одягом, медикаментами, приладдям для дому – технікою в гарному стані. Передаю волонтерам зібрані речі – по кілька тон за раз.

Крім того, є чимало організацій, котрі займаються збором гуманітарної допомоги для бійців АТО – засоби гігієни, шкарпетки, рушники, запальнички, серветки. Втім, німці допомагають воєнним неохоче.

- Німці по натурі пацифісти. Вони ще пам'ятають горе війни та поневірянь, і не хочуть долучатися до тем, пов'язаних зі спорядженням солдат. А от діткам допомагають із задоволенням, - каже Ігор Федченко.

Із Німеччини бійцям АТО привозять не воєнну техніку, а теплі шкарпетки та рушники

Крім того, українці допомагають коштами волонтерам, які втратили свій бізнес, але активно займаються надважливими для України справами.

- Ці люди з ранку до вечора працюють – збирають речі, будують плани, перевозять гумунітарку в зону АТО. Але при цьому ці люди не мають за що жити. Тому ми інвестуємо кошти в таких активістів, платимо їм 100 євро – бо зроблять вони в рази більше,- пояснив активіст Ігор Федченко.

Українці бідкаються, мовляв, по німецьким законам відправляти благодійну допомогу за кордон дуже просто, а в Україні цей процес надскладний.

- Нам треба оформляти вантаж через Мінсоцполітики, і це затягується на кілька тижнів. А бюрократичні перепони знижують нашу мотивацію,- каже Ольга Ранкель.

До речі, волонтерську організацію для збору коштів у Німеччині створити не просто, бо уряд у Німеччині – це скоріше не політичний, а фінансовий контролер, і всі акції по збору грошей мають проходити прозоро.

- Якщо організація реєструється як благодійна, вона подає статут до Адміністративного суду на предмет законності її цілей та серйозності намірів. Отримавши «добро», волонтери йдуть до податкової, щоб отримати право для збору коштів на благодійність – завдяки цьому організація звільняється від певних податкових перевірок,- пояснюють активісти.

Благодійна організація повинна щорічно звітувати перед податковою – якщо контролюючий орган не виявляє порушень, благодійники можуть продовжити свою роботу ще на один рік. В іншому разі благодійну організацію закриють. Щоб не ризикувати і натрапити на шахраїв в Україні, іммігранти найчастіше допомагають людям, яких знають особисто - звертаються за допомогою до співвітчизників у Німеччині, публікують реквізити організації в інтернеті та виступають у церквах.

Інформполітика – на плечах діаспорян

Іммігранти розуміють, що Німеччина – одна з ключових геополітичних гравців у Євросоюзі, і найбільше здивування викликає відсутність тут українського лобі. Щоб привернути увагу німецької спільноти до українського питання, волонтери своїми силами організовують різноманітні фестивалі, майстер-класи, а коли треба – акції протесту та мітинги.

24 листопада 2013 року у Берліні - акція на підтримку Євроінтеграції України

На акцію зазвичай приходить близько 100-150 чоловік. На День незалежності – близько 200. На найбільшу акцію прийшло 700 чоловік під час Євромайдану,- каже активістка Олександра Бієнерт.

Українці у Берліні констатують — чимала кількість німецьких медіа мають проросійські позиції, а решта намагаються бути нейтральними. Під час Євромайдану українці хотіли привернути більше уваги німецьких мас-медіа до проблем України. Тому вони створили «Варту Євромайдану у Берліні».

Креативний директор цієї організації – 27-річна студентка історичного факультету Наталя Пустовіт. У Німеччині дівчина проживає 10 років, і протягом восьми років займається популяризацією України серед німецького населення.

Почали з того, що проводили зустрічі для тих німців, які хочуть знати більше про Україну. Ініціатива була вдалою – до нас приходили і представники МЗС Німеччини, і представники благодійних фондів. Потім почали показувати сучасні українські фільми із субтитрами. Потім була створена правозахисна група, яка розповідає на рівні Бундестагу і пресі інформацію про права людини в Україні,- розповідає Наталка.

Стяг у центрі Берліну із закликом до Володимира Путіна зменшити свої амбіції та зупинити експансію на Україну

Волонтери бідкаються, мовляв, український МЗС даремно сподівається, що діаспора самотужки може вибудовувати систему взаємодії із закордонними мас-медіа і формувати позитивний імідж України.

В той же час, німці часто відгукуються на прохання українців матеріально допомогти в організації акції. Наприклад, Фонд Генріха Гойля дозволив проводити довгострокову акцію у їхньому фойє - там є прозорі стіни, які дивляться прямісінько на українське посольство.

Українці повісили плакати на внутрішню сторону скла, щоб усім було видно їхню позицію. Також було організоване щоденне чергування – українці відповідали на запити журналістів, листи, роздавали брошури. Журналісти щодня приїжджали саме сюди, щоб отримати інформацію від українських громадян.

Ярмарки волонтери організовують своїми силами - на ентузіазмі

Хоча активісти роблять усе для того, щоб залучити більше українців, та визнають, що їх зусиль недостатньо, і роботу потрібно вести більш професійно.

Діаспоряни констатують - щоб розкручувати бренд «Україна», потрібні кошти, а їх у них немає в достатній кількості. Фактично всі кошти, які збираються – це добровольчі пожертвування діаспори.

Акція у Берліні "Крим - це Україна"

Ми можемо допомагати, але насамперед потрібна концептуальна і структурована допомога України. Потрібно прийняти закон про засади державної культурної політики – в цей закон мають вписувати такі установи, як Український культурний центр. До речі, у Берліні є подібні установи – від Росії, Польщі, Чехії, Болгарії. Такі установи організовують фестивалі, конкурси, представляють своїх авторів на ярмарках. Коли Клімкін був послом України в Німеччині, консульство розробило концепцію такого культурного інституту, але цей документ не був реалізований через відсутність коштів,- додає Олександра.

Тим часом український центр у Берліні створює німецький уряд. Найближчим часом у Берліні може бути створений Український культурний інститут із німецькими очільниками.

Це одна із українських мрій – щоб іммігранти зібралися докупи і самі все зробили. Але задача має бути поставлена централізовано. Туреччина розкручує Туреччину, Польща – Польщу, Україна – Україну. Потрібно залучати професіоналів, а не розраховувати на ентузіазм волонтерів, - вважає Ольга.

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!